Розроблено технологію одержання сорбенту медичного та ветеринарного призначення шляхом хімічного модифікування лігнінвмісних відходів. Як рослинну сировину пропонується використовувати багатотоннажні та дешеві відходи харчової та переробної промисловості, а саме: шкаралупу горіхів, фруктові кісточки, лушпиння гречки і соняшника.

Запропоновано узагальнений підхід до розрахунку проектних показників теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Охарактеризовано режими роботи промислових і опалювальних ТЕЦ. Наведено методику розрахунку теплової схеми ТЕЦ на чотири експлуатаційні режими. Увагу приділено проблемам оцінювання техніко-економічних показників роботи основного обладнання ТЕЦ.

Проаналізовано сучасний стан у галузі створення та використання магніточутливих адсорбентів на основі композитів синтетичного вугілля СКН і СКС і технічного вугілля БАУ з магнетитом. Запропоновано перспективну для практичного впровадження методику синтезу магніточутливих вуглецевих адсорбентів різних типів і досліджено їх пористу структуру, адсорбційні та магнітні властивості.

Обгрунтовано поняття пара- / гіпотаксису, розкрито історію вивчення паратаксису й гіпотаксису складного речення в студіях мовознавців XIX - початку XXI ст., визначено внесок представників різних напрямів і шкіл у теорію пара- і гіпотактичних конструкцій. Проаналізовано особливості вивчення сурядності та підрядності в працях учених Харківської, Лейпцизької, Московської шкіл, а також у студіях А. Мейє, Ф. Є. Корша, С. С. Дложевського та інших. З'ясовано основні підходи граматистів до інтерпретації синтаксичних зв'язків у складному реченні. Розкрито проблему відношення лінгвістів до складних конструкцій з пара- і гіпотаксисом. Досліджено питання щодо відношення безсполучникового cкладного речення до пара- й гіпотаксису в концепціях учених. Здійснено спробу розкрити закономірності розвитку вчення про сурядність і підрядність, подано відомості про основні етапи його становлення, визначено зв'язки сучасних концепцій пара- й гіпотаксису в складному реченні з попередніми.

The abstract considers the aspects of the student's responsibility formation as a personal culture. It describes the connection of the material culture with the technical education, gives an explanation for phenomenon "material culture". It illustrates the definition of such science as andragogy and its role by educational process.

Проаналізовано основні положення паратаксису й гіпотаксису у працях лінгвістів Харківської школи. Визначено коло питань, які привернули увагу вчених. Проаналізовано гіпотези учених Харківської лінгвістичної школи про розвиток і походження сурядності та підрядності складного речення. Розглянуто положення, що зберегли своє значення до теперішнього часу.

Пропонована розвідка присвячена огляду лінгвістичних концепцій щодо паратаксису складного речення в межах когнітивного підходу (праці Г. Ф. Гаврилової, А. М. Приходька, О. І. Давидової, Н. М. Собчакової, М. Ю. Вороніної, О. А. Лимаренко та ін.). Проаналізовано теорію складних мовленнєвих актів (А. М. Приходько). Висвітлено деякі питання класифікації когнітивно-семантичних типів складносурядного речення.

Запропоновано використання сучасного цифрового сигнального процесора для модернізації приладу контролю літакового обладнання з перевірки бортової радіотехнічної системи ближньої навігації. Розглянуто модель схеми та її характеристики.

Проаналізовано ставлення мовознавців Лейпцизької лінгвістичної школи до складних конструкцій з сурядністю й підрядністю. Визначено, що представники цієї школи порушували важливі аспекти зазначеної проблеми: відмінність між головним і підрядним реченням (Б. Дельбрюк), граматичні ознаки залежності одного речення від іншого в індоєвропейських мовах (К. Бругман, Е. Герман та ін.). Розглянуто погляди Б. Дельбрюка й К. Бругмана щодо генезису відносного гіпотаксису. Досліджено питання виникнення відносного підрядного з питальним займенником у концепціях учених Лейпцизької лінгвістичної школи.

Розкрито історію вивчення сурядності й підрядності складного речення в студіях мовознавців ХIХ ст. - початку ХХI ст. (діахронічний аспект), визначено внесок представників різних лінгвістичних напрямів і шкіл у дослідження цих феноменів. Проаналізовано особливості вивчення сурядності й підрядності в працях учених Харківської, Лейпцизької, Московської шкіл, а також у студіях Ф. І. Буслаєва, О. О. Потебні, Д. М. Овсянико-Куликовського, Г. Пауля, Б. Дельбрюка, К. Бругмана Ф. Є. Корша, О. М. Пєшковського, М. С. Поспєлова, О. П. Рифтіна, Л. Беднарчука, О. Н. Стеценка, І. Р. Буніятової та ін. Подано відомості про основні етапи становлення вчення про паратаксис і гіпотаксис.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23-100

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано концепцію генезису гіпотаксису складного речення в працях Л. П. Якубинського. Увагу приділено твердженням мовознавця у доповіді "Проблеми синтаксису у світлі нового вчення про мову". Охарактеризовано погляди вченого щодо особливостей давньоруського складно-підрядного речення та системи підрядних сполучників. Розкрито ідею вченого про два шляхи розвитку гіпотактичних конструкцій. З'ясовано, що Л. П. Якубинський зробив вагомий внесок у дослідження проблеми походження й розвитку підрядності.

Увагу приділено синтезу й дослідженню компонентного складу та фізико-хімічних властивостей лігноцелюлозних (ЛЦ) матеріалів, одержаних із рослинних відходів. Створено схеми модифікування рослинної сировини та розроблено технології синтезу нових конкурентоспроможних, екологічно безпечних способів одержання з ЛЦ-матриць, без розділення їх на окремі високомолекулярні компоненти. На основі експериментальних даних і математичного моделювання встановлено оптимальні умови кислотно-лужного модифікування рослинної матриці з метою одержання ЛЦ-сорбентів - поглиначів різноманітних екотоксикантів. Досліджено вплив різних факторів на збільшення питомої поверхні, об'єму адсорбційних пор і вмісту кисневмісних функціональних груп (-COOH, -COH, -OH), що сприяють формуванню сорбційних центрів одержаних ЛЦ-сорбентів. Проаналізовано морфологію та молекулярну організацію ЛЦ-комплексів. Зміна вмісту лігніну та целюлози (у %) свідчить про руйнування та вимивання геміцелюлози. Зазначено, що при розділенні (або очищенні) рослинної сировини без інтенсивного хімічного впливу неможливо одержати зразки целюлози без деякої кількості лігніну або препарати лігніну, вільні від целюлози, зате після кислотно-лужного модифікування ЛЦ-матрицю можна розділити на "чисті" зразки лігніну та целюлози. Експериментально доведено, що сорбційна здатність рослинних матеріалів істотно підвищується за рахунок м'якого хімічного модифікування. Встановлено, що одержані сорбенти мають високі показники обмінної ємності та сорбційної здатності відносно іонів важких металів, кислотно-основних барвників і радіонуклідів із мінеральних розчинів та ентеральних систем організму. На основі одержаних ЛЦ-сорбентів зареєстровано препарат "Целісорб".