Досліджено проблему розвитку дитячої активності і творчості у вітчизняних освітніх документах першої третини ХХ ст. Проаналізовано підходи до вивчення дитини у творчості вітчизняних представників реформаторської педагогіки. Вивчено погляди українських педагогів на проблему виховання особистості та колективу. Увагу приділено проблемі організації дитячого самоврядування в Україні наприкінці ХІХ - у першій третині ХХ ст. Висвітлено розвиток літератури для дітей дошкільного віку (1917 - 1930-ті рр.). Вивчено розвиток педагогічної думки на Єлисаветградщині в першій третині ХХ ст.

Вивчено проблему виховної спрямованості літератури для дітей в історії розвитку дошкільного виховання другої половини XIX - середини XX ст. Прослідковано розвиток літератури для таких дітей в зазначений період. Охарактеризовано види літератури для дошкільників та їх виховні можливості. Визначено основні етапи розвитку літератури для дітей другої половини XIX - середини XX ст. Проаналізовано та узагальнено погляди вчених, педагогів, вихователів, педагогічної громадськості на проблему виховного змісту літератури для дошкільників. Проаналізовано зміст педагогічних журналів, дитячих періодичних видань другої половини XIX - середини XX ст. Вивчено та розкрито особливості виховної спрямованості літератури для дітей дошкільного віку на різних історичних етапах розвитку суспільства досліджуваного періоду.

Розглянуто проблему розвитку літератури для дітей дошкільного віку II половини XIX - середини XX ст. Охарактеризовано види літератури для дошкільників і їх виховні можливості. Висвітлено питання виховання красою природи в педагогічній системі В. Сухомлинського, проаналізовано досвід видатного педагога в застосуванні методу написання учнями творчих робіт на тему краси природи. Обгрунтовано важливість етнопедагогічної компетентності фахівців у галузі дошкільної та початкової освіти для їх конкурентоспроможності. Проаналізовано категорії конкурентноздатності та конкурентоспроможності, визначено сутність особистісно-професійного іміджу молодого фахівця з початкової освіти як інструменту його пристосування до реалій конкурентного суспільства. Доведено значення самоефективності для майбутньої педагогічної діяльності. Визначено ключові підходи до умов поєднання методів навчання у спадщині педагогів минулого та сучасних дослідників проблеми. Запропоновано авторські дидактичні умови поєднання методів навчання, що враховують чуттєво-емпіричний досвід і наявні теоретичні знання учнів, узгодження монологічності та діалогічності мовлення та мислення в навчанні молодших школярів, зовнішні зв'язки словесних методів навчання з їх внутрішньою структурою. Наведено приклади комбінування методів навчання в освітньому процесі.