Наведено теоретико-методологічні основи дослідження соціально-трудових процесів. Визначено особливості реалізації соціально-трудових відносин за умов праці молодого фахівця, на етапі самостійної професійної діяльності провізора та на рівні управління. Визначено фактори, що впливають на процес управління соціально-трудовими відносинами та досліджено перспективні напрямки його оптимізації. У рамках комплексного підходу вивчено систему мотивації праці фармацевтичних працівників та визначено соціальні резерви підвищення ефективності їх діяльності. На базі результатів аналізу створено методичні підходи до удосконалення управління соціально-трудовими відносинами у фармацевтичній галузі, які знайшли практичне використання в управлінських структурах на рівні регіонів, районів та окремих фармацевтичних підприємств різних форм власності, а також впроваджені до навчального процесу фармацевтичних закладів освіти.

Висвітлено основні етапи трудового шляху, напрямки наукових досліджень, навчальної, педагогічної та громадської діяльності відомого вченого у галузі організації й економіки фармації, доктора фармацевтичних наук, кандидата економічних наук, професора, завідувачки кафедри ОЕФ НФаУ А. С. Немченко.

Освещены основные этапы трудового пути, направления научных исследований, учебной, педагогической и общественной деятельности известного ученого в области организации и экономики фармации, доктора фармацевтических наук, кандидата экономических наук, профессора, заведующей кафедры ОЭФ НФаУ А. С. Немченко.

Розглянуто основні положення управління, організації та регулювання фармацевтичного забезпечення населення на макро- та мікроекономічному рівнях у розрізі роздрібної й оптової реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, виготовлення ліків за умов аптеки та забезпечення якості лікарських засобів. Викладено історичні аспекти розвитку системи фармацевтичного забезпечення населення в Україні. Висвітлено особливості укладання зовнішньоекономічних контрактів (договорів) купівлі-продажу лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту. Визначено суть та принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Розкрито особливості ввезення в Україну лікарських засобів і товарів аптечного асортименту.

Мета роботи - аналіз ринку антидіабетичних лікарських засобів (ЛЗ) на основі метформіну. Cоціально-економічне обгрунтування доцільності упровадження у виробництво нового комбінованого препарату для лікування цукрового діабету II типу. Матеріали та методи - теоретичну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та закордонних учених. Емпірична база дослідження: Державний реєстр ЛЗ, Державний формуляр ЛЗ, реєстри цін, статистичні дані за 2012 - 2017 рр. Аналіз цінових показників із використанням статистичних методів, а також калькулювання собівартості нового антидіабетичного ЛЗ. Проведено аналіз ринку пероральних антидіабетичних препаратів за лікарськими формами, складом діючих речовин, формами випуску та країнами походження. Наразі в Україні зареєстровано 102 найменування ЛЗ на основі метформіну у вигляді таблеток 500, 850 та 1000 мг, із них 74,5 % ЛЗ іноземного виробництва. Розроблений комбінований препарат цукрознижувальної дії (у капсулах), що містить метформін і бенфотіамін, не має аналогів в Україні. Аналіз цінових показників антидіабетичних ЛЗ свідчить про їхню доступність для населення, що суттєво підвищилася у зв'язку із запровадженням в Україні державного регулювання цін (до 70 %). Визначено прогнозну собівартість нового комбінованого препарату, оптово-відпускна ціна якого у розрахунку на DDD становить 2,48 грн. Отже, можна зробити висновок про економічну доцільність виробництва нового комбінованого антидіабетичного препарату. Висновки: використання комбінації метформіну і бенфотіаміну для лікування діабету 2 типу дозволить знизити негативні наслідки ускладнень захворювання (діабетична полінейропатія, нефропатія, ретинопатія) та підвищити економічну доступність антидіабетичних ЛЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-52 + Р281.73 + Р11(4УКР)26

