З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

Проаналізовано основні параметри, напрями діяльності та принципи інтеграції України в європейський економічний, політичний та соціокультурний простір, що становить головне підгрунтя євроінтеграційних процесів системи освіти, використання Болонських домовленостей.

Проанализированы основные параметры, направления деятельности и принципы интеграции Украины в европейское экономическое, политическое и социокультурное пространство, что представляет собой главный фундамент для евроинтеграционных процессов системы образования, выполнения Болонских договоренностей.

Basic parameters, vectors of activity and principals of Ukraine's integration into European economical, political, social and cultural space that forms the main base for eurointegrational processes in educational system and realization of Bologna agreements are analyzed.

Рассмотрены закономерности размещения месторождений и рудопроявлений гидротермально-метасоматической минерализации в шовных зонах Украинского щита. В создании благоприятных условий рудоконцентраций в этих зонах играют значительную роль линейные структуры - сквозные мегазоны долгодействующего развития, в пределах которых сосредоточены наиболее интенсивные активизационные процессы, а с ними и концентрации полезных ископаемых. Зоны пересечения данных структур с меридиональными глубинными шовными зонами являются максимально благоприятными тектоническими структурами, где расположены рудные узлы и участки повышенной минерализации. Большую роль на начальных этапах формирования минерализации играют также естественные электромагнитные поля, которые можно рассматривать как дополнительный фактор проявления гидротермально-метасоматической минерализации.

Проаналізовано структурні реформації в українській вищій школі в контексті Болонської декларації. Акцентовано на необхідності оптимізації структури вищої освіти та впровадження нових підходів і технологій освітньго процесу. Зроблено висновок: проблема удосконалення системи вищої освіти та підвищення якості професійної підготовки фахівців в Україні є найважливішою соціокультурною проблемою, вирішення якої можливе тільки за умови приведення освіти у відповідність з новими соціально-економічними вимогами ринкової економіки.

Розглянуто основні проблеми модернізації вищої освіти України за умов євроінтеграції. Здійснено аналіз досягнень і прорахунків на цьому шляху та окреслено перспективи впровадження європейських стандартів в освіті. Аргументовано, що для досягнення конкретних результатів у сфері євроінтеграції, Україна повинна виконати ряд вимог, зокрема: впровадження сучасних стандартів навчання та оцінювання знань студентів, широке використання Інтернету в навчальному процесі, впровадження дистанційного навчання, організація обміну студентами на етапі навчання між університетами різних європейських країн.

Рассмотрены основные проблемы модернизации высшего образования Украины в условиях евроинтеграции. Осуществлен анализ достижений и просчетов на этом пути и намечены перспективы внедрения европейских стандартов в образовании. Аргументировано, что для достижения конкретных результатов в сфере евроинтеграции, Украина должна выполнить ряд требований, в частности: внедрение современных стандартов обучения и оценки знаний студентов, широкое использование Интернета в учебном процессе, внедрение дистанционного обучения, организация обмена студентами на этапе обучения между университетами разных европейских стран.

Considered the main problems of modernization of higher education in Ukraine in terms of European integration. The analysis of the achievements and failures along the way and outlined prospects for the introduction of European standards in education. Argued that in order to achieve concrete results in the field of European integration, Ukraine must fulfill a number of requirements, including: the introduction of modern standards of training and assessment of students' knowledge, the widespread use of the Internet in the learning process, the introduction of distance learning, the organization of exchange of students at a grade level between universities in different European countries.

Уперше у вітчизняній філософсько-педагогічній літературі останніх десятиліть системно проаналізовано потреби, вимоги, основні напрями та ресурси модернізації гуманітарної освіти в контексті її реального входження в європейський освітній простір, визначено етапи та суперечності цього процесу, обгрунтовано першочергові та стратегічні завдання його інтенсифікації. Уточнено теоретико-методологічні засади аналізу освітнього процесу в структурі сучасного філософсько-педагогічного дискурсу. Охарактеризовано історичні передумови та соціокультурну динаміку формування єдиних освітніх пріоритетів європейського простору. Визначено завдання та напрями модернізації гуманітарної освіти в контексті вимог Болонського процесу. Подальшого розвитку набули положення про необхідність підвищення якості освіти на основі сучасної науки та соціальної практики, утвердження принципів академічної мобільності та чесності, демократизації організації та управління навчально-виховним процесом тощо.

Розглядаються деякі спірні положення теорії походження викопних смол і бурштину-сукциніту. На основі аналізу історії формування буровугільних басейнів і прилеглих морських акваторій у кайнозої Європи, геологічного положення та речовинного складу викопних смол зроблено висновок, що основним джерелом європейських розсипів бурштину-сукциніту є шари бітумовмісного бурого вугілля нижньої половини середнього еоцену (бучацька світа та її стратиграфічні аналоги). У світлі запропонованої концепції бітумовмісне буре вугілля розглядається як корінне першоджерело європейських розсипів бурштину-сукциніту, вторинне походження якого є незаперечним фактом. Охарактеризовано часові етапи фосилізації (скам'яніння) живиці на шляху переходу з живої природи в неживу, а також основні віхи історії освоєння бурштину в Україні та розвитку поглядів на походження сонячного каменю.

