Розкрито наукові та технологічні основи електросинтезу метал-оксидних і метал-сульфідних матеріалів для літієвих акумуляторних систем. Обгрунтовано можливість електролітичного синтезу оксидних та сульфідних сполук перехідних металів з водних розчинів. Описано механізм процесу електроосадження та фазоутворення. Увагу приділено синтезу оксидів кобальту. Описано бінарні оксидні системи на основі ванадію, марганцю та кобальду, тобто групи оксидів, які одержують анодним окисненням з водних розчинів даних металів.

Раскрыты научные и технологические основы электросинтеза металл-оксидных и металл-сульфидных материалов для литиевых аккумуляторных систем. Обоснована возможность электролитного синтеза оксидных и сульфидных соединений переходных металлов из водных растворов. Описан механизм процесса электроосаждения и фазообразования. Внимание уделено синтезу оксидов кобальта. Описаны бинарные оксидные системы на основе ванадия, марганца и кобальта, то есть группы оксидов, которую получают анодным окислением из водных растворов данных металлов.

Обоснованы направления и задачи конструктивно-географических исследований в связи с развитием минерально-сырьевой базы и необходимостью решения проблем и оптимизации регионального природопользования Украины, а также создания предпосылок для перехода страны к модели устойчивого развития.

Рассмотрены общие и отраслевые научные подходы, принципы и методы конструктивно-географических исследований в связи с развитием минерально-сырьевой базы и необходимостью решения проблем регионального природопользования.

Проанализированы ключевые проблемы природопользования в горнодобывающих районах Украины с определением роли природных ресурсов в интегральном потенциале развития территории, обоснованием стратегии рационального природопользования, согласованной со стратегией оптимизации экономического развития и т.д. Обоснованы направления конструктивно-географических комплексных исследований с учетом палеогеоморфологического, морфоструктурного, неотектонического доизучения перспективных территорий, оценки трансформации состояния окружающей среды, изменения социально-экономических, экологических, медико-социальных условий.

Розглянуто проблему датування першого походу галицько-волинського князя Романа Мстиславовича проти половців. На підставі зіставлення даних візантійського автора кінця XII - початку XIII ст. Никити Хоніата та перебігу боротьби Візантійської імперії із Болгарським царством і половцями обгрунтовано думку, що найбільш імовірним часом походу князя Романа проти кочівників є кінець зими - початок весни 1199 р.

Уперше проаналізовано роль, яку відіграють у процесі політизації російської етнічності специфіка етнічної психології та особливості світоглядних орієнтацій росіян України. З'ясовано географію російських політичних і національно-культурних організацій, їх політичні домагання. Установлено політичну програму російського націоналізму в Україні та визначено її місце в українському політикумі, в боротьбі за голоси виборців під час передвиборних кампаній. Зазначено, що реалізація політичної програми українського націоналізму - створення держави - активізувала процеси політизації інших етнічностей України, в першу чергу - російської. Досліджено проблеми, пов'язані з визначенням позиції України щодо інтеграційних процесів на пострадянському просторі, впершу чергу, з Росією, статусу російської мови, національного статусу росіян в Україні, які стали постійним елементом внутрішньополітичного дискурсу. Показано, що за роки незалежності в Україні виникла велика кількість національно-культурних та громадсько-політичних організацій російської меншини; у їх ідеології та діяльності поруч з національно-культурними мотивами, які стали превалюючими, присутній політичний компонент. Відзначено, що характерною ознакою останніх років стало постійне зростання значення саме політичних вимог у розгортанні російського руху в Україні та формування структурованих політичних сил.

Розглянуто теоретико-методичні основи кореляції етапів четвертинної природи за трендами розвитку палеоландшафтів та їх компонентів і послідовністю мікроциклічних змін протягом етапів. Висвітлено принципи, проблеми, закони, закономірності, етапність і диференціацію розвитку природи як основи міжрегіональної кореляції. Обгрунтовано просторові та часові зміни палеогеографічних умов еоплейстоцену та неоплейстоцену за даними комплексних досліджень відкладів на території України. Запропоновано варіанти кореляції: палеогеографічних етапів четвертинного періоду України з етапами розвитку природи лесових областей Східної та Західної Європи та голоценової природи Північної Євразії, мікроетапності розвитку плейстоценових ландшафтів України з глобальною ізотопно-кисневою шкалою.

Рассмотрены теоретико-методичные основы корреляции этапов четвертичной природы за трендами развития палеоландшафтов и их компонентов и последовательностью микроциклических изменений в течение этапов. Освещены принципы, проблемы, законы, закономерности, этапность и дифференциация развития природы, как основы межрегиональной корреляции. Обоснованы пространственные и часовые изменения условий палеогеографий еоплейстоцена и неоплейстоцена по данным комплексных исследований отложений на территории Украины. Предложены варианты корреляции: этапов палеогеографий четвертичного периода Украины с этапами развития природы лессовых областей Восточной и Западной Европы и голоценовой природы Северной Евразии, микроэтапности развития плейстоценовых ландшафтов Украины с глобальной изотопно-кислородной шкалой.

Проведено історико-географічний аналіз етнографо-статистичних досліджень українських земель Російської імперії, здійснених П.Чубинським у складі експедиції Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства у другій половині ХІХ ст. Розкрито значення цих робіт для усвідомлення своєрідності, регіональних відмінностей, єдиності та цілісності українського етносу. Підкреслено їх цінність для сучасних досліджень, спрямованих на виявлення та розв'язання господарських, екологічних, географічних проблем, вироблення напрямів охорони середовища проживання людей.

Висвітлено результати досліджень з визначення продуктивності сортів ячменю озимого залежно від строку сівби й обробки мікродобривами за вирощування на темно-каштановому ґрунті півдня України без поливу. За результатами досліджень обґрунтовано, що за сівби у III декаді жовтня основним фактором, який впливає на появу сходів, є не лише наявність вологи, а й сума ефективних температур. Передпосівна обробка зерна мікродобривами дещо подовжує вегетаційний період незалежно від сорту та строку сівби. Сівба у І декаді жовтня забезпечила формування максимальних показників висоти рослин, площі листкової поверхні та фотосинтетичної продуктивності посівів. За впливом до прояву шкодочинних хвороб у середньому за роки досліджень сівба у II декаді жовтня сприяла підвищенню ступеня ураження хворобами у всіх сортів. Сорт Дев'ятий вал за сівби у II декаді жовтня сформував урожайність зерна на рівні 6,44 т/га, а сорти Достойний і Снігова королева - відповідно 5,99 і 6,36 т/га (на 1,3 - 7,5% менше). Визначено, що із досліджуваних сортів ячменю озимого з економічної точки зору найдоцільніше висівати сорт Дев'ятий вал, який забезпечує отримання найвищого умовного чистого прибутку 13538 грн/га і рівень рентабельності 100,1 %. Найоптимальнішою енергетична ефективність з максимальним приростом енергії 49,1 ГДж/га, коефіцієнтом енергетичної ефективності 3,20 та мінімальною енергоємністю продукції - 3,27 ГДж/т визначена при вирощуванні сорту Дев'ятий вал за передпосівної обробки насіння застосування мікродобривами Міфосат I і Хелат Комбі сумісно з проведенням сівби у другу декаду жовтня.