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Серцево-судинні засоби

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - узагальнення міжнародних засад організації екстемпоральної рецептури з метою її розвитку в Україні. Матеріали та методи - праці вітчизняних та зарубіжних авторів, міжнародні професійні веб- сайти, бази даних, національні формуляри; використані методи аналізу, систематизації, узагальнення, аналітичні й оглядові. Міжнародний досвід показав, що в усіх розвинених країнах світу використовується і розвивається аптечне виготовлення лікарських засобів, тоді як в Україні ця галузь фармації регресує. В умовах сучасного науково-технічного прогресу запорукою безпечної, ефективної, раціональної, доступної фармакотерапії є постійний професійний розвиток і доступ до актуальної інформації. Для безперервного навчання екстемпоральній рецептурі в інших країнах створені професійні організації. В усьому світі фармацевтичні джерела інформації представлені офіційними формулярами і фармакопеями, науковими журналами та он-лайн базами даних. В Україні основними довідковими джерелами з екстемпоральної рецептури є інформаційні листи Міністерства охорони здоров'я і два фахових журнали. Висновки: оскільки в Україні не існує професійної організації (на зразок закордонних), яка б опікувалась розвитком екстемпоральної рецептури, лікарські прописи залишаються практично незмінними впродовж десятка років. Через це фахівці виробничих аптек, а також лікарі можуть використовувати дані довідкових джерел інформації міжнародних організацій інших країн для підвищення рівня своєї компетентності. Проведений аналіз показав, що більшість країн світу широко використовують фармакоекономічні принципи вибору рецептурних призначень екстемпоральних ліків. Результати аналізу дають підстави розвивати вітчизняні виробничі аптеки з метою забезпечення доступності, раціональності та безпечності фармакотерапії пацієнтів на шляху євроінтеграції України.

Мета дослідження - порівняння моделей електронних публічних закупівель у системі охорони здоров'я (ОЗ) України та країнах світу. Результати. Проведене дослідження нормативно-правового регулювання та особливостей організації публічних закупівель в ОЗ у країнах Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Співтовариства (ЄС). З метою спрощення процедур міжнародних торгів країн-членів СОТ відповідно до Переглянутої Угоди про державні закупівлі (GPA), яка набрала чинності 6.04.2014 р., створено єдине правове поле та інформаційний простір, використовуються національні та міжнародні електронні портали. Публічні закупівлі на ринку ЄС регулюються відповідними Директивами (the EU Procurement Directives). Ринок публічних закупівель України динамічно розвивається та реформується з метою забезпечення прозорості, відкритості процедур закупівель, економії коштів та уникнення корупційних порушень. Обсяг державних закупівель в Україні складає близько 13 % ВВП, що відповідає загальноєвропейській практиці. Законодавство в сфері публічних закупівель гармонізоване з міжнародними нормами. Електронна система закупівель ProZorro визнана однією з найкращих у світі, але потребує удосконалення нормативно-правового регулювання щодо підвищення відповідальності та професіоналізації користувачів. Висновки: узагальнення та використання закордонного досвіду дозволить удосконалити систему публічних закупівель у галузі ОЗ.

Мета роботи - визначення основних проблем і перспектив підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я з метою розвитку цього освітнього напрямку в Україні. Роботу здійснено на підставі дослідження праць вітчизняних та зарубіжних авторів, міжнародних професійних веб-сайтів, з використанням методів опитування (анкетування), аналізу, систематизації, узагальнення. Для забезпечення сталого розвитку галузі охорони здоров'я (ОЗ) необхідною є розробка політики ОЗ, що базується на використанні оцінки технологій охорони здоров'я (НТА). Запорукою підвищення ефективності ОЗ є постійне упровадження інноваційних технологій охорони здоров'я (ТОЗ), які мають оцінюватися на етапі виходу на ринок, а також за включення до програми медичних гарантій і переліків відшкодування. Все це потребує фахового підходу та зумовлює необхідність упровадження навчання з НТА. Визначено прогнозну потребу вітчизняної ОЗ у фахівцях цього напряму - понад 2000 осіб. Результати анкетування фахівців ОЗ підтверджують необхідність упровадження НТА та підготовки фахівців. Визначено інформаційні потреби працівників ОЗ: найбільш затребуваними є питання законодавства, економіки охорони здоров'я та методології НТА, ціноутворення та відшкодування, публічних закупівель. Проведено аналіз закордонного досвіду підготовки фахівців із НТА. Розроблено кваліфікаційну характеристику, а на її основі - освітню програму підготовки експертів із НТА (на другому (магістерському) рівні). Наразі програма одержала позитивну оцінку провідних європейських експертів із НТА та проходить апробацію в Національному фармацевтичному університеті. Висновки: освітній напрямок підготовки експертів з оцінки технологій охорони здоров'я потребує розвитку та підтримки з боку держави та професійних інституцій.