Проаналізовано сучасний стан родовищ бурштину в Україні та розглянуто основні проблеми, що виникають у зв'язку з неконтрольованим самовільним видобутком бурштину і мають серйозні негативні наслідки для природи Полісся, а також призводять до втрати промислового значення цих родовищ. На основі аналізу геологічної та історичної інформації зроблено висновок про потребу державного врегулювання ситуації з незаконним видобутком бурштину в Україні та запровадження жорсткішої відповідальності за порушення встановлених норм і завдання екологічних збитків. Наголошено також на необхідності посилення уваги до заходів, присвячених бурштиновій тематиці, та підвищення екологічної культури населення.

Мета дослідження - визначення геолого-географічних особливостей перетворення смоляних виділень хвойних рослин при переході з живої речовини в неживу (мінеральну) в процесі кількох етапів фосилізації; формування розсипів бурштину-сукциніту, а також обурунтування прогнозної оцінки перспектив відкриття нових родовищ і бурштинопроявів. Охарактеризовано природно-географічні палеокомплекси південно-східної частини Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної провінції в еоцен-олігоцені, що зумовили накопичення первинних біогенно-осадових покладів смоляних виділень (протобурштину) і умови формування різновікових розсипів бурштину-сукциніту. Ці розсипи за генезисом поділено на корінні, прибережно-морські, морські та лиманно-дельтові й дельтові перших проміжних колекторів, а також континентальні полігенетичні, які утворилися внаслідок розмивання й перевідкладення корінних розсипів. Встановлено, що корінним першоджерелом бурштину-сукциніту в Україні були біогенно-осадові поклади смоляних виділень рослинності, характерної для центральної частини сучасної території України. Викладено обгрунтування прогнозу виявлення нових промислових родовищ бурштину-сукциніту в Україні. Приділено увагу проблемі освоєння покладів цінного самоцвіту - нелегального видобування бурштину, негативні наслідки якого розглядаються як прояви стихійних геологічних процесів.

Найважливішою проблемою геології розсипів є встановлення їх корінного першоджерела. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню розсипів бурштиноносності, наразі корінне першоджерело, в результаті розмивання якого сформувалися багаті розсипи бурштину-сукциніту на території від узбережжя Балтики до Чорного та Азовського морів, не встановлено. Своєрідний грунт "бурштинового лісу" як об'єкт геологічного літопису все ще не виявлено. У зв'язку з цим і визначено основну мету цієї статті - встановлення генетичного типу корінного першоджерела розсипів бурштину-сукциніту, який формувався в оптимальних кліматичних умовах першої половини середнього еоцену (бучацький час, лютет) на території низинних рівнин Українського щита, що омивалися неглибокими морськими басейнами. Розглянуто сукупність факторів, які сприяли утворенню корінного першоджерела бурштину-сукциніту і формуванню його розсипів у межах Українського щита та його схилів, що охоплюють прикордонні області Прип'ятського прогину, Дніпровсько-Донецької і Причорноморської западин та Волино-Подільської плити. Вперше встановлено, що корінним першоджерелом розсипів бурштину-сукциніту є не загальновизнані смолопродукуючі сосни Скандинавії, а первинні біогенно-осадові поклади смоляних виділень (за авторами - протобурштин) переважно хвойних дерев, фосилізація яких протікала в зволоженій лісовій підстилці бучацького часу в нижній половині середнього еоцену. Виключно в результаті розмивання останніх річковими водами та іншими агентами денудації протобурштин у постбучацький час транспортувався в різні області седиментації, де і відбувалося формування різних мінеральних видів. У морських відкладах бучацького часу бурштин-сукциніт не виявлено, що свідчить про незрілість в цей час протобурштину для перетворень в сукциніт. На території України виключно в морському палеобасейні, який омивав Український щит з півночі, сходу і південного заходу, протобурштин у кінці середнього-верхньому еоцені - ранньому олігоцені набув усіх характерних рис і властивостей бурштину-сукциніту. Таким чином, саме периферійні частини палеоторфовищ нижньої половини середнього еоцену, що вміщують протобурштин (смоляні тіла на ранній стадії фосилізації), це ті геологічні тіла, які є корінним першоджерелом розсипів бурштину-сукциніту. Всебічний геологічний і палеогеографічний аналіз природних умов регіону в еоцені-олігоцені, коли на даній території відбувалося накопичення смоляних виділень та їх перетворення в викопні смоли, дозволив виділити основні етапи фосилізації живиці рослинних смол на тривалому шляху переходу з біосфери в літосферу. Це такі етапи: наземно-болотний, морський та постдіагенетичних перетворень. Обгрунтовано, що вторинні розсипи бурштину-сукциніту накопичувалися в умовах прибережно-морських, лиманно-дельтових та віддалених частин морського шельфу. Вони перекриті відкладами київського, обухівського і межигірського регіоярусів, які виникли в кінці олігоцену при розмиванні первинних біогенно-осадових покладів.