Методами дифференциального термического анализа, металлографии, микрорентгеноспектрального анализа и измерения микротвердости изучено контактное взаимодействие меди с титаном, цирконием, гафнием, иттрием, марганцем и кремнием. Установлено, что в системах меди с цирконием, гафнием и иттрием образование промежуточных фаз сопровождается выделением тепла. Опробованы режимы получения паяных соединений дисперсноупрочненной меди с титаном, цирконием, гафнием и иттрием, обоснована эффективность применения пайки в вакууме при температуре 1000 °C для получения качественных швов.

Наведено результати геохімічних та агрохімічних досліджень шахтних порід, що складуються. Динаміка макро- та мікрокомпонентів досліджена експериментально та методом моделювання. Розроблено технологію утворення активного реабілітаційного шару грунту на основі шахтної породи.

Представлены результаты геохимических и агрохимических исследований шахтных пород, которые складируются. Динамика макро- и микрокомпонентов исследована экспериментально и методом моделирования. Разработана технология образования активного реабилитационного слояпочвы на основе шахтной породы.

The results of geochemical and agrochemical researches of mine breeds which are stored are submitted. Dynamics of macro and microcomponents in experiments and modeling is watched. The technology of formation of active rehabilitation layer of soil on the basis of mine breed is developed.

Исследованы процессы смачивания и растекания жидких припоев на основе меди, содержащих адгезионно-активные элементы титан, цирконий, гафний, по поверхностям композиционной меди и ее составляющих - бескислородной меди и оксида алюминия. Методом дифференциального термического анализа исследовано контактное взаимодействие циркония с бескислородной и дисперсно-упрочненной медью. Результаты исследований позволили установить взаимосвязь между процессами, протекающими при нагреве дисперсно-упрочненной меди в контакте с цирконием, и кинетическими закономерностями смачивания композиционной меди медно-циркониевыми расплавами. Установлено, что специфические особенности смачивания, отличающие систему припой [Cu - 44 % (am.) Zr] - композиционная медь от других изученных систем, в значительной степени обусловлены сложным механизмом, а также широким температурным интервалом контактного взаимодействия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р543.410.032

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо використання відеоторакоскопічного перепалювання плевральних зрощень у 15-ти хворих на професійний туберкульоз легень, яким запроваджувався штучний пневмоторакс. Маніпуляція є безпечною та ефективною. Доведено, що технічно правильне виконання такого втручання не супроводжується тяжкими ускладненнями та покращує подальше лікування хворих.

З'ясовано можливості підвищення герметичності бронхіального шва шляхом нанесення на нього фібрин-колагенової субстанції Тахокомб (ТК) для поліпшення результатів хірургічного лікування. У клініці ТК використали у 26-ти хворих під час операцій на легенях. Серед пацієнтів переважали чоловіки - 16 (61,5 %). Вік хворих коливався від 16-ти до 67-ми років. У 6-ти (23,1 %) осіб була пухлина легень, у 20 (76,9 %) - туберкульоз легень. Серед останніх найчастіше реєструвалися множинні туберкуломи та фіброзно-кавернозний туберкульоз - по 9 (45 %) спостережень. ТК є ефективним і простим у застосуванні засобом для додаткового укріплення кукси бронха під час операцій на органах дихання. Використання ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи, скоротити тривалість їх лікування та зменшити витрати на нього.

Проведено сравнительное исследование матричной полимеризации дивинилбензола, акрилонитрила и метилметакрилата в кремнеземном мезопористом молекулярном сите типа SBA-15. Установлено влияние степени заполнения мезопор матрицы исходным мономером, среды, температуры и времени полимеризации, а также способа удаления экзотемплата на пространственную организацию и пористую структуру полимерных материалов. Показано, что предпочтительны избыточное заполнение мономером мезопор (1 - 1,5), полимеризация в вакууме и щелочной способ удаления матрицы. Метод ИК-спектроскопии позволяет по относительному изменению интенсивности колебаний винильной группы оценить степень превращения исходного мономера.

Мета роботи - вдосконалення методів профілактики післяопераційних ускладнень у хворих, прооперованих з приводу туберкульозу легень. Проаналізовано результати обстеження та лікування на базі II хірургічного відділення Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України 31 хворого на туберкульоз легень. Пацієнтів розподілено на 2 групи: основну (16) та контрольну (15). В основній групі для профілактики бронхіальних нориць застосовували способи формування та укріплення кукси бронхів. Використано пластини "ТахоКомбу" для прикриття ранової поверхні як пластичний, гемостатичний та аеростатичний матеріал для укріплення: лінії недостатньо герметичного або не досить надійного ручного або механічного шва на легені (5 випадків); механічно прошитої кукси головного, часткового або сегментарного бронха (16); дефектів поверхні легені після її декортикації та за наявності мікроушкоджень (3); у разі наявності деплевризованих ділянок середостіння після лімфоаденектомії та ризику геморагій (16). Висновки: внаслідок застосування запропонованого методу тривалість післяопераційного періоду скоротилася на 11 - 23 %, стаціонарного лікування - на 8 - 32 %. Знизився рівень післяопераційної летальності на 7,4 %. Частота одержання позитивного клінічного ефекту лікування збільшилася на 13,7 %.

