Согласно данным клинических и лабораторных методов исследования преждевременное развитие молочных желез разделено на четыре основные клинико-патогенетические формы: I - преждевременное телархе, или начальная стадия развития преждевременного полового созревания; II - преждевременное телархе изолированное; III - преждевременное телархе при фолликулярных кистах яичников; IV - преждевременное телархе при гипофункции щитовидной железы. Проведенное исследование позволило провести дифференциальную диагностику различных форм преждевременного телархе и своевременно назначить целенаправленную терапию.

Вперше в історіографії досліджено місце та роль літературних і мистецьких пам'яток християнізації Русі у генезі національного державотворення. Висвітлено феномен пам'яток літератури і мистецтва - "Промови філософа", а також першохрамів Києва - Десятинної церкви, Софії Київської та інших церковних споруд як сакральної субстанції давньоруської християнської державності.

Викладено енерго- та ресурсозбережувальний спосіб зневоднення термолабільних матеріалів, що передбачає монотонну зміну температури сушильного агента. Наведено схему сушильної установки для реалізації такого способу.

Побудовано математичну модель і розроблено числовий метод розрахунку тепломасопереносу під час осушення гранульованих сорбентів в адсорбері з оребреною поверхнею.

Розглянуто Prima signatio Володимира як відправний момент розбудови Нового Єрусалима на берегах Дніпра. Досліджено історико-культурний контекст київської образної моделі Нового Єрусалима. Шляхом історико-релігієзнавчого та культурологічного аналізу найдавніших вітчизняних творів літератури і мистецтва, які адекватно відображають добу християнізації Русі, показано особливості рецепції креативної ідеї: "Київ - це Новий Єрусалим". З'ясовано семантику архітектурно-художнього образу Великої Печерської церкви. Проаналізовано символічну концепцію декоративної програми Успенського собору. Визначено роль Золотих воріт у сакральному просторі давнього Києва та Троїцької надбрамної церкви в ієротопії Києво-Печерського монастиря.

Проаналізовано перспективи використання водних бітумних емульсій для антикорозійного захисту об'єктів нафтогазового комплексу. Розглянуто метод одержання покриття на основі бітумно-полімерної емульсії. Наведено переваги використання бітумно-полімерних емульсій для антикорозійного захисту об'єктів нафтогазового комплексу. Наведено властивості покриття, одержаного з емульсійних композицій. Розроблено систему покриття на основі одержаного матеріалу. Зроблено висновок, що одержану систему покриття можна використовувати для антикорозійного захисту об'єктів нафтогазового комплексу.

Розглянуто питання відновлення православної ієрархії та специфіку її функціонування у дихотомії польсько-московського протистояння. Висвітлено діяльність очільників Києво-Печерської лаври наприкінці XVI - на початку XVII ст. по зміцненню Української Православної церкви, обороні від зазіхань щодо її канонічного статусу, внеску у розвиток національної духовності. Досліджено історичні передумови та обставини інституалізації епархій Української Синодальної Церкви на Донбасі 1919 - 1926 рр. Розкрито проблеми використання тоталітарним режимом репресивної психіатрії у боротьбі з віруючими в другій половині XX ст. Увагу приділено діяльності митрополита Т. Щербацького в історіографії. Проаналізовано життя на науково-педагогічну діяльність заслуженого професора церковного права О. С. Павлова. Наведено результати дослідження родової ікони святителя Д. Ростовського Ватопедської Богоматері. Надано відомості про першого Київського митрополита та розглянуто питання хрещення Русі при князі Оскольді та св. Володимирі.

Висвітлено історію ментальності будівничих раннього Києво-Печерського монастиря. Досліджено сприйняття давніми русичами процесу розбудови знаменитої чернечої обителі і, особливо, її головної святині - Великої Печерської церкви чи Успенського собору. Зазначено, що цей храм був сакральним і архітектурним осердям Києво-Печерського монастиря. Запропоновано нове герменевтичне прочитання інформації "Києво-Печерського патерика" - крізь призму середньовічної ментальності та православної культурної традиції, що прийшла в Русь із Візантії. Окрім Успенського собору Києво-Печерської лаври, в цьому контексті розглянуто найбільші святині раннього Києво-Печерського монастиря - "намісну" Богородичну ікону та пояс варяга Шимона.