Викладено сучасні дані з терапевтичної стоматології, необхідні для підготовки лікаря-стоматолога. Розгляунто питання організації та обладнання стоматологічного кабінету, склад, структуру та властивості органів порожнини рота, методи обстеження хворих. Наведено детальну інформацію про пломбувальні матеріали та адгезивні системи. На сучасному рівні висвітлено питання етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики карієсу та його ускладнень, флюорозу зубів та інших некаріозних уражень, хвороби пародонта та слизової оболонки порожнини рота (СОПР), стоматогенної хроніоінтоксикації. Значну увагу приділено сучасним ендодонтичним інструментам і технологіям їх використання під час відновлення зубів і ендотичного лікування, а також відбілювання зубів. Акцентовано на організації стоматологічної допомоги та профілактиці стоматологічних захворювань, зокрема і в Україні.

Висвітлено актуальні питання терапевтичної стоматології. Розглянуто основи гігієни праці лікаря-стоматолога. Наведено інформацію про етіологію та патогенез карієсу зубів. Розкрито особливості застосування фізичних факторів у діагностиці та лікуванні уражень зубів і хвороб пародонту.

Освещены актуальные вопросы терапевтической стоматологии. Рассмотрены основы гигиены труда врача-стоматолога. Дана информация об этиологии и патогенезе кариеса зубов. Раскрыты особенности применения физических факторов в диагностике и лечении поражений зубов и болезней пародонта.

Наведено дані про вивчення впливу найбільш поширених антисептичних розчинів для іригації кореневих каналів і гемостатичних засобів, що використовуються в ендодонтичній практиці під час лікування незворотних форм пульпітів. Одержані результати показали, що найбільш виражену антибактеріальну активність по відношенню до мікрофлори кореневих каналів при незворотних формах пульпіту мали 2 % розчин хлоргексидину та Алюмогель. Найменш активним дезінфектантом по відношенню до мікроорганізмів кореневих каналів виявився 3 % розчин гіпохлориту натрію.

28-ми хворим на хронічний верхівковий періодонтит проведено тестування сучасних ендодонтичних силерів за допомогою методу Р. Фолля. На підставі клінічних спостережень доведено необхідність індивідуального підбору матеріалів для обтурації кореневих каналів. Запропоновано використовувати "Фосфадент-біо" як найбільш сумісний матеріал.

Наведено наукові роботи співробітників кафедри терапевтичної стоматології Української медичної стоматологічної академії з ендодонтії. На основі мікробіологічних, біохімічних, морфогістохімічних, клінічних досліджень розроблено та запроваджено в практичну стоматологію нові ефективні методи ендодонтичного лікування хворих з ускладненим карієсом: односеансний метод лікування пульпіту з використанням гемокоагулюючих і фібринолітичних лікарських засобів, застосування дозованого вакууму в лікуванні гострих і загострених форм верхівкових періодонтитів, застосування вітчизняного апарата "UFL-122" для фото дезінфекції системи мікроканалів і нових матеріалів для постійної обтурації кореневих каналів, розробка і застосування вітчизняних склопластикових штифтів "ПАСС" і композитного цементу "ЦАПО" ("ЕСТА", Україна) для зміцнення реставрацій.

Викладено сучасні дані з ендокринології та терапевтичної стоматології, необхідні для підготовки лікаря-стоматолога. На сучасному рівні висвітлено питання етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики як ендокринних, так і захворювань порожнини рота. Окрім цього, видання містить тести, список сучасної літератури, протоколи надання медичної допомоги хворим. Доведено необхідності міцного зв’язку у викладанні основних предметів медичної спеціальності - стоматології та ендокринології. Передбачено викладання порушень нейроендокринної регуляції організму, які мають безпосередній стосунок до стоматології. Нерідко прояви у порожнині рота є першою ознакою загальної патології, зокрема ендокринної. Зазвичай основну увагу на стоматологічному прийомі звертається на прояви зв’язку захворювань тканин пародонта та цукрового діабету другого типу. Інша патологія ендокринної системи зустрічається не так часто, але має велике практичне значення в діагностиці симптоматичних уражень органів порожнини рота при соматичній патології. Функції нейроендокринної регуляції організму хворих потрібно враховувати в діагностиці стоматологічних захворювань. Симптоматичні ураження органів порожнини рота (в основному тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота - СОПР) зустрічаються при соматичній патології (шлунково-кишкового тракту, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, інфекційних захворюваннях, хворобах крові тощо).

На сьогодення вважається, що причиною розвитку запальних захворювань пародонту є вплив мікробного вмісту зубної бляшки на тканину та локальна тканинна відповідь на нього. Інтенсивність місцевої тканинної відповіді варіює в залежності від проявлення місцевих патофізіологічних реакцій у відповідь на пошкодження та від залучення системних реакцій організму. Для оцінки стану пародонтологічного статусу до та після проведеного лікування користуються різними показниками, що характеризують стан тканин пародонту. До них відносять індексну оцінку стану тканин пародонта: гінгівальні - PMA (за модифікацією Parma, 1960), гінгівальний індекс за Silness-Loe (1964), і пародонтальні РІ за Russel (1956), індекс SPITN (1982). Вищезазначений індекс РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний), запропонований Masser і модифікований Parma у 1960 p., використовується для оцінки запального процесу в яснах, тобто, стану патофізіологічної реакції в них. Оцінка стану оральної гігієни здійснюється за допомогою гігієнічних індексів: гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною (1970), гігієнічного індексу за Green-Vermillion (OHI-S, 1964) та ін. Спрощений індекс гігієни ротової порожнини OHI-S використовується для виявлення зубного нальоту та зубного каменю, тобто, організації дентальної біоплівки. Але фахівцю часом буває важко зорієнтуватися у формуванні стратегії щодо лікування через неадекватну інтерпретацію сумісності зазначених показників. В таких випадках на допомогу треба залучати математичні методи. Мета дослідження - створення методики, яка дає уявлення щодо сумісності і оцінки показників стану орального мікробіому людини та запалення пародонта з метою використання її в стоматологічній практиці. Матеріалами слугували дані досліджень, які характеризують представників орального мікробіоценозу та проявлення у відповідь на це місцевих патофізіологічних реакцій. А саме було обрано студентську молодь віком від 20 - 24 роки в кількості 61 особи, яких було поділено на дві групи. В першу групу увійшло 16 юнаків та 14 дівчат. Друга група складалась із 15 юнаків та 16 дівчат. В усіх було діагностовано генералізовану форму хронічного катарального гінгівіту. За метод, було обрано елементи математичного аналізу, а саме вивчення графіків функцій, які отримані за допомогою апроксимації, здійсненої за допомогою комп'ютерної програми Excel 2010. Використано методику визначення сумісності і оцінки показників стану орального мікробіому людини та запалення пародонту підтверджує кореляцію цих складових. Графічне відображення дає змогу зробити висновок щодо ефективності лікування та динаміку клінічного стану пацієнтів. Використання запропонованої методики в стоматологічній практиці дозволить в диспансерних групах прогнозувати стан пародонту та визначати оптимальні строки підтримуючої терапії.