Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. Оцінено стан фетоплацентарного комплексу, організму плода, новонародженого від матері із багатоводдям. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації, виявлено найбільш вагомі фактори, що супроводжують багатоводдя. Визначено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу вагітності на його фоні. Вивчено взаємозв'язок між дисбалансом вмісту мікро-, макроелементів і рівнем специфічних імуноглобулінів до вірусу цитомегалії та хламідій у жінок із даною патологією. Вперше багатоводдя розглянуто з точки зору дисмікроелементозу та доведено, що за його наявності у крові матері, дитини, тканинах посліду відбувається залежність між рівнем есенціальних елементів і специфічних імуноглобулінів до цитомегаловірусу, хламідій. Обгрунтовано доцільність визначення груп ризику розвитку багатоводдя та призначення курсів терапії вагітним.

Обследованы 279 женщин, которые в анамнезе имели репродуктивные потери (антенатальная гибель плода, спонтанные аборты, мертворождения, несостоявшийся аборт) и синдром задержки роста плода. Частота мутантных аллелей eNOS3 a/a составила 33,3 %, eNOS3 a/b - 35,8 % случаев. Применение стандартной терапии и предложенных лечебно-профилактических мер на фоне предконцепционной подготовки снизило количество угрозы прерывания беременности, преждевременных родов в 1,4 раза, синдрома задержки роста плода, плацентарной дисфункции - в 16,8 и 6,2 раз соответственно, частоты маловодия, многоводия, антенатального дистресса плода - в 2,8 раза, локализации плаценты в нижнем сегменте - в 1,7 раза. Нарушение маточно-плацентарного, плодо-плацентарного кровотока отмечено у 8,6 % группы сравнения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ОДЕ)023.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено ретроспективний аналіз частоти та причин антенатальної загибелі плода (АЗП), еколого-епідеміологічне зіставлення з показниками якості навколишнього середовища місць мешкання жінок за 2002 - 2011 pp. в Одеському регіоні. Встановлено, що частота АЗП становила 1,2 %, або 11,7 на 1 000 пологів. Визначено можливі фактори ризику виникнення АЗП (екотоксиканти, репродуктивні втрати та гестаційні ускладнення в анамнезі, екстрагенітальна патологія, інфекційні гінекологічні захворювання, тютюнопаління), які зараховано до прогностично значущих. Вивчено клінічні особливості перебігу вагітності: прееклампсія, патологія навколоплідних вод, дистрес плода, плацентарна дисфункція (порушення матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровотоку, невідповідність зрілості плаценти гестаційному терміну), пологів (акушерські кровотечі), післяпологового періоду (кровотечі, субінволюція матки) у жінок, у яких вагітність завершилась АЗП. Вперше вивчена частота поліморфізму генів \i PGR \i0 PROGINS, \i VEGF\i0, \i eNOS\i0, \i MTHFR \i0 у вагітних з АЗП. Встановлено, що за наявності мутантних алелів цих генів збільшується ризик АЗП. Вперше комплексно оцінено зміни в системі гормонального, мікро- та макроелементного гомеостазу, фолатного циклу, згортальної системи крові, обміну гомоцистеїну у взаємозв'язку з поліморфізмом генів досліджуваних генів і доведено їх роль у виникненні акушерських ускладнень: плацентарної дисфункції, дистресу плода, прееклампсії, акушерських кровотеч. Вперше патоморфологічно визначено основні структурні зміни в плацентах антенатально загиблих плодів у взаємозв'язку з поліморфізмом цих генів. Виявлено мікроциркуляторні розлади у вигляді аваскулярних зон, тромбозу в судинах плаценти, патологічного звапніння, набряку строми та ендотелію судин, підвищеної проникності клітинних мембран, периваскулярних крововиливів. Вперше досліджено взаємозв'язок між рівнем мікро- та макроелементів - кальцій, залізо, цинк, фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, гомоцистеїну, прогестерону, частотою поліморфізму генів \i PGR \i0 PROGINS, \i VEGF\i0, \i eNOS\i0, \i MTHFR \i0 і виникненням АЗП.

Цель работы - ультразвуковое исследование фетоплацентарного комплекса у беременных с перенесённой во время беременности или имеющейся гриппозной инфекцией. Обследовано 102 беременных. Проведена ультразвуковая диагностика состояния фетоплацентарного комплекса, маточно-плацентарного, плодово-плацентарного кровообращения методом допплерографии. У женщин с перенесённой во время беременности или имеющейся гриппозной инфекцией в і триместре локальный гипертонус выявлен у 60,8 %, частичная отслойка хориона - у 7,8 %, локализация плодового яйца в нижних отделах матки - у 48,0 %. Во II триместре общий гипертонус выявлен в 71,6 % наблюдений, низкая плацентация - в 58,8 %, плацентарная дисфункция - в 100 %, преждевременное созревание плаценты - в 43,1 %, гипотрофия, гипертрофия плаценты - в 54,9; 41,2 %, многоводие - в 32,4 %, маловодие - в 16,7 %, частичная отслойка плаценты - в 24,5 %, угроза позднего выкидыша - в 31,4 %, угроза преждевременных родов - в 36,3 %, синдром задержки роста плода - в 52,9 %. В III триместре общий гипертонус выявлен в 72,5 % наблюдений, частичная отслойка плаценты - в 27,5 %, низкая плацентация - в 48,0 %, плацентарная дисфункция - в 100 %, преждевременное созревание плаценты и гипотрофия плаценты - в 45,1 и 56,9 %, гипертрофия - в 44,1 %, многоводие - в 37,3 %, маловодие - в 17,6 %, синдром задержки роста плода - в 59,8 %. Нарушение маточно-плацентарного кровообращения диагностировано у 52,9 %, плодово-плацентарного кровообращения - у 70,6 %, острый дистресс плода - у 29,4 %, хронический дистресс плода - у 70,6 %. Выводы: ультразвуковое исследование фетоплацентарного комплекса у беременных с перенесённой во время беременности или имеющейся гриппозной инфекцией показало, что течение беременности сопровождается высокой частотой акушерских и перинатальных осложнений и позволяет своевременно выявить наличие угрозы их развития.