Наведено загальну характеристику території Чернівецької області та її заселення. Висвітлено генетико-демографічну основу репродуктивного потенціалу населення області (чисельність, міграційні процеси, природний приріст, статево-вікова структура та національний склад, шлюбність). Визначено рівень продуктивності втрат серед зареєстрованих вагітностей. Обгрунтовано епідеміологічні проблеми природженої та спадкової патології серед новонароджених. Запропоновано можливі шляхи вдосконалення профілактики репродуктивних втрат генетичної етіології та підвищення якості медико-генетичної допомоги населенню області.

Викладено інформацію про навчально-практичні центри первинної медико-санітарної допомоги Буковинського державного медичного університету та особливості проведення навчального процесу в даних умовах.

Висвітлено результати організації та функціонування навчально-практичних центрів первинної медико-санітарної допомоги Буковинського державного медичного університету та їх роль у додипломній та післядипломній підготовці сімейних лікарів.

Наведено огляд даних літератури щодо сучасних підходів та тенденцій до проблеми антибіотикопрофілактики у разі абдомінального розродження, розглянуто сучасний стан питання, проблеми та перспективи їх розв'язання.

Питання діагностики, лікування гранульозоклітинних пухлин яєчників (ГКПЯ), особливо гранульозоклітинних пухлин ювенільного типу (ГКПЮТ), розкривають недостатнє вивчення проблеми, а багато питань і досить суперечливі. Це пояснюється їх відносно рідкісним виявом, і, відповідно, малою кількістю проаналізованих спостережень, що не надає підстави зробити висновки щодо основних питань проблем із необхідним ступенем достовірності. Наведено клінічний випадок ГКПЯЮТ у дівчинки віком 17 років, який мав місце у практиці лікарів гінекологічного стаціонару. За наявності пухлинного утворення яєчників із солідним і кістозним компонентом слід підозрювати ГКПЯ. Пухлиноподібні утворення додатків з солідним компонентом потребують визначення антимюлерового гормону, як маркера ГКП. У разі підозри на ГКПЯ корисним є доповнення діагностичного етапу визначенням рівня сироваткового інгібіну B як маркера захворювання. Онкомаркери CA-125 та HE-4 не є специфічними маркерами ГКП. В описаному випадку рівень онкомаркерів яєчників CA та HE-4 виявились в межах норми. Водночас, більш показовим виявився рівень антимюлерового гормону, значення якого в 15 разів перевищувало максимальне референтне значення. Основне лікування ГКП - хірургічне. Операція надає змогу одержати максимум діагностичної інформації для планування подальшої тактики. Впровадження on-line зв'язку сумісно з онкологами, за підозри на злоякісність процесу, покращує якість діагностики та надання хірургічної допомоги, оскільки ГКП доволі рідко трапляються у практиці оперуючих гінекологів і важливим є саме інтраопераційний вибір тактики. Ознайомлення фахівців з описаним клінічним випадком гранульозоклітинної пухлини яєчника ювенільного типу, яка мала місце у практиці авторів, буде корисним для лікарів-гінекологів.

Наведено клінічний випадок гранульозоклітинної пухлини яєчника ювенільного типу у дівчинки віком 17 років, який мав місце в практиці лікарів гінекологічного стаціонару.

Наведено особливості організації роботи кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету за 20 років її існування, кадровий потенціал. Описано особливості проведення навчального та лікувального процесів, наукові здобутки.