Розглянуто особливості композиторської творчості В.Барвінського, зокрема фортепіанної, в якій значне місце посідають лемківські пісні з властивим їм своєрідним, неповторним характером. Підкреслено велику роль композитора у збереженні цікавого та самобутнього пласту української пісенної культури, у збагаченні української музики високохудожніми творами.

Рассмотрены особенности композиторского творчества В.Барвинского, в частности фортепианного, в котором значительное место занимают лемковские песни со свойственным им своеобразным, неповторимым характером. Подчёркнута значительная роль композитора в сохранении интересного и самобытного пласта украинской песенной культуры, в обогащении украинской музыки высокохудожественными сочинениями.

Розкрито науковий, творчо-виконавський і педагогічний доробок Л. Філоненка - доктора філософії, завідувача кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, члена Національної спілки композиторів України, голови Дрогобицького осередку Наукового товариства ім. Т. Шевченка (музикознавчо-фольклористична комісія).

Досліджено спадщину В. Барвінського в сучасному українському національному середовищі. Висвітлено спогади про видатну українську піаністку, ученицю В. Барвінського І. Негребецьку. Охарактерирзовано переломлення художньо-естетичних напрямів XX ст. у творчості В. Барвінського в контексті модернізму. Розкрито роль родини Барвінських тернопільської "Просвіти". Подано інформацію про історію однієї невідомої світлини В. Барвінського та С. Людкевича. Розглянуто музикознавчу спадщину В. Барвінського в контексті сучасної текстології. Викладено особливості інтонаційного та семантичного коригування фольклорного матеріалу у фортепіанних "обробках колядок та щедрівок" В. Барвінського. Проаналізовано стильові риси модерну в камерно-вокальній творчості цього композитора. Подано деякі матеріали з родинного архіву Р. Савицького-молодшого.

Зроблено спробу системно розкрити характерні риси діяльності знаного музикознавця Романа Савицького-молодшого як продовжувача традицій визначних представників культурно-мистецької і музикознавчої думки Галичини. Проаналізовано музикознавчу і бібліографічну спадщину Романа Савицького-молодшого, розглянуто суть його досліджень в галузі історії української музики. Відзначено його вміння у своїх працях підносити думку читача над конкретикою окремого питання і спрямувати його погляд на ширше загальномистецьке й суспільне значення явища чи процесу, вміння побачити у загальній тенденції завдання для щоденної праці. Показано вагомий науковий і публіцистичний доробок Р. Савицького-молодшого в справі відродження творчості Василя Барвінського, який має великий вплив на розвиток української музики та музикознавства. Доведено актуальність його спадщини для розуміння і духовного обміну цінностями між Сходом і Заходом України, між Україною та світовою спільнотою.

Сделана попытка системно раскрыть характерные черты деятельности известного музыковеда Романа Савицкого-младшего как продолжателя традиций выдающихся представителей творческой и музыковедческой мысли Галиции. Проанализированы музыковедческое и библиографическое наследство Романа Савицкого-младшего, рассмотрена суть его исследований в области истории украинской музыки. Отмечено его умение в своих трудах превозносить мнение читателя над конкретикой отдельного вопроса, направить его взгляд на общехудожественное и общественное значение явления или процесса, умение увидеть в общей тенденции задачу для ежедневного труда. Показано весомое научное и публицистическое наследие Г. Савицкого-младшего в деле возрождения творчества Василия Барвинского, который имеет большое влияние на развитие украинской музыки и музыковедения. Доказана актуальность его наследия для понимания и духовного обмена ценностями между Востоком и Западом Украины, между Украиной и мировым сообществом.

In the article an attempt is done as possible completer to expose the personal touches of activity of the known musicologist Roman Savyts'kogo-junior as a continuer of traditions of prominent representatives of cultural and art and musicologist opinion of Galychina.

Проаналізовано творчу співпрацю музиканта-диригента М. Антоновича зі співаком Й. Гошуляком. Розглянуто багаторічну творчу співпрацю двох видатних представників українського музичного мистецтва, які переважно творили, живучи в іншомовному середовищі, постає прикладом для новітніх поколінь українців, їх мистецькі здобутки на ниві музикології, виконавства, звукозапису є неоціненним скарбом посеред величезних надбань української культури.

Проаналізовано специфіку фортепіанної творчості відомого сучасного українського композитора В. Теличка, як продовжувача традицій композиторської школи в Закарпатті. Зроблено висновок, що його музична мова забарвлена фольклорними інтонаціями нашого багатонаціонального регіону, вона традиційно академічна в найкращому сенсі, водночас цікава виправданими творчими експериментами з використанням сучасних прийомів композиторської техніки.

