Изучен риск возникновения острых лейкозов среди мальчиков, рожденных в год Чернобыльской аварии и проживающих с момента рождения на загрязненных радионуклидами территориях Украины (Житомирская область) в течение 11 лет после аварии. Выявлено, что за 11 лет после аварии риск возникновения острых лейкозов в 2,8 раза выше у детей, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, по сравнению с контролем, в основном за счет лимфоидных клеточных форм. Сделан вывод о том, что повышение риска возникновения острых лейкозов в изучаемой группе детей, возможно, обусловлено последствиями Чернобыльской аварии.

Проанализированы результаты ЭЭГ-исследований людей, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения вследствие аварии на ЧАЭС. Изучена динамика показателей клинической электроэнцефалографии в зависимости от дозы и характера облучения с 1987 по 1995 гг. Показано, что ионизирующее излучение как фактор радиационной аварии обусловливает определенные нарушения электрической активности головного мозга, а соответственно и функционального состояния ЦНС, которые имеют фазный характер в процессе возникновения.

Дисертацію присвячено питанням вивчення наслідків впливу чинників радіоекологічної катастрофи на центральну нервову систему (ЦНС) потерпілих. Наведені дані свідчать, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мають підвищений ризик щодо виникнення захворювань ЦНС. Ступінь цього ризику обумовлена наслідками впливу комплексу чинників аварійної ситуації і залежить, в тому числі, від отриманої дози опромінення та терміну перебування в зоні відчуження. Основними формами порушень ЦНС у потерпілих є вегетосудинна дистонія (ВСД) і дисциркуляторна енцефалопатія. Ці патологічні стани мають певні патогенетичні особливості, що обумовлює їх прогредієнтний перебіг і високий ризик гострих ускладнень. Створено автоматизовану систему диспансерного нагляду за особами, які проживають або працюють в екологічно несприятливих умовах. Розроблено і застосовано нові методи оцінки функціонального стану головного мозку шляхом моделювання порушень показників його електричної активності. На основі узагальнення отриманих результатів і опублікованих літературних даних розроблено концепцію ймовірного патофізіологічного механізму реалізації негативного впливу чинників радіоекологічної катастрофи на ЦНС потерпілих.