Наведено результати досліджень епідеміологічного стану та оцінки стану медико-демографічних показників здоров'я населення України, які піддаються дії іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЧК). Проаналізовано вплив соціально-економічної трансформації на реалізацію заходів щодо ліквідації наслідків ЧК. Розглянуто статево-вікову структуру населення радіоактивно забрудненої території.

Приведены результаты исследований эпидемиологического состояния и оценки состояния медико-демографических показателей здоровья населения Украины, которые подвергаются действию ионизирующего излучения вследствие Чернобыльской катастрофы (ЧК). Проанализировано влияние социально-экономической трансформации на реализацию мер по ликвидации последствий ЧК. Рассмотрена половозрастная структура населения радиоактивно загрязненной территории.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р36 + Р126

Рубрики:

Медична радіологія і рентгенологія

Радіаційна гігієна

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана оценка нормативно-правового регулирования по вопросам противорадиационной защиты в связи с Чернобыльской катастрофой в первые пять лет после аварии. Показано, что до 1991 г. не существовало национального законодательства по противорадиационной защите населения, которое пострадало в результате Чернобыльской катастрофы. Вопросы обеспечения населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях, чистыми продуктами питания также не имели нормативно-правовой базы.

Узагальнено досвід використання створеної в лабораторії медичної демографії aвтоматизованої системи управління базами даних моніторингу медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи (АСУ БД ДЕМОСМОНІТОР). Вона призначена для спостереження за станом і динамікою медико-демографічних процесів на територіях України, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, і виявлення їх основних закономірностей на популяційному рівні залежно від дії факторів довкілля. Використовується для автоматизації дослідницької та управлінської діяльності спеціалістів, які займаються питаннями ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та її медико-демографічних наслідків. Застосування АСУ дозволяє накопичувати, зберігати і аналізувати медико-демографічні дані в автоматизованому режимі і використовувати їх як інформаційне джерело для одержання нових наукових знань щодо медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, прийняття управлінських рішень і інфування населення.

Показано, що після аварії на ЧАЕС в Україні в 1991 році в системі протирадіаційного захисту населення від наслідків ЧК створена дієва програма забезпечення постраждалих дітей безкоштовним харчуванням і харчовими продуктами з радіопротекторними властивостями в організованих колективах, що має цільове державне фінансування, матеріально-технічну базу і кваліфіковані кадри. Останніми роками усі діти на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) забезпечені безкоштовним харчуванням в організованих дитячих колективах, а у разі невідвідування навчальних закладів або за відсутності умов для їх харчування батьки одержують грошову компенсацію. Безкоштовне організоване харчування дітей у навчальних закладах на РЗТ і забезпечення їх продуктами з радіопротекторними властивостями останніми роками здійснювалися не повною мірою і з певними порушеннями встановлених фізіологічних норм. Існують значні регіональні коливання у вартості харчування учнів, які залежать від цін на продукти харчування в областях і сум тендерних угод з постачальниками харчових продуктів. Але в цілому безкоштовне організоване харчування дітей в навчальних закладах на РЗТ і забезпечення їх продуктами з радіопротекторними властивостями слід оцінити позитивно і продовжувати.

Показано, что после аварии на ЧАЭС в Украине в 1991 г. в системе противорадиационной защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы создана действенная программа обеспечения пострадавших детей бесплатным питанием и пищевыми продуктами с радиопротекторными свойствами в организованных коллективах, имеющая целевое государственное финансирование, материально-техническую базу и квалифицированные кадры. В последние годы все дети на радиоактивно загрязненных территориях (РЗТ) получают бесплатное питание в организованных детских коллективах, а при непосещении учебных заведений или при отсутствии условий для их питания родители получают денежную компенсацию. Бесплатное организованное питание детей в учебных заведениях на РЗТ и обеспечение их продуктами с радиопротекторными свойствами в последние годы осуществлялись не в полной мере и с определенными нарушениями установленных физиологических норм. Существуют значительные региональные колебания в стоимости питания учащихся, которые зависят от цен на продукты питания в областях и сумм тендерных соглашений с поставщиками пищевых продуктов. Но в целом бесплатное организованное питание детей в учебных заведениях на РЗТ и обеспечение их продуктами с радиопротекторными свойствами следует оценить положительно и продолжать.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.04 + Р123.1

Рубрики:

Гігієна харчування за особливих умов зовнішнього середовища і у разі особливих станів організму

Санітарно-харчовий нагляд

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити структурно-динамічні зрушення в когорті жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) 1968 - 1986 років народження (діти та підлітки на час аварії на ЧАЕС). Об'єкт дослідження: особи 1968 - 1986 років народження (діти та підлітки на час аварії на ЧАЕС), які мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях України (Іванківський та Поліський райони Київської області, Народицький та Овруцький райони Житомирської області) впродовж 1986 - 2011 років. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України, а саме: форми Р-11 "Розподіл постійного населення за статтю та віком за однорічним інтервалом на початок року" та А-1 "Загальні підсумки природного руху населення". Роки спостереження: 1986 - 2012 рр. У дослідженні використано методи: математико-статистичні, демографічні, програмно-технологічні. Узагальнення статистичних матеріалів щодо чисельності, статевого та вікового складу жителів найбільш радіоактивно забруднених районів України (Іванківський, Поліський, Народицький, Овруцький) показало, що на них проживає понад 27,2 тис. осіб 1968 - 1986 років народження (критична група постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС). Станом на початок 1987 р. у когорті дослідження покоління однолітків-чоловіків були представлені більш рівномірно (4,53 - 5,82 %), ніж у жінок (3,04 - 6,02 %). У 2012 р. у порівнянні з 1987 р. суттєвих зрушень як за статтю, так і роком народження не виявлено. Зміни показника співвідношення статей у когорті спостереження впродовж 1986 - 2011 рр., потребують більш детальних досліджень.

Мета роботи - аналіз інформації з різних джерел для можливостей її використання в епідеміологічному дослідженні смертності дітей та підлітків (1968 - 1986 рр. народження) на час аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження - інформаційно-статистичні джерела за 1986 - 2011 рр. щодо смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на ЧАЕС і мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) України (Іванківський та Поліський райони Київської області, Народицький та Овруцький райони Житомирської області). Методи дослідження: теоретичні, загальнонаукові, документарний аналіз, демографічні. Дослідження полягає у визначенні придатності наявного інформаційно-статистичного забезпечення, яке міститься у різних джерелах інформації, щодо вимірювання й оцінювання смертності осіб, опромінених у дитячому віці внаслідок аварії на ЧАЕС та які мешкають на РЗТ України. Доведено, що поєднання інформаційно-статистичних джерел Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Мін'юсту України, Державної служби статистики України і ННЦРМ надає змогу успішно проводити ретроспективні когортні дослідження на будь-якій території та за будь-який період.

Комплексно розглянуто радіоекологічні, біофізичні та медичні наслідки аварії на Чорнобильський АЕС. Наведено дози опромінення учасників ліквідації та населення, прояви, методи діагностики та лікування гострих ефектів опромінення і хронічного променевого синдрому, віддалені стохастичні ефекти - імунологічні проблеми та радіаційно індуковані захворювання організму, психологічні та інші наслідки катастрофи. Проаналізовано організацію системи медичного захисту, експертизи та надання медичної допомоги ліквідаторам аварії та населенню, яке підпало під дію іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС. Висвітлено проблеми об'єкта ''Укриття'' та профілактичні заходи щодо упередження радіаційно індукованих захворювань.