Розглянуто проблему становлення церковного малярства Болгарії у період національного Відродження, що припадає на другу половину XVIII - початок XIX ст. Досліджено особливості формування художніх осередків, традицій і впливів. Здійснено конкретизацію історичних етапів розвитку болгарського церковного малярства. Визначено час зародження основних ідей і художніх особливостей малярства періоду національного відродження. Проведено вивчення та зіставлення творів XVI - XIX ст., а також виокремлення періоду XVI - XVII ст. як початкового у сенсі входження та утвердження принципів гуманізму у церковному малярстві Болгарії. Відзначено активацію художніх процесів в церковному малярстві Болгарії у період національного Відродження, що сприяло виникненню відомих художніх шкіл: Тревненської, Дебирської, Самоковської, Бансько-Разложської та Одрінської. Виявлено, що творчість провідних митців у галузі церковного малярства у болгарських монастирях і церквах інспірувала ідея національно-визвольної боротьби. На підставі вивчення іконографічних творів та стінопису з'ясовано роль регіонального аспекту як одного з формотвірних чинників образу церковного малярства. Зроблено висновок, що у творах періоду національного Відродження відбувся синтез надбань та здобутків попередніх епох, європейських впливів і народного звучання.