Проведено изучение эффективности генно-инженерных инсулинов ЗАО "Индар" Хумодар РР, Хумодар БР, Хумодар К25 Р у больных сахарным диабетом І и ІІ типов. Оценка проводилась с учетом степени компенсации углеводного обмена, которая определялась по уровню гликемии натощак, постпрандиальной и среднесуточной гликемии. Нормализация углеводного обмена достигнута у всех больных, компенсация - в 99 % случаев. Используемые инсулины не влияли на морфофункциональное состояние печени и почек, не имели побочного действия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.94-3 + Р731

Рубрики:

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто психофізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Проаналізовано стан сенсомоторних і нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у дітей 10 - 13-ти років залежно від погодних умов. Подано інформацію про особливості погоди I, II, III типів (згідно з класифікацією І. І. Григор'єва). Виявлено, що розумова працездатність дітей зазначеного віку залежить від погодних умов. Встановлено вірогідне зниження показників розумової працездатності школярів за III типу погоди у порівнянні з досліджуваними параметрами за метеоситуації I типу.

Встановлено, що для дітей середнього шкільного віку коефіцієнт розумової працездатності та показники сприйняття є найкращими за I типу погоди. Зниження даних показників зафіксовано у разі III типу погоди. З'ясовано, що стать учнів не впливає на коефіцієнт розумової працездатності та показники сприйняття за всіх типів погоди.

Установлено, что для детей среднего школьного возраста коэффициент умственной работоспособности и показатели восприятия являются наилучшими при I типе погоды. Снижение данных показателей зафиксировано при III типе погоды. Доказано, что пол учащихся не влияет на коэффициент умственной работоспособности и показатели восприятия при всех типах погоды.

In the process of the research it is determined that the coefficient of mental ability and the perception indicators of the all middle school students are the best ones under the terms of the first type of the weather. The increase of the definite indicators is observed under the terms of the third type of the weather. Students' sex doesn't influence on the mental ability coefficient and perception data under the terms of all types of the weather.

Обгрунтовано педагогічні умови формування толерантності студентів (створення позитивного психоемоційного середовища на основі міжкультурного діалогу суб'єктів педагогічної взаємодії; реалізація аксіологічного підходу на заняттях з дисциплін гуманітарного циклу; формування здатності до толерантної поведінки в економічній галузі засобами інноваційних технологій) і методику їх реалізації. З'ясовано багатогранність поняття "толерантність". Встановлено структуру толерантності, яка базується на взаємодії чотирьох компонентів (мотиваційного, когнітивного, емоційного, діяльнісно-вольового). Визначено критерії, показники (сформованість мотивації, переконаність у необхідності толерування; базові поняття толерантності; емоційне переживання моральних учинків; вольова детермінація толерантних учинків) та рівні сформованості толерантності студентів (високий, достатній, середній, низький). Експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов формування толерантності студентів економічного профілю.

Проаналізовано нормативно-правове регулювання доступу, у тому числі електронного, до публічної інформації та відкритих даних, а також термінології, що використовується. Запропоновано вдосконалити понятійно-категоріальний апарат шляхом надання авторських визначень таких понять, як "електронний доступ", "публічна інформація" та "відриті дані" з урахуванням кращих європейських та американських практик застосування термінології. Проаналізовано законодавство України, Європейського Союзу та термінологія, що зустрічається в загальновизнаних стандартах. Визначено основні проблемні питання й недоліки існуючої термінології та деякі шляхи вирішення. Так, запропоновано визначення "публічної інформації", яке охопить у тому числі суспільно важливу інформацію, що існує в органах виконавчої влади та в інших суб'єктів владних повноважень не тільки в задокументованому вигляді. Вперше надано визначення "електронного доступу" та вдосконалено визначення "відкритих даних" з урахуванням існуючих європейських підходів до розуміння цього поняття.

Електронна комерція з кожним роком займає дедалі важливішу позицію в національних економіках і є флагманом інноваційної діяльності, появи новітніх інформаційних технологій (ІТ) та е-послуг завдяки використанню е-угод. До таких ІТ належать хмарні сервіси, електронні платіжні системи, веб-сервіси тощо. Мета статті - виявити проблеми розвитку е-комерції для подальшого їх вирішення. Основні завдання в контексті е-комерції згідно з Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, який було ухвалено Постановою Верховної Ради України № 509-VIII від 4 червня 2015 року, на жаль, не виконано. У процесі дослідження при опрацюванні статистичних даних щодо е-комерції використано системний підхід, методи порівняння та аналізу. Держава має прийняти інституційні заходи щодо стимулювання розвитку е-торгівлі та перетворення її на один з "локомотивів" економіки, а також визначити відповідальний орган з формування та втілення державної політики у сфері е-торгівлі. Необхідно внести зміни до Законів України "Про електронну комерцію" та "Про захист прав споживачів" відповідно до плану імплементації Директиви 2000/31/ЄС "Про електронну комерцію" та Директиви 97/7/ЄС "Про захист прав споживачів в дистанційних контрактах". Необхідно створити консультативно-дорадчий орган у вигляді робочої групи (Постанова Кабінету міністрів України № 599 від 17 червня 2009 року) при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі за участі заінтересованих сторін (стейкхолдерів), який має підготувати проект Дорожньої карти розвитку е-торгівлі та систему індикаторів її розвитку для відстеження ефективності впровадження Дорожньої карти розвитку е-торгівлі як одного з факторів просування інформаційного суспільства в Україні.

Описано психо- та екофізіологічні особливості у підлітків, методики їх дослідження. Охарактеризовано стан сенсомоторної реактивності, максимальної швидкості переробки інформації, сприймання, уваги, короткотривалої зорової пам'яті та мислення підлітків за різних типів погоди.