Визначено ефективність динамічного зрівноваження кульовими автобалансирами крильчатки осьового вентилятора. Для цього порівняно вібропришвидшення на захисному кожусі вентилятора у процесі його роботи за різних конфігурацій: з і без кульових балансирів; за наявності і відсутності додаткових мас, прикріплених до захисного кожуха.

Проведено оптимізацію параметрів автобалансирів для динамічного зрівноваження крильчатки осьового вентилятора шляхом мінімізації часу настання автобалансування. Знайдено області параметрів, всередині яких час настання автобалансування не перевищує заданий час. Застосовано теорію багатофакторних експериментів. Експеримент проведено віртуально в комп'ютерній САПР SolidWorks з використанням модуля Cosmos Motion над створеною 3D-моделлю вентилятора та автобалансира.

Доведено можливість статичного та динамічного балансування звичайної і аеродинамічної незрівноваженостей крильчатки осьового вентилятора як до початку експлуатації - коригуванням мас, так і під час роботи вентилятора - пасивними автобалансирами (АБ). Розроблено методику розрахунку аеродинамічної незрівноваженості. Вироблено рекомендації з балансування незрівноваженостей осьового вентилятора коригуванням мас і пасивними АБ. Натурним експериментом встановлено, що при статичному балансуванні віброшвидкості в площині крильчатки зменшуються не менше, ніж на 42 % від максимально допустимої величини, а при динамічному - не менше, ніж на 54 %. Встановлено, що при динамічному балансуванні на вибігу при переході ротора через резонансні швидкості величина віброшвидкостей зменшується не менше, ніж на 80 %. Встановлено, що приєднання додаткових мас до захисного кожуха вентилятора зменшує його вібрації, але не знижує навантаження на підшипники. Комп'ютерне моделювання динаміки вентилятора підтвердило якісні результати раніше проведеного натурного експерименту. Багатофакторним віртуальним експериментом підібрано оптимальні параметри вентилятора й АБ для динамічного балансування крильчатки з ротором електродвигуна.