Результати досліджень показали значне поширення контамінації культуральних вакцин як вітчизняних, так і імпортних, пестивірусами, зокрема вірусом діареї великої рогатої худоби. З метою попередження контамінації вакцин вірусами необхідно посилити контроль за якістю препаратів на усіх ланках виробництва.

Розглянуто експериментальні дані щодо визначення нуклеотидних послідовностей гена нуклеопротеїну вірусу ньюкаслської хвороби. За результатами аналізу секвенованої ділянки встановлено філогенетичну близькість досліджуваних вірусів до лентогенного патотипу.

З метою посилення контролю за якістю живих вакцин проти класичної чуми свиней розроблено національний стандарт, що встановлює єдині технічні вимоги та методи контролю їх якості. Стандарт введено в дію наказом Держспоживстандарту України з 1 січня 2009 року. Вимоги стандарту гармонізовані з вимогами Європейської Фармакопеї та рекомендаціями Міжнародного Епізоотичного Бюро. Цей стандарт поширюється на живі вакцини проти класичної чуми свиней (КЧС) культуральні та лапінізовані і методи контролювання їх якості. Вимоги цього стандарту є обов'язковими для всіх підприємств, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, які виготовляють вакцини проти КЧС, а також організацій, уповноважених на проведення державного контролю їх якості в Україні.

Наведено результати вірусологічних досліджень нового дезінфекційного засобу на основі четвертинних сполук амонію, третинного аміну та похідного гуанідіну, робоча назва "Респур", виробництва ТОВ "ВІК-А". Для оцінки його віроцидних властивостей були взяті збудники віспи птиці, штам "Кучинський", ньюкаслської хвороби птиці, штам "Томілінський", і інфекційного ларинготрахеїту, штам "ВНИИВМ", інфекційного бронхіту курей, штам "Н-120". Встановлено, що дезінфектант має високу віроцидну активність у концентрації не нижче за 0,01 % та експозиції не менш ніж 15 хвилин. Результати досліджень свідчать також, що серед курячих ембріонів, яким вводили матеріал оброблений препаратом у концентрації 0,001 %, реєстрували випадки загибелі, що вказує на недостатню віроцидну дію дезінфектанту за даної концентрації.

Наведено результати досліджень антигенної спорідненості штаму "Петріківський-2006" з деякими виробничими штамами вірусу хвороби Ауєскі (ВХА) ("Арський", "18в", маркованої вакцини "Бегонія"), що зберігаються в депозитарії Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів. Вивчення антигенної спорідненості штамів ВХА проведено з використанням односторонньої реакції нейтралізації з постійною дозою специфічної сироватки на перещеплюваній культурі клітин ВНК-21. За результатами досліджень визначено індекси нейтралізації та зроблено висновок про те, що штам "Петріківський-2006" споріднений з іншими штамами ВХА.

Вивчено ситуацію щодо контамінації ветеринарних імунобіологічних препаратів пестивірусами, розробку системи заходів з її запобігання та розробку діагностичного набору для виявлення збудників родини Pestivirus методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вивчено ситуацію щодо контамінації ветеринарних імунобіологічних препаратів пестивірусами та встановлено, що основним їх контамінантом є вірус діареї ВРХ. Розроблено діагностичний набір для виявлення пестивірусів методом ПЛР. Основним джерелом контамінації є сироватка крові ВРХ, яку використовують для виробництва ветеринарних імунобіологічних препаратів. Встановлено, що більшість ізолятів, якими були контаміновані препарати, не мають цитопатогенної дії. Розроблено систему заходів, яка дозволяє істотно знизити ризик контамінації вірусами ветеринарних імунобіологічних препаратів.

Висвітлено результати комісійних випробувань "Вакцини інактивованої проти інфекційного ринотрахеїту, парагрипу-3 та вірусної діареї великої рогатої худоби "БОВІСВАК-3", розробленої науково-дослідним підприємством ТОВ "НДП Ветеринарні біотехнології". Випробування виконували згідно чинних в Україні нормативних документів, що стосуються виробництва та контролю якості ветеринарних імунобіологічних засобів за методикою розглянутою та схваленою науково-методичною комісією ДНКІБШМ. Результати випробувань свідчать про високу антигенну активність і безпечність нової вакцини, що підтверджено лабораторними дослідженнями та за умов господарства. На підставі одержаних результатів вакцина зареєстрована в Україні та може бути використана для щеплення великої рогатої худоби.

Наведено результати аналізу нормативних документів щодо виробництва та застосування вакцин проти нодулярного дерматиту великої рогатої худоби, зроблено акцент на рекомендаціях Міжнародного епізоотичного бюро. За умов загрозливої ситуації щодо поширення цієї хвороби на територію України питання вибору засобів специфічної профілактики є досить актуальними. Вірус нодулярного дерматиту має високу ступінь антигенної спорідненості з вірусами віспи овець та кіз, цю особливість у світі враховують у разі створення та застосування гетерогенних вакцин. Проте Україна є вільною як від нодулярного дерматиту, так і від віспи овець, тому, на думку автора, більшим вірним є застосування гомологічних вакцин.

Висвітлено динаміку розвитку інституту, його роль у забезпеченні епізоотичного благополуччя держави та піднесенні авторитету української ветеринарної служби на світовому рівні. Освітлено основні здобутки фахівців, які сприяли покращенню якості продукції біологічної промисловості для потреб ветеринарної медицини та тваринництва.

Розглянуто біотехнологію конструювання, виробництва та контролю якості ветеринарних препаратів і лікарських засобів. Увагу приділено підвищенню репродуктивної активності бактерій грибів і проліферативних властивостей культур клітин за дії наночастинок і композитних наноматеріалів металів і неметалів. Визначено вплив наночастинок цинку на імунний статус та антиоксидантний захист у птиці. Вивчено віруліцидні властивостей препарату "ХЛОРСЕПТ". Визначено діагностичну цінність тест-наборів для виявлення антигену вірусу африканської чуми свиней методом хроматографічного імуноаналізу. Акцентовано на моделюванні папіломавірусної інфекції in vitro та дослідженні впливу флавоноїдних препаратів на репродукцію вірусу папіломи людини. Висвітлено досвід деконтамінації перещеплюваних культур клітин від мікоплазм. Розглянуто біотехологію у забезпеченні епідемічного, епізоотичного благополуччя та безпечності продуктів харчування. Проведено моніторинг видового складу мікрофлори у пташниках тощо.