Дисертація присвячена питанню морфофункціонального стану та просторової будови жовчовивідних шляхів. У дисертації розробляється нове направлення діагностики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів, яке грунтується на стереометричному аналізі даних холангіограм та корозійних препаратів жовчного дерева. Встановлено, що порушення біліодинаміки при обтураційному холестазі призводить до патологічних змін у просторово-стереометричній будові жовчного дерева. Запропонований арефлюксний біліодигестивний анастомоз власної конструкції, на відміну від анастомозів Юраш-Виноградова та Вітебського, попереджуючи розвиток рефлюкс-холангіту, сприяє відтворенню просторово-стереометричної будови жовчних шляхів.

Проаналізовано результати морфологічних досліджень зразків інтраопераційно видалених тканин 36 дітей та 16 дорослих із пілонідальною хворобою. У 21 (58,33 %) підлітків, на відміну від дорослих, в гістологічних зразках було виявлено мезенхімоподібну тканину, яка належить до тканин лише ембріонального періоду розвитку людини. В 12 (75,0 %) досліджених препаратах епітеліальних куприкових кіст у дорослих на тлі ознак неспецифічного запалення спостерігалась відсутність епітеліальної вистилки. Проведений аналіз показав, що наявність певних морфологічних чинників пілонідальної хвороби у дітей, таких як наявність мезенхімальної тканини, відмінності будови стінки куприкової кісти від дорослих та відсутність чіткого підтвердження трансдермального проникнення волосяних стрижнів у стінку та порожнину епітеліальної куприкової кісти свідчать на користь вродженої етіології захворювання.

Традиційно в діагностиці гострого апендициту та ендогенної інтоксикації, що супроводжує його перебіг, широко застосовують показники гемограми та великий спектр запропонованих гематологічних індексів. Однак, як засвідчує практика, ізольоване вивчення гемограми, навіть із залученням її інтегральних індексів, особливо на ранніх етапах розвитку патології, є недостатнім для її своєчасної діагностики, а тим паче диференційної діагностики. Важливим додатковим методом діагностики гострого апендициту є ультразвукове дослідження (УЗД). Мета роботи - на основі конкретного клінічного спостереження в динаміці перебігу абдомінального больового синдрому визначити комплексну діагностичну значущість інтегрального показника ендотоксикозу організму та УЗД. За інтегральний показник ендогенної інтоксикації обрано запропонований інтегральний показник, який обчислювали з урахуванням показників загального аналізу периферійної крові: кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів і показників лейкограми за формулою. Для полегшення обчислення величини сумарного індексу ендогенної інтоксикації розроблено калькулятор на базі програми для роботи з електронними таблицями Excel, у середовище якої інтегрували запропоновану формулу індексу. УЗД виконували з допплерівським скануванням на УЗ-апаратах "SAMSUNG H60" (виробник Південна Корея) та "SAMSUNG" LS22EMU1HS (Seoul. Korea, 2016). Одночасне зіставлення динаміки місцевих змін у клінічній картині, гемограмі, величині ендогенної інтоксикації та візуальних знахідок при УЗД органів черевної порожнини дає змогу уникнути невиправданого оперативного втручання в пацієнтів з абдомінальним болем. Висновки: правильно зібраний анамнез, оцінювання фізикальних, клініко-лабораторних показників і даних лабораторних методів обстеження, залучення необхідних вузьких спеціалістів дають змогу уникнути помилок у діагностиці гострого апендициту в дітей. Доцільним і виправданим у діагностичному оцінюванні клінічної картини в разі підозри на гострий апендицит є зіставлення показників інтегрованого індексу ендогенної інтоксикації, зокрема, сумарного індексу ендогенної інтоксикації з ультразвуковою візуалізацією апендикса в динаміці перебігу патологічного процесу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.