Наведено дані про стан кишкової флори у хворих ревматоїдним та реактивним артритами та вплив дисбактеріозу на перебіг цих захворювань. Наведено методику мікробіологічної діагностики дисбактеріозу кишечника. Викладені сучасні принципи лікування дисбактеріозу кишечника, в тому числі за допомогою активізованих лактобактерій.

Дисертацію присвячено питанням оцінки та корекції мікрофлори кишечнику людини. Подано оцінку стану мікрофлори кишечнику людини в нинішній екологічній ситуації з клінічними проявами дисбактеріозу кишечнику та у хворих з опіками різного ступеня. Встановлено зниження біологічної активності індигенної мікрофлори кишечнику у таких хворих. Удосконалено методику діагностики дисбактеріозу кишечнику. Написано алгоритм і кодові числа для ідентифікації ентеробактерій, який став основою для розробки програми комп'ютерної обробки результатів дослідження при дисбактеріозі. Показано можливість підвищення біологічної активності комерційних штамів лактобацил на фітоосновах. Рекомендовано комплексне використання еубіотико-фіто-сорбційної композиції для корекції мікробіоценозу кишечнику. Обгрунтовано і визначено протипоказання для використання з метою корекції кандидозного дисбактеріозу кислотоутворюючих еубіотиків.

Досліджено процес застосування норм Конституції України, зокрема, особливості даного процесу та проблемам, що виникають під час реалізації конституційних норм у формі застосування. На сучасному етапі є першим комплексним дослідженням такої особливої форми реалізації норм Основного Закону України як застосування. Висвітлено ознаки застосування норм Конституції України та запропоновано визначення даного поняття. Проаналізовано форми застосування норм Основного Закону України, його функції, а також вимоги до правильного застосування конституційних норм. Уточнено зміст прямої дії норм Конституції України та розглянуто проблеми, які виникають під час застосування конституційних норм як норм прямої дії. Розглянуто стадії застосування норм Основного Закону України, проаналізовано проблеми, які виникають на кожній стадії та запропоновано шляхи їх вирішення. Розкрито розсуд під час застосування конституційних норм, його види та межі. Запропоновано визначення поняття актів застосування норм Конституції України, проведено їх класифікацію.

На територію України періодично завозиться збудник холери V. cholerae O1, що призвело до "укорінення" V. cholerae O1 у південних регіонах України і тим самим створило небезпеку у виникненні спалахів холери. V. cholerae non O1 є постійними мешканцями водних акваторій, які викликають у людей гострі кишкові інфекції (ГКІ). У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення та проведення порівняльної характеристики біологічних властивостей V. cholerae O1 та V. cholerae non O1, що циркулюють в Україні. Мета роботи - вивчити біологічні властивості штамів V. cholerae O1 і V. cholerae non O1, виділених від людей в різні роки в Україні та провести їх порівняльну характеристику. Досліджено 35 штамів V. cholerae O1, що були виділені від людей у період з 1992 по 2012 рр. в Україні, та 100 штамів V. cholerae non O1, виділених від людей у період 2011 - 2013 рр. У штамів Vibrio choleraе O1 та V. cholerae non O1, що були виділені від людей в різні роки в Україні відмічається мінливість фенотипових властивостей. У Vibrio choleraе O1 спостерігається зниження чутливості до діагностичних сироваток та фагів, реєстровано варіабельність за проявленням гемолітичної активності за Грейгом. Виявлено атипові штами V. cholerae non O1, що здатні аглютинуватись холерними сироватками та лізуватись холерними фагами. Висновки: в Україні циркулюють V. cholerae O1/non O1 з різними ознаками, які потребують постійного моніторингу за зміною їх властивостей, з використанням більш інформативних методів досліджень і насамперед - молекулярно-генетичних.

Наведено визначення та класифікацію систем автоматичного регулювання, принципи їх побудови та функціонування. Проаналізовано питання стійкості систем регулювання та методи синтезу процесів регулювання. Розглянуто математичні моделі систем управління та їх властивості спостережуваності та керованості. Значну увагу приділено синтезу оптимального управління динамічними системами. Викладено математичну постановку задачі адаптивного управління. Розглянуто системи пасивної адаптації та системи на основі використання методів теорій чутливості, інваріантності та робастності. Приділено увагу методам синтезу безпошукових самоналагоджувальних систем, методам ідентифікації та синтезу алгоритмів адаптації, а також оцінці якості процесів в контурі адаптації.