Мета роботи - проаналізувати когорти пацієнтів, які розпочали антиретровірусну терапію (АРТ) в Україні від початку її широкомасштабного впровадження, та визначити статистичні показники її ефективності через 12 міс лікування. Застосовано когортний аналіз та статистичний метод обробки даних, одержаних під час періодичних спостережень за групою пацієнтів, які розпочали АРТ в Україні із серпня 2004 р. За результатами когортних спостережень за групою пацієнтів, які розпочинали лікування, представлено узагальнені дані про ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні. Висновки: через 5 років від початку АРТ продовжують її одержувати майже 70 % пацієнтів, з них 80 % мають функціональний статус "працездатний", що свідчить про позитивну соціально-економічну модель супроводу хворих на ВІЛ/СНІД на основі командного мультидисциплінарного підходу, що гармонійно поєднує медичні та немедичні складові.

Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні є однією з найтяжчих серед країн Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав. Одним із найважливіших чинників формування відповіді на епідемію в Україні є партнерство з Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі - Глобальний фонд), який протягом останніх восьми років надає Україні фінансову допомогу у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. У 2002 р. Україна в межах 1-го раунду Глобального фонду звернулася із заявкою щодо одержання коштів, призначених для боротьби з епідемією та надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД. Правління Глобального фонду, вивчивши ситуацію, ухвалило рішення про надання фінансової допомоги Україні в розмірі 92 млн доларів США терміном на п'ять років. Від серпня 2007 р. в Україні впроваджують грант 6-го раунду Глобального фонду з бюджетом 136 млн доларів США. Основними реципієнтами за цим грантом є дві громадські організації - Міжнародний Альянс із ВІЛ/СНІДу в Україні та Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Загальна мета програми 6-го раунду - знизити рівень передачі ВІЛ, захворюваності й смертності, пов'язаних із ВІЛ, в Україні шляхом заходів, спрямованих на найуразливіші групи населення. 15 грудня 2011 р. правління Глобального фонду в повному обсязі підтримало заявку України на фінансування в межах 10-го раунду програми "Розбудова довгострокової системи надання комплексних послуг з профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування, догляду та підтримки серед груп найвищого ризику та ЛЖВ в Україні" на 2012 - 2016 рр. у розмірі 301,7 млн доларів США. Грантові кошти планують використати для зміцнення спроможності служби протидії СНІДу на національному та регіональному рівнях, що надасть змогу, починаючи від 2017 р., впроваджувати ефективні заходи щодо подолання епідемії СНІДу в Україні без фінансової допомоги з боку донорів.

Мета роботи - оцінити ефективність системи надання антиретровірусної терапії (APT) в Україні шляхом аналізу індикаторів раннього попередження (РПІ) формування резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів. Зібрано та проаналізовано дані про РПІ - чинники немедичної природи, які можуть свідчити про ризик формування резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів та нададуть змогу оцінити, наскільки наявні програми надання APT сприяють оптимізації запобігання резистентності ВІЛ у країні. Виявлено, що на ефективність APT впливає державна політика щодо своєчасного та в повному обсязі забезпечення хворих антиретровірусними препаратами. Визначено, що робота в напрямі формування у пацієнтів прихильності до лікування потребує посилення в більшості регіонів України. Встановлено, що в Україні система надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам потребує вдосконалення, оскільки лише у двох (33,3 %) із шести закладів досягнуто рекомендованих результатів щодо більшості цільових показників РПІ.

Узагальнено сучасні погляди на проблему контрацепції у підлітків. На основі власного досвіду запропоновано принципи вибору оптимальних для цієї вікової групи контрацептивних технологій.