Для підтримки розвитку системи оцінки технологій охорони здоров'я (Health Technology Assessment - HTA) в Україні необхідно створити професійне середовище. Організація підготовки фахівців із НТА є актуальною для всіх країн світу, включно з Україною. Мета роботи - узагальнення досвіду підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я та суміжних галузей знань у різних країнах світу, аналіз навчальних програм і курсів для розвитку цього освітнього напряму в Україні. Об'єкт дослідження - наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених, офіційні сайти навчальних закладів, національних агенцій із НТА та міжнародних організацій, а також освітніх порталів та навчально-тренінгових центрів. Дослідження здійснювали з використанням методів аналізу, систематизації та узагальнення. Проведено аналіз навчального контенту, структури та змісту різних навчально-тренінгових програм з оцінки технологій охорони здоров'я та суміжних галузей знань, що використовують для задоволення інформаційних потреб різних цільових аудиторій (експерти з НТА, розробники політики, менеджери охорони здоров'я, медичні і фармацевтичні працівники). Найпоширенішими формами навчання є курси, тренінги та семінари, які розглядають як засоби підвищення професійного рівня. Академічні програми (master degree, master of science, PhD) з оцінки технологій охорони здоров'я пропонують університети 13 країн Європи. Для підвищення інформованості в галузі оцінки технологій охорони здоров'я в межах відкритого масового онлайн навчання Massive Open Online Courses (MOOC) широко впроваджують дистанційне навчання. Гнучке пристосування до потреб здобувачів надає змогу в результаті навчання одержати сертифікат/диплом випускника, ступінь магістра/магістра наук або доктора філософії. Також онлайн курси розглядають як підвищення кваліфікації, навчання без оцінювання для самоудосконалення та аудиту професійного розвитку. З урахуванням закордонного досвіду підготовки фахівців із НТА розроблено кваліфікаційну характеристику фахівця з оцінки технологій охорони здоров'я та авторську освітню програму. Вперше в Україні у 2019 р. на базі Національного фармацевтичного університету започатковано підготовку фахівців за ОПП "Оцінка технологій охорони здоров'я". Освітній напрям підготовки експертів із НТА потребує розвитку та підтримки з боку держави та професійних інституцій.

Розглянуто основи фармацевтичної економіки, економічного аналізу та планування. Викладено питання аналізу та планування торгово-фінансової діяльності аптек, основні принципи і методи формування системи цін на лікарські засоби. Охарактеризовано фінансово-кредитну систему за умов ринкової економіки, особливості кредитування аптечних закладів, фармацевтичного забезпечення населення за умов медичного страхування.

Мета роботи - визначення основних проблем і перспектив підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я з метою розвитку цього освітнього напрямку в Україні. Роботу здійснено на підставі дослідження праць вітчизняних та зарубіжних авторів, міжнародних професійних веб-сайтів, з використанням методів опитування (анкетування), аналізу, систематизації, узагальнення. Для забезпечення сталого розвитку галузі охорони здоров'я (ОЗ) необхідною є розробка політики ОЗ, що базується на використанні оцінки технологій охорони здоров'я (НТА). Запорукою підвищення ефективності ОЗ є постійне упровадження інноваційних технологій охорони здоров'я (ТОЗ), які мають оцінюватися на етапі виходу на ринок, а також за включення до програми медичних гарантій і переліків відшкодування. Все це потребує фахового підходу та зумовлює необхідність упровадження навчання з НТА. Визначено прогнозну потребу вітчизняної ОЗ у фахівцях цього напряму - понад 2000 осіб. Результати анкетування фахівців ОЗ підтверджують необхідність упровадження НТА та підготовки фахівців. Визначено інформаційні потреби працівників ОЗ: найбільш затребуваними є питання законодавства, економіки охорони здоров'я та методології НТА, ціноутворення та відшкодування, публічних закупівель. Проведено аналіз закордонного досвіду підготовки фахівців із НТА. Розроблено кваліфікаційну характеристику, а на її основі - освітню програму підготовки експертів із НТА (на другому (магістерському) рівні). Наразі програма одержала позитивну оцінку провідних європейських експертів із НТА та проходить апробацію в Національному фармацевтичному університеті. Висновки: освітній напрямок підготовки експертів з оцінки технологій охорони здоров'я потребує розвитку та підтримки з боку держави та професійних інституцій.