У 29 хворих різного віку вивчено можливість застосування перикардіального жиру на судинній ніжці для профілактики післяопераційних ускладнень. Доведено, що укріплення кукси бронха (КБ) цим жиром є ефективним методом профілактики післяопераційних ускладнень у торакальних хворих різного віку. Застосування даного способу укріплення КБ не потребує додаткових матеріальних затрат, просте у виконанні, малотравматичне і може з успіхом використовуватися для лікування хворих з підвищеним ризиком виникнення неспроможності КБ.

Доведено й обгрунтовано необхідність централізованого статистичного обліку синдрому плеврального випоту (ПВ) та встановлення значущості різних етіологічних факторів, які призводять до виникнення плевриту. Визначено сучасні анамнестичні, клінічні, рентгенологічні, лабораторні, бронхоскопічні, ультразвукові, туберкуліндіагностичні й ендоскопічні особливості основних типів ПВ, які можна раціонально використовувати для встановлення генезу захворювання. Визначено інформативність, рівень ускладнень (для інвазивних методів), показання та протипоказання до застосування різних методів діагностування на кожному з етапів обстеження хворих. Запропоновано нові диференційно-діагностичні критерії ПВ різного генезу (рівень еозінофілії плевральної рідини, мікроелементні й електролітні коефіцієнти, імунологічні критерії, електропунктурні критерії за Накатані - Ріодораку, спектрофотометрію плевральної рідини), використання яких дозволяє прискорити та підвищити відсоток верифікації заключного діагнозу на перших двох етапах обстеження. Розроблено основні принципи диференційованого діагностування ПВ, а саме: комплексність, послідовність, спадкоємність і етапність (I етап - поліклініка і / або терапевтичний стаціонар, II етап - фтизіопульмонологічний або онкологічний стаціонар, III етап - відділення торакальної хірургії). Розроблений сучасний алгоритм диференційного діагностування дозволяє швидко та точно встановити етіологію ПВ. Запропоновані нові методи місцевого лікування хворих з ПВ різного генезу та різного типу перебігу патології дозволили відрогідно підвищити ефективність терапії, покращити якість життя пацієнтів, а також знизити рівень

Розроблено методологію досліджень системи клімат - скелетні грунти - грунтотвірні породи - плодові рослини, а також теоретичні та практичні основи комплексного агрономічного оцінювання та підвищення родючості різних за ступенем скелетності та розвиненості профілю карбонатних плантажированих чорноземів (південних, звичайних), коричневих, алювіальних лучних грунтів, а також кліматичних ресурсів територій скелетних грунтів степового та передгірного Криму, їх придатності під сорт абрикоса, аличі, персика, сливи, черешні, груші, яблуні, мигдалю, горіха волоського. Встановлено універсально-інформативні інтегральні показники родючості скелетних грунтів, що функціонально відображають їх фізичну вивітреність, розвиненість профілю, склад, властивості, водно-поживний режим, а саме: глибину залягання плит вапняків і конгломератів, кількість скелета, запаси (т/га, мм) дрібнозему, гумусу, продуктивної вологи. За кількістю коренів, величиною окружності штамба та врожайності плодових дерев для 86-ти сортів визначено припустимі оптимальні параметри вмісту скелета, глибини залягання щільних підстилкових порід, запасів дрібнозему, гумусу, вологи, на підставі яких запропоновано оцінювати садопридатність грунтів, обгрунтовано еталони високого рівня родючості та класифікацію скелетних грунтів, а також є вірогідним визначення меліоративних заходів у разі освоєння їх під сади. Оцінено агрокліматичний потенціал за головними для плодових рослин показниками-регуляторами клімату й агрокліматичне районування території скелетних грунтів степового та передгірного Криму під адаптовані, врожайні та рентабельні сорти плодових і горіхоплодових культур. Наведено

Вперше проведено систематичне дослідження процесу матричної полімеризації дивінілбензолу (ДВБ), метилметакрилату (ММА), акрилонітрилу (АН), вінілацетату (ВА), фенолформальдегідної смоли в кремнеземних мезопористих молекулярних ситах типу MCM-48, SBA-15, SBA-16, KIT-6. Встановлено