Розглянуто аспекти творчості галицького художника А.Манастирського, охарактеризовано його картини за мотивами народних пісень. Зазначено, що роботи А.Манастирського актуальні й сьогодні, вони дають можливість через художні образи пізнати життя українського народу та своєрідно відтворити багату пісенну творчість минулого.

Рассмотрены аспекты творчества галицкого художника А.Манастырского, охарактеризованы его картины по мотивам народных песен. Отмечено, что работы А.Манастырского актуальны и сегодня, они дают возможность через художественные образы познать жизнь украинского народа и своеобразно отобразить богатое песенное творчество прошлого.

На підставі аналізу мистецтвознавчо-культурологічних видань і літературно-мистецьких творів другої половини XIX - початку XX ст. досліджено взаємозв'язки народнопісенної та професійної творчості митців Галичини. З'ясовано, що професійне мистецтво живилося темами, сюжетами, мотивами народної творчості, що сприяло появі нових художніх методів, жанрів і стилів. Саме у другій половині XIX ст. естетика була повністю спрямована на фольклор. Встановлено, що посилене переосмислення народного мистецтва сформувало українську національну літературу, національну художню школу. Були створені професійні театралізовані вистави, сюжетну основу яких складала народна пісня. Розглянуто регіональні особливості української пісні та її переосмислення у літературі, живописі, графіці, театрі. Систематизовано літературно-мистецькі твори, в яких простежуються взаємовпливи народної та професійної творчості, порівнюється їх поетика, що розкриває національну своєрідність художнього життя та мистецького процесу в Галичині. Детально охарактеризовано творчість письменників, художників, драматургів, які визначили характерні особливості розвитку художнього процесу в даному регіоні.

Запропоновано метод ущільнення алфавітно-цифрової інформації, наданої в графічно-кодованому вигляді, який грунтується на перетворенні алфавіту символів в алфавіт графічнокодових знаків графічного коду. Метод забезпечує ущільнення даних в середньому на 20 % для цифрових даних і на 12 % для текстових послідовностей, а також зберігання на обмеженій площі носія великих обсягів графічно-кодованої інформації (понад тисячу алфавітно-цифрових символів).

Запропоновано методику побудови графічних кодів для надання алфавітно-цифрових послідовностей і формалізовану процедуру декодування, яка спрощує технологію розпізнавання двовимірних графічних кодів. У межах методики побудови графічних кодів розроблено спосіб ущільнення даних, що базується на поділі алфавіту на набори символів. Спосіб забезпечує ущільнення даних в середньому на 30 %. Показано, що для надійного зчитування графічно-кодових позначок необхідно використовувати корегувальні коди, які виправляють багатократні помилки. Розглянуто алгоритм кодування вхідних даних корегувальним кодом Ріда - Соломона та процес розпізнавання графічно-кодових позначок. Розроблено технологію виправлення помилок у відсканованих даних на базі коду Ріда - Соломона.

Исследовано влияние многоцветности на информационную плотность представления данных в графически-кодированном виде. Предложен обобщенный метод уплотнения данных, позволяющий дополнительно повысить информационную плотность графического представления данных на 25 - 38 %. Рассмотрены проблемы помехоустойчивого кодирования данных перед их нанесением в графическом виде. Исследованы информационные процессы при оптическом считывании и обработке многоцветных графических кодов.

Мета роботи - вивчити динаміку змін у системі імунітету хворих із вперше діагностованим мультирезистентним туберкульозом легень (МРТБ) протягом інтенсивної фази лікування. Досліджено зміни в системі фагоцитарного, T-клітинного, специфічного протитуберкульозного, гуморального імунітету протягом інтенсивної фази хіміотерапії (до лікування, 3,5 - 4 міс, 8 міс хіміотерапії) у 28 хворих із вперше діагностованим МРТБ легень. Хіміотерапія в інтенсивну фазу лікування сприяла нормалізації специфічної протитуберкульозної та гуморальної ланок імунітету у 35,7 % хворих, T-клітинного - у 14,2 %. Порушення в системі специфічного захисту на рівні початкових значень утримувалися у третини пацієнтів. У 28,6 % осіб на тлі T-клітинного імунодефіциту констатували посилення проліферативної активності сенсибілізованих до туберкуліну T-лімфоцитів, процесів антитілотворення IgA (25,0 %), IgM (17,9 %), у 16,7 % - зростання рівнів циркулюючих імунних комплексів, у 28,5 % - зниження кисненезалежного метаболізму гранулоцитарних лейкоцитів. Висновки: порівняльний аналіз результатів імунологічних досліджень у хворих на мультирезистентний туберкульоз під час інтенсивної фази лікування може слугувати контролем активності процесу й оцінкою ефективності лікування.