Для підтримки розвитку системи оцінки технологій охорони здоров'я (Health Technology Assessment - HTA) в Україні необхідно створити професійне середовище. Організація підготовки фахівців із НТА є актуальною для всіх країн світу, включно з Україною. Мета роботи - узагальнення досвіду підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я та суміжних галузей знань у різних країнах світу, аналіз навчальних програм і курсів для розвитку цього освітнього напряму в Україні. Об'єкт дослідження - наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених, офіційні сайти навчальних закладів, національних агенцій із НТА та міжнародних організацій, а також освітніх порталів та навчально-тренінгових центрів. Дослідження здійснювали з використанням методів аналізу, систематизації та узагальнення. Проведено аналіз навчального контенту, структури та змісту різних навчально-тренінгових програм з оцінки технологій охорони здоров'я та суміжних галузей знань, що використовують для задоволення інформаційних потреб різних цільових аудиторій (експерти з НТА, розробники політики, менеджери охорони здоров'я, медичні і фармацевтичні працівники). Найпоширенішими формами навчання є курси, тренінги та семінари, які розглядають як засоби підвищення професійного рівня. Академічні програми (master degree, master of science, PhD) з оцінки технологій охорони здоров'я пропонують університети 13 країн Європи. Для підвищення інформованості в галузі оцінки технологій охорони здоров'я в межах відкритого масового онлайн навчання Massive Open Online Courses (MOOC) широко впроваджують дистанційне навчання. Гнучке пристосування до потреб здобувачів надає змогу в результаті навчання одержати сертифікат/диплом випускника, ступінь магістра/магістра наук або доктора філософії. Також онлайн курси розглядають як підвищення кваліфікації, навчання без оцінювання для самоудосконалення та аудиту професійного розвитку. З урахуванням закордонного досвіду підготовки фахівців із НТА розроблено кваліфікаційну характеристику фахівця з оцінки технологій охорони здоров'я та авторську освітню програму. Вперше в Україні у 2019 р. на базі Національного фармацевтичного університету започатковано підготовку фахівців за ОПП "Оцінка технологій охорони здоров'я". Освітній напрям підготовки експертів із НТА потребує розвитку та підтримки з боку держави та професійних інституцій.

Цукровий діабет (ЦД) є важким невиліковним захворюванням, що потребує особливої уваги з боку суспільства та уряду через високу поширеність, тяжкість ускладнень та високу вартість засобів лікування, діагностики та самоконтролю. Тому розроблення ефективної системи регулювання цін та відшкодування вартості для забезпечення максимального покриття є актуальною проблемою сьогодення. Мета роботи - обгрунтування підходів до референтного ціноутворення на препарати інсуліну. Об'єкти дослідження - наукові публікації з питань лікування ЦД, референтного ціноутворення та реімбурсації, офіційні сайти уповноважених органів референтних країн, статистичні дані, показники цін, нормативно-правові акти. Дослідження здійснювали з використанням методів аналізу, систематизації та узагальнення, математико-статистичних розрахунків. Виконане дослідження стану фармацевтичного забезпечення хворих на ЦД I типу за 2015 - 2019 рр. надало змогу виявити основні тенденції - зміни у структурі та динаміці споживання препаратів інсуліну в госпітальному та роздрібному (аптечному) сегменті у зв'язку з впровадженням та реалізацією пілотного проекту з відшкодування їх вартості. Наразі в Україні відшкодуванню підлягають 77 торгових найменувань препаратів інсуліну, переважна більшість з них (69 %) - іноземного виробництва. Здійснено зовнішній моніторинг оптово-відпускних цін на 107 препаратів інсуліну (26 референтних груп) у 13 країнах. Встановлено, що переважна більшість препаратів вітчизняного виробництва має ціни нижчі на 2,5 - 14 %, ніж середня в референтних країнах. При цьому у багатьох країнах (Угорщині, Румунії, Словаччині, Греції, Польщі, Чехії) ціни на інсуліни нижчі, ніж задекларовані в Україні. Необхідно врахувати це під час вибору референтних країн. Аналіз свідчить, що у більшості держав Європи у разі зовнішнього реферування здійснюють аналіз показників оптово-відпускних цін більш ніж у 10 країнах. З метою розроблення оптимальної методики встановлення референтних цін авторами було виконано розрахунки цін за різними підходами. Оптимальним варіантом є визначення мінімальної ціни або середньої з трьох найнижчих. Такий підхід відповідає досвіду європейських країн, а головне - враховує значну обмеженість бюджетних коштів в Україні та низьку платоспроможність пацієнтів. Виконання прогнозних розрахунків надає змогу оцінити вплив запропонованої методики на рівень цін та доводить її ефективність у зниженні ціни на імпортні препарати. За результатами комплексного дослідження розроблено узагальнену модель референтного ціноутворення, яка обгрунтована розрахунками та є оптимальною для сучасних умов.

