Висвітлено особливості святкування фестивалю "Сьомого травня" у Гіресун-Аксу, який набув офіційного статусу в 1970 р. і тепер є відомим у всьому світі. Розглянуто традиційні обряди, що були раніше складовою народного свята, а також міфи і легенди, пов'язані з ним.

Освещены особенности празднования фестиваля "Седьмое мая" в Гиресун-Аксу, который приобрел официальный статус в 1970 г. и теперь является известным во всем мире. Рассмотрены традиционные обряды, что были раньше составной народного праздника, а также мифы и легенды, связанные с ним.

Репрезентовано розмаїту палітру наукових концепцій осмислення етнокультурних та етноідентифікаційних процесів у провідних країнах східного та західного зарубіжжя - Росії, Румунії, Сербії, США та Канаді, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Японії. Описано етнологію пострадянського простору, деякі тенденції сучасних релігійно-громадських свят (за матеріалами російсько-українсько-білоруського прикордоння), порівняльне дослідження становища середньоазійських мігрантів у Росії та Абхазії, православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело. Окреслено етнокультурну спадщину народів світу, зокрема два погляди на "етнонаціональну ситуацію" в Іспанії. Розглянуто етнодемографічну історію українців південної частини Далекого Сходу Росії (друга половина XIX - початок XX століття). Представлено румунську етнологію з історії румунських етнологічних та фольклорних студій, зокрема мультимедійних рукописних архівів. Наведено дані про традиційний побут і обрядовість, румунський народний одяг, зокрема зимові карнавальні традиції українців Сучавського повіту Румунії. Висвітлено сербську етнологію і проблеми національної ідентичності, сербський фольклор у контексті загальнослов’янської культурної спільноти тощо. Охарактеризовано етнологію США та Канади, мультикультурні традиції в Канаді. Увагу приділено творенню та виконанню традиційних казок, кодуванню та контекстуалізації опору, означено злі/добрі чужинці: євреї та цигани у слов’янських народних легендах тощо.