Висвітлено композиторську, виконавсько-вокальну діяльність Степана Спєха – малознаного представника музичної культури української діаспори. Охарактеризовано композиторську спадщину С. Спєха, що включає твори різних жанрів (камерно-вокальні, хорові), які ввійшли до альбому “Композиції”, і, звичайно, Літургію і духовні твори, які засвідчують багатогранність таланту автора, майстерність композицій.

Висвітлено співпрацю видатної співачки С. Крушельницької з хоровими товариствами "Боян", "як в часі свого заснування, так і творчого розвою разом зі співаками світової слави О. Мишугою, М. Менцинським, М. Микишою, О. Парахоняк.

Висвітлено концертно-виконавську та громадську діяльність Т. Ванджури – співака українського походження, його творчі досягнення у Європі та на американському континенті, оперний і камерний репертуар, а також співпрацю з провідними митцями сцени. Продемонстровано, як володіючи сильним і яскравим голосом широкого діапазону, драматичним обдаруванням, виконуючи складний оперний репертуар, він завжди повертався у концертних виступах до фольклорних джерел та української класики.

Розкрито особливості мистецького доробку відомого українського співака, диригента і педагога Романа Прокоповича-Орленка, висвітлено його внесок у музичну культуру Галичини першої половини XX ст.

Розкрито особливості фортепіанного доробку відомого українського композитора Юрія Решетара.

Висвітлено життєвий і творчий шлях С. Процика - відомого вітчизняного науковця, музиканта, педагога. Наведено спогади про митця, матеріали про його творчу та педагогічну діяльність, а також десять його науково-методичних публікацій з проблем музичного виховання. Розглянуто історію опорної кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах музично-педагогічного факультету Дрогобицього державного педагогічного університету ім. І. Франка. Увагу приділено питанням використання педагогічних ідей С. Людкевича в практиці сучасної школи, дитячому фольклору у педагогічній спадщині українських композиторів, просвітницькій діяльності М. Вербицького та С. Воробкевича.

Фортепіанна творчість з яскравим образно-емоційним змістом визначного українського композитора В. Грудина сьогодні майже невідома ширшому колу музикантів. Другу частину свого життя митець провів в умовах еміграції у США. Частина творів, написаних до 1940 р., збереглася у відділі музичних фондів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського завдяки старшій дочці М. Лисенка - Катерині Лисенко (в заміжжі - Масляникова, 1880 - 1948 рр.). Здійснено спробу якнайповніше подати відомості про творчість маловідомого в Україні композитора. Подано музично-естетичний аналіз фортепіанних циклів і окремих творів як для молоді, так і для зрілих піаністів.

Фортепіанна творчість з яскравим образно-емоційним змістом визначного українського композитора В. Грудина сьогодні майже невідома ширшому колу музикантів. Другу частину свого життя митець провів в умовах еміграції у США. Частина творів, написаних до 1940 р., збереглася у відділі музичних фондів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського завдяки старшій дочці М. Лисенка - Катерині Лисенко (в заміжжі - Масляникова, 1880 - 1948 рр.). Здійснено спробу якнайповніше подати відомості про творчість маловідомого в Україні композитора. Подано музично-естетичний аналіз фортепіанних циклів і окремих творів як для молоді, так і для зрілих піаністів.

Висвітлено окремі аспекти створення, публікації і збереження фортепіанної творчості визначного українського композитора, педагога, громадського діяча Анатолія Кос-Анатольського. Увагу надано новому виданню фортепіанної спадщини митця, до якого увійшло понад десять композицій, що публікуються вперше, серед яких помітне місце посідає цикл прелюдій. Розкривається виконавський аспект цих фортепіанних творів А. Кос-Анатольського, окреслюються питання втілення художнього образу, обставини їхнього першовиконання та значення у концертно-виконавській і педагогічній практиці.

Видання присвячене світлій пам’яті письменника, художника, редактора, журналіста, публіциста, видавця, кіносценариста, кіноактора Любомира Рихтицького (21.04.1921 - 16.07.1983), уродженця Дрогобича, який залишив чималу творчу спадщину, сьогодні ще маловідому в Україні, але добре знану в українській діаспорі. Ювілейне видання ввібрало дослідження життєпису і мистецької спадщини Л. Рихтицького, його видавничої праці і зусиль над випусками Підпільної Пошти У країни, творцем і натхненником якої був митець, а також рецензій на його літературні твори. Тринадцять його науково-публіцистичних статей, вірші, як і усі інші матеріали висвітлюють патріотичну настроєність автора і його любов до України, широку обізнаність, осмислення, передбачення і відтворення цілісної картини історичної й політичної дійсності.