Наведено результати досліджень міденосних відкладів лучичівської товщі волинської серії нижнього венду трапової формації Волині на макро- та мікрорівнях, включно з лавобрекчіями базальту з підошви товщі. Запропоновано нові підходи до встановлення можливих механізмів перенесення міді під час формування цієї істотно вулканогенної структурної одиниці. Екстракція, концентрація, перенесення і відкладання міді безпосередньо пов'язані з еволюційним характером функціонування мігрувальних металоносних флюїдів: розплавних, розплавно-розсольних, постмагматичних. У комплексі це підтверджує складність і багатоетапність утворення трапової формації Західної Волині загалом: перебіг явищ ліквацїї та перегрупування впливу флюїдних потоків зафіксовані упродовж усього періоду формування базальтової товщі.

Встановлено умови формування прожилково-вкрапленої мінералізації у базальтах лучичівської товщі трапової формації у зоні зчленування Волинського палеозойського підняття та Волино-Подільської монокліналі Західної Волині. Оптимальними параметрами процесів мінералогенезу слід вважати температурний інтервал 325 - 235 градусів за Цельсієм (за первинними включеннями в анальцимі та кальциті) та перевагу азоту (до 100 % (об.)) над діоксидом вуглецю у газовій складовій, що відповідає середньотемпературним гідротермальним процесам (мезотермальні процеси 200 - 300 градусів за Цельсієм), подібно до парагенезів міденосних трапів Декану (Індія).

Досліджено геохімічнихі та петрографічні особливості породно-рудних комплексів трапової формації зони зчленування Волинського палеозойського підняття та Волино-Подільської монокліналі та встановлено температуру, склад і походження флюїдів магматичних і постмагматичних процесів і створено узагальнену модель магматично-гідротермального мінералогенезу. Побудовано карти потужності і рельєфу та розрізи свердловин світ і товщ усіх стратифікованих одиниць району та встановлено пряму залежність між потужністю виливу і концентраціями міді. Вперше доведено присутність явищ ліквації під час формування трапової формації, що сприяло відокремленню крапельок міді з перенесенням у приповерхневі горизонти виливів. Вперше встановлено генетичне значення знахідок пізолітів у туфах бабинської світи. Вперше проведено систематичне мінералофлюїдологічне вивчення вулканітів і встановлено температуру, склад та агрегатний стан флюїдного середовища кристалізації мінералів міденосних парагенезів. Вперше запропоновано можливі механізми перенесення та локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень.