Проаналізовано позицію Синодальної (Обновленської) церкви щодо сектантського руху в Україні впродовж 1920-х рр.; з'ясовано основні причини збільшення численності сектантських громад; простежено основні методи її полеміки із сектантами. У науковій розвідці залучено широкий спектр тогочасної релігійної періодики. Аналітично розглядаючи антисектантські доповіді та проповіді обновленців, виокремлено основні положення та мотивації боротьби обновленства зі сектантством. Також простежено динаміку відносин Синодальної (Обновленської) церкви та релігійних меншин упродовж 1920-х рр.

Простежено релігійну діяльність молокан на теренах Волинського округу впродовж 1920-х рр. На основі архівних документів виявлено основні осередки молоканства у цьому регіоні, з'ясовані особливості віровчення цієї релігійної течії, її відносини з органами влади в умовах більшовицького режиму, визначені основні причини зростання кількості їхніх громад. Так, у науковій розвідці використано дві судові справи щодо діяльності молокан, з яких довідуємося про специфіку діяльності громад молокан в межах Волинського округу. Також простежено антирелігійну політику влади щодо молоканства, висвітлені методи боротьби з молоканами.