Висвітлено теоретичні та технологічні засади практичної психології в системі вищої школи, розкрито її особливості та місце в системі професіогенезу особистості майбутнього псхиолога-практика. Увагу приділено принципам психологічної діагностики, теоретико-методологічним засадам розробки психодіагностичних технологій, особистісним проявам дезадаптації психологів-початківців, специфіці виникнення дезадаптивних тривожних станів, психологічним детермінантам емоційних переживань фрустраційних ситуацій в юнацькому віці, рефлексивно-творчим технологіям професійного розвитку мисленнєвих здібностей майбутніх психологів.

Освещены теоретические и технологические основы практической психологии в системе высшей школы, раскрыты ее особенности и место в системе профессиогенеза личности будущего психолога-практика. Уделено внимание принципам психологической диагностики, теоретико-методологическим основам разработки психодиагностических технологий, личностным проявлениям дезадаптации начинающих психологов, специфике возникновения дезадаптивных тревожных состояний, психологическим детерминантам эмоциональных переживаний фрустрационных ситуаций в юношеском возрасте, рефлексивно-творческим технологиям профессионального развития мыслительных способностей будущих психологов.

Досліджено проблеми тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Розкрито зміст понять "тривога", "страх", "тривожність", "особистісна тривожність", "тривожні стани", "ситуативна тривожність", "адаптивні та дезадаптивні тривожні стани", "психологічна корекція", "психотерапія". У науковий обіг введено поняття "глибинне почуття сталості", сформульовано глибинний зміст тривожних переживань. Модифіковано діагностичні методики дослідження, спрямовані на вивчення тривожних станів у шкільному оточенні та поза межами школи. Розроблено методику вивчення зовнішніх і внутрішніх характеристик тривожних станів. Встановлено, що тривожні переживання мають суттєве значення в онтогенезі дитини, а їх адаптивні форми необхідні для повноцінного розвитку особистості. Показано, що для успішної психокорекції дезадаптивних тривожних станів дітей доцільно працювати не лише з їх зовнішніми проявами, а й з їх внутрішніми характеристиками. Розроблено й апробовано психокорекційну програму, яка включає опрацювання глибинної складової дезадаптивної форми тривожних станів молодших школярів.

Розглянуто особливості застосування сучасних психотерапевтичних методів у вітчизняному соціокультурному просторі. Висвітлено важливі тенденції, що характерні для становлення сучасної парадигми психотерапії, осмислено філософсько-педагогічні засади та історико-культурну зумовленість існуючих психотерапевтичних методів, проаналізовано соціокультурні чинники розвитку вітчизняної теорії та практики психотерапевтичної допомоги. Розкрито теоретичні та технологічні аспекти застосування у сучасному соціокультурному середовищі різних напрямів психотерапії. Визначено теоретико-методологічні принципи у їх застосуванні, зокрема щодо опрацювання актуальної для вітчизняних клієнтів проблематики. Надано відповідні методичні рекомендації, що сприятимуть забезпеченню психологів-практиків новими науковими знаннями та технологіями психологічного консультування та психотерапії.

Розглянуто види психологічного вияву реакцій у осіб, постраждалих унаслідок травмуючих подій в Україні. Проаналізовано вибір методів роботи для корекції образу "Я" жінок, які потерпіли від насильства в сім'ї. Розкрито особливості мас-медійного спілкування з клієнтом (гуманістичний аспект). Наведено результати вдосконалення системи професійно-психологічного відбору мобілізованих військовослужбовців. Досліджено психологічні проблеми родини, що переживає наслідки воєнних подій та політико-економічної кризи.

Описано специфіку перебігу кризових станів, психотравми та посттравматичного стресового розладу у дітей. Розглянуто значення стосунків у ранньому дитинстві для формування стресостійкості. Викладено ефективні методи психологічної допомоги постраждалим дітям. Приділено увагу питанням діагностики та профілактики негативних емоційних реакцій волонтерів-психологів/психотерапевтів у роботі з постраждалими дітьми.