Викладено підходи до моделювання груп ризику та стандартизування прийомів статистичної обробки даних про професійну та загальну захворюваність. Наведено клініко-епідеміологічну характеристику хворих на професійні захворювання, зроблено математичну оцінку та прогнозування розвитку вібраційної хвороби. Проаналізовано особливості захисної реакції організму працюючих за шкідливих умов, морфофункціональні особливості сполучної тканини у разі професійних захворювань. Визначено комплекс шкідливих факторів впливу на здоров'я робітників ливарного виробництва машинобудівної галузі, а також фактори виробничого середовища та профзахворюваність на підприємствах з комп'ютерною технікою.

Изложены подходы к моделированию групп риска и стандартизирования приемов статистической обработки данных о профессиональной и общей заболеваемости. Приведена клинико-эпидемиологическая характеристика больных с профессиональными заболеваниями, сделана математическая оценка и прогнозирование развития вибрационной болезни. Проанализированы особенности защитной реакции организма работающих во вредных условиях, морфофункциональные особенности соединительной ткани при профессиональных заболеваниях. Определены комплекс вредных факторов влияния на здоровье рабочих литейного производства машиностроительной отрасли, а также факторы производственной среды и профзаболеваемость на предприятиях с компьютерной техникой.

Наведено характеристику технологічних засобів забезпечення якості виробництва ракетно-космічних літальних апаратів. Розглянуто основні етапи проектування технологічних процесів й обгрунтовано необхідність забезпечення взаємозамінності у виробництві літальних апаратів. Визначено базові принципи проектування технологічних пристосувань. Описано процес виготовлення типових деталей, вузлів та агрегатів носіїв космічних апаратів. Наведено сучасні технології складання та засоби забезпечення необхідної точності складальних робіт. Висвітлено питання організації контролю вихідних геометричних параметрів, випробування та керування якістю ракетно-космічної техніки.

Охарактеризованы технологические средства обеспечения качества производства ракетно-космических летательных аппаратов. Рассмотрены основные этапы проектирования технологических процессов и обоснована необходимость обеспечения взаимозаменяемости в производстве летательных аппаратов. Определены базовые принципы проектирования технологических приспособлений. Описан процесс изготовления типовых деталей, узлов и агрегатов носителей космических аппаратов. Приведены современные технологии сборки и средства обеспечения необходимой точности сборочных работ. Освещены вопросы организации контроля исходных геометрических параметров, испытания и управления качеством ракетно-космической техники.

Обследовано 185 больных с артериальной гипертензией (АГ). Оценена клиническая эффективность препарата "Фелодипин" и проведен анализ приверженности больных к терапии в условиях реальной амбулаторной практики. Отмечено, что использование фелодипина в амбулаторных условиях позволяет достичь выраженного гипотензивного эффекта у больных с АГ как в период подбора дозы, так и при дальнейшем наблюдении. На фоне длительной терапии препаратом отмечено достоверное улучшение комплаентности в группе пациентов с низкой приверженностью к лечению. Повышение комплаентности пациентов, хорошая переносимость и незначительное количество побочных эффектов позволяет рекомендовать активное использование фелодипина в амбулаторной практике семейного врача, врача-кардиолога и участкового терапевта.

Обследовано 50 беременных женщин в возрасте от 18 до 38 лет со сроком беременности от 20 до 40 нед. Исследован суточный профиль артериального давления (АД) у беременных с эссенциальной артериальной гипертензией (АГ) - 1-я группа, с гестационной АГ - 2-я группа, с нормальным уровнем АД - контрольная группа. Доказано, что суточное мониторирование АД является высокоинформативным методом диагностики АГ у беременных женщин, позволяющий выявлять дополнительные диагностические критерии для дифференциальной диагностики различных форм АГ во время беременности. Своевременная диагностика АГ у беременных женщин способствует назначению адекватной антигипертензивной терапии.

Мета робота - встановити клініко-епідеміологічну характеристику професійної захворюваності в галузі транспортного машинобудування промислового комплексу АР Крим. Обстежено із застосуванням загально-клінічних, санітарно-гігієнічних, клініко-епідеміологічних та статистичних методів 217 пацієнтів із професійними захворюваннями, а також вивчено умови праці 675 практично здорових, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах на підприємствах галузі транспортного машинобудування АР Крим. У структурі професійної захворюваності домінують токсико-пилова бронхолегенева патологія та хвороби шумовібраційного генезу, при цьому поширеність ХОЗЛ, нейросенсорної приглухуватості та вібраційної хвороби практично однакова. Найчастіше професійні хвороби реєстрували у працівників зі стажем роботи 10 - 14 років. Доведено, що більшість пацієнтів працювали в умовах підвищених концентрацій фіброгенного пилу в поєднанні з перевищенням граничнодопустимого рівня (ГДР) шуму. Крім того, виявлено перевищення ГДР вібрації і підвищення середньозмінної температури повітря в робочому приміщенні. Більшість захворілих виконували роботи третьої та другої категорій. Висновки: у робітників транспортного машинобудування переважають захворювання, зумовлені вібрацією та шумом, а бронхолегеневу патологію реєструють у третини обстежених, на відміну від національних показників, де вона домінує. У виробничому середовищі тих, що захворіли, вміст фіброгенного пилу, рівні шуму та вібрації значно перевищують загальноукраїнські.

Проведено дослідження стану функціональної активності еритроцитарних мембран осіб, які працюють за умов дії комплексу шкідливих факторів, серед яких найбільш небезпечним за агресивністю впливу на організм вважається пил, що вміщує кварц. Встановлено, що тривалий вплив на організм промислового пилу сприяє порушенню проникності біомембран, пригнічує компенсаторні механізми та значно збільшує ризик розвитку бронхолегеневої патології.

Наведено результати вивчення концентрації основного фактора росту фібробластів (FGF2) вплазмі крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від наявності недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) та артеріальної гіпертензії (АГ). Встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу вмістFGF2 підвищений порівняно з контролем, у хворих з наявністю НДСТ підвищений порівняно з хворими без НДСТ. При ізольованому ЦД 2-го типу вміст FGF2 зростає протягом захворювання, у той час як при наявності НДСТ у хворих на ЦД 2-го типу цієї залежності немає, що пов'язано з початково збільшеними значеннями FGF2. Виявлено статистично вірогідний кореляційний зв'язок вмісту FGF2 у крові хворих на ЦД з наявністю та виразністю АГ та з наявністю діабетичної нефропатії незалежно від наявності НДСТ. Виявлені зв'язки FGF2 та клінічних ознак НДСТ свідчать про можливість їх застосування як предикторів розвитку АГ у хворих на ЦД 2-го типу.

Дослідження великих груп людей у рамках підходу big data виявляють ключові особливості багатофакторних механізмів розвитку коморбідної патології. Граничні значення, послідовність зрушень цих показників у ході реалізації факторів ризику і предикторів найбільш соціально важливих хронічних неінфекційних захворювань доцільно визначати на доклінічному етапі в популяційних умовах. Клініко-епідеміологічними методами обстежено організовані контингенти загальною кількістю 4012 осіб обох статей (1866 чоловіків і 2146 жінок) у віці 20 - 59 років та неорганізований контингент загальним об'ємом 7629 чоловіків у віці 40 - 59 років. Встановлено популяційну поширеність ожиріння та різних форм ішемічної хвороби серця, популяційні рівні основних факторів ризику (ФР). Так, серед організованих контингентів поширеність ожиріння була найбільшою у порівнянні з іншими ФР та склала 31,7 % для чоловіків та 29,3 % для жінок. У ході 5-річного проспективного дослідження методами множинної логістичної регресії сформовано регресивні криві щодо нових випадків інфаркту міокарда (ІМ). Виведено інтегральний показник щодо процентного збільшення нових випадків ІМ на 1000 осіб/рік спостереження в залежності від наявності або відсутності ожиріння та інших основних факторів ризику, які були виявлені на первинному скринінговому обстеженні. Продемонстровано відсоткове збільшення нових випадків ІМ на 1000 осіб на рік спостереження за наявності ожиріння у віковій групі 50 - 59 років. Застосована математична модель дозволяє здійснювати контроль і корекцію чинників ризику на доклінічному етапі залежно від наявності або відсутності факторів ризику, провісників захворювання. Виходячи з мультифакторіальності генезу хронічної патології і чинників, що впливають на її розвиток, найбільш доцільним є проведення досліджень з використанням клініко-епідеміологічних методів у рамках доказової медицини.

Розглянуто питання впливу другої світової війни та її впливу на розвиток етичних принципів медичних експериментів над людьми. Визначено стан великого дуоденального соска у хворих на постхолецистектомічний синдром за даними пристінкової імпедансометрії. Визначено особливості перебігу юнацького дерматоміозиту в практиці сімейного лікаря. Розглянуто питання удосконалення методів лікування аномальних маткових кровотеч у жінок з первинним гіпотиреозом на тлі автоімунного тиреоідиту. Визначено етіологічні чинники кліщових інфекцій на харківщині. Охарактеризовано мультифакторіальні патології та лактозна толерантність серед населення харківської області. Визначено особливості психоемоційного стану студентів в період адаптації до вузу Баінс Харлін. Зазначено вплив інсомнії на клінічний перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (герх) із супутньою нейроциркуляторною дистонією (нцд) в осіб молодого віку. Наведено можливості мрт при запальних та дегенеративних захворюваннях. Розглянуто хірургічне лікування пацієнтів з внутрішньоплевральними ускладненнями торакальної травми. Визначено діагностику глибини опікового ураження інструментальними методами та ефективності лікування.

Розглянуто особливості патологічних станів щитоподібної залози, що найчастіше зустрічаються у жінок репродуктивного віку з анаомальними матковими ковотечами. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих, які перенесли covid-19. Порівняльна характеристика ігрової діяльнотсті у дітей з вадами психічного розвитку.