Переформатування системи охорони здоров'я (ОЗ) в Україні та інших країнах світу набуває все більшої актуальності у зв'язку з упровадженням сучасних інформаційних і медичних технологій. Надання доступної, безпечної та якісної допомоги пацієнтам, що страждають на соціально важливі патології, стає дедалі значущішим через недостатність бюджетних коштів. Розвинені країни намагаються компенсувати доступ до ліків пацієнтам шляхом упровадження державних програм реімбурсації вартості ліків. Однією з основних проблем реалізації урядових програм є відсутність належного зворотного зв'язку між державними органами влади та медичними фахівцями, що безпосередньо беруть участь у таких програмах, що негативно відображається на подальшій діяльності. Мета роботи - оцінка сучасного стану та виявлення проблем у реалізації урядових програм щодо доступності ліків за результатами анкетного опитування медичних фахівців. Матеріали та методи: наукові публікації вітчизняних та іноземних авторів, дані з офіційних сайтів із профільної тематики; статистичні методи, методи анкетування, узагальнення та порівняння. Шляхом опрацювання літературних джерел з обраної тематики, зокрема щодо надання медичної та фармацевтичної допомоги пацієнтам у країнах світу, визначено проблеми, з якими доводиться стикатися медичним працівникам під час роботи за державними програмами в ОЗ. Проведено аналіз результатів анкетного опитування медичних фахівців, які беруть участь в урядовій програмі "Доступні ліки", що надав можливість оцінити стан і виявити проблеми в її реалізації, а також запропонувати основні напрямки вдосконалення. Проведене дослідження надало можливість визначити сучасний стан і ключові проблеми, а також напрямки вдосконалення роботи медичних фахівців у процесі реалізації урядових програм щодо доступності ліків.

Розроблено теоретичні, методичні та науково-практичні засади удосконалення системи ціноутворення на лікарські засоби (ЛЗ) на засадах оцінки технологій охорони здоров’я (ОТОЗ, англ. Health Technology Assessment – НТA), що сприятиме підвищенню доступності ліків для населення України та їх раціональному застосуванню. Обґрунтовано теоретико-прикладні підходи щодо розробки моделі ціноутворення на ОЛЗ у контексті упровадження ОТОЗ. Запропоновано узагальнену модель референтного ціноутворення на препарати інсулінів, що передбачає обґрунтування вибору країн, критеріїв розподілу препаратів на референтні групи (РГ) та методики визначення РЦ, упровадження якої дозволяє суттєво підвищити доступність ОЛЗ. Розроблено бізнес-процес формування реєстру РЦ (цін відшкодування) та стандартну операційну процедуру (СОП) формування цін на препарати інсуліну. Розроблено науково-методичні підходи щодо удосконалення надання фармацевтичної допомоги хворим за умов реалізації пілотних проєктів та урядових програм із референтного ціноутворення та відшкодування вартості ЛЗ. Систематизовано та узагальнено сучасні науково-методичні підходи, розроблено структуру та зміст проєкту галузевого стандарту з ОТОЗ. Запропоновано концептуальні засади щодо механізмів забезпечення реалізації програми упровадження ОТОЗ. Розроблено порядок проведення ОТОЗ, який покладено в основу проєкту постанови «Про затвердження Порядку проведення державної оцінки медичних технологій», затвердженої КМУ 23.12.2020 р. № 1300. Запропоновані методичні підходи до проведення цінової та фармакоекономічної оцінки ЛЗ для лікування соціально важливих хвороб, таких, як ССЗ, ЦД, захворювання дихальних шляхів тощо. Розроблено кваліфікаційну характеристику та освітню програму підготовки фахівців з ОТОЗ із урахуванням міжнародного досвіду.

Централізовані закупівлі лікарських засобів (ЛЗ) за 40 пріоритетними напрямами МОЗ України здійснює з залученням міжнародних організацій "ПРООН", "UNICEF" і "Crown Agents" та регіональних закупівель за кошти місцевих бюджетів та програми реімбурсації "Доступні ліки". Це надає змогу підвищити доступ та доступність ЛЗ, якість медичної допомоги та поліпшить фармацевтичне забезпечення населення. Мета роботи - аналіз сучасного стану та ефективності централізованих закупівель ЛЗ через міжнародні спеціалізовані закупівельні організації в Україні. Об'єкт дослідження - дані офіційної статистики, нормативно-правові акти, наукові публікації, публічний модуль аналітики BI ProZorro. Дослідження виконували з використанням методів контент-аналізу, систематизації та узагальнення. Аналіз динаміки здійснення закупівель ЛЗ зі залученням міжнародних спеціалізованих закупівельних організацій у 2018 - 2020 рр. надав змогу встановити тенденцію щодо зростання суми бюджетних коштів, передбачених для закупівлі ЛЗ у 2020 р. на 60 % у порівнянні з даними 2018 р. У 2020 р. 14 закупівельних програм було передано ДП "Медичні закупівлі України", вони проводилися з використанням електронної системи "ProZorro" за участі великої кількості міжнародних компаній-виробників ЛЗ. Проведено порівняльний аналіз цін на ЛЗ, закуплені у 2017 - 2020 рр. за напрямами "Дитяча онкологія" та "Доросла онкологія". Зниження цін за переважною більшістю позицій зумовлено конкуренцією та безпосередньою участю виробників ЛЗ у торгах; виходом на ринок нових генериків, впровадженням прозорих механізмів електронних аукціонів тощо. Частину ЛЗ у 2020 р. було закуплено за вищими цінами через менший обсяг замовлення, карантинні обмеження, обмеження імпорту, зростання ціни на субстанції для виготовлення ЛЗ. Централізовані закупівлі ЛЗ і медичних виробів в України здійснює МОЗ із залученням міжнародних організацій "ПРООН", "ЮНІСЕФ" і "Crown Agents". Це тимчасові заходи, впроваджені у 2015 р. у зв'язку з реформуванням системи публічних закупівель, спрямовані на зниження корупційних ризиків і поліпшення фармацевтичного забезпечення населення. Такі закупівлі здійснюють за 40 напрямами, загальний обсяг - близько 6 млрд грн. на рік. Залучення міжнародних організацій до централізованих публічних закупівель ліків в Україні та впровадження програми реімбурсації ЛЗ, зокрема і для лікування серцево-судинних захворювань, надає можливість знизити ціну та забезпечує доступність ЛЗ для населення.

Фенілкетонурія (ФКУ) належить до рідкісних (орфанних) захворювань, характеризується важким хронічним прогресивним перебігом. Якість життя пацієнтів залежить від вчасного виявлення (скринінгу) та належного лікування - вживання продуктів спеціального медичного харчування, а отже, їх фізичної та цінової доступності. Мета дослідження - здійснити аналіз доступних медичних технологій лікування ФКУ в Україні та світі. Об'єкти дослідження: наукові публікації, керівні настанови, статистичні дані, маркетингова інформація. Методи: аналіз, порівняння, узагальнення, системний аналіз. Керівними настановами та протоколами лікування пацієнтів із ФКУ/ГФА як ключову складову визначено дієту з урахуванням віку й особливостей перебігу хвороби. Аналіз забезпечення пацієнтів із ФКУ продуктами спеціального медичного харчування у різних країнах свідчить про суттєві відмінності в підходах до їх призначення та відшкодування вартості. Кількість, доступність, асортимент і склад цих продуктів значно варіюють. У Великій Британії такі продукти внесли до національного формуляра, видають за рецептами та застосовують із цим механізми реімбурсації. В Україні забезпечення хворих із ФКУ продуктами спеціального медичного споживання здійснюють місцеві органи влади шляхом закупівлі через електронну систему Prozorro відповідно до розрахованої потреби. Вітчизняний ринок пропонує для хворих на ФКУ/ГФА широкий асортимент спеціалізованих продуктів переважно імпортного виробництва, які мають високу вартість, а отже, низьку доступність для населення. Зроблено висновки, що підвищенню ефективності лікування, якості та тривалості життя хворих сприятимуть впровадження референтних центрів і розширеного неонатального скринінгу, укладання реєстру таких хворих, розвиток вітчизняного виробництва продуктів для ФКУ/ГФА та створення ефективних механізмів закупівель і реімбурсації.

Еволюція системи соціально-економічних відносин зумовлює зміни моделей державного управління в напрямі забезпечення публічності й інформатизації. Для досягнення ключових цілей охорони здоров'я (ОЗ) важливим є чітке розуміння методології управління, зокрема понятійно-категоріального апарату. Наразі потребує узгодження термінологія публічного управління й адміністрування, врядування, державного управління та регулювання, публічного менеджменту. Мета роботи - аналіз сучасних моделей публічного управління та змін сучасного змісту понять теорії управління в системі ОЗ та фармації. Проведено аналіз та узагальнення нормативно-правової бази та наукових публікацій із питань теорії та практики державного управління в системі ОЗ і фармації. Досліджено теоретико-методологічні засади управління в системі ОЗ і понятійно-категоріальний апарат; сучасні концепції публічного управління й особливості реалізації основних принципів "Good Governance" в системі ОЗ і фармації. Проаналізовано моделі публічного управління в системі ОЗ, визначено основні характерні риси та принципи реалізації. Визначено пріоритетні напрями діяльності державних органів із досягнення глобальних цілей сталого розвитку щодо універсального охоплення населення послугами ОЗ. Зроблено висновки, що на сучасному етапі важливим є пошук найбільш суспільно ефективної моделі публічного управління в системі ОЗ і фармації, яка має на меті вчасне та повноцінне забезпечення максимального охоплення населення медичними послугами належної якості, зумовлює чітке розуміння комплексу організаційних засад, сучасних форм і засобів впливу.

Мета роботи - здійснити аналіз медичних технологій (МТ) для лікування бульозного епідермолізу (БЕ) та їх доступності для пацієнтів і системи охорони здоров'я (ОЗ). Об'єкти дослідження: наукові публікації, нормативно-правові акти, керівні настанови (протоколи), статистичні дані, мережа Orphanet, офіційні дані МОЗ і ДП "Медичні закупівлі України", маркетингова інформація. Методи: контент-аналіз, структурно-логічний, порівняння, узагальнення, маркетинговий аналіз. Проведено дослідження сучасних підходів до класифікації видів БЕ та проаналізовано епідеміологічні показники; узагальнено рекомендації клінічних протоколів. З'ясовано, що наразі у світі не існує доступних специфічних МТ для лікування цього тяжкого хронічного захворювання. Міжнародні клінічні настанови рекомендують використовувати лікарські засоби (ЛЗ) і медичні вироби (МВ) для полегшення симптомів (догляд за ранами, зниження болю та свербежу), профілактики вторинних патологій і покращання якості життя пацієнтів з БЕ. Вартість лікування БЕ залежить від тяжкості захворювання та віку хворого. Тягар захворювання та вплив на бюджет оцінено як високі. Держава не може забезпечити 100 % потреби в необхідних ЛЗ і МВ через обмеженість бюджету. Проаналізовано вітчизняну нормативно-правову базу щодо забезпечення хворих на рідкісні (орфанні) захворювання, зокрема й БЕ, необхідними ЛЗ і МВ. Виявлено, що лише 9 МНН із рекомендованих протоколом семи груп ЛЗ внесено до Національного переліку, тож їх можна закупити за бюджетні кошти. Досліджено річну потребу, номенклатуру та обсяги закупівель засобів для лікування БЕ. За даними ДП МЗУ, на 2023 р. заплановано закупівлю МВ для хворих на БЕ восьми груп медичних товарів для догляду за шкірою та ранами за 20 найменуваннями на суму 119,8 млн грн. Зроблено висновки, що з метою вдосконалення підходів до фармацевтичного забезпечення хворих на БЕ надзвичайно важливим є застосування оцінки медичних технологій для виявлення найбільш ефективних і економічно доцільних ЛЗ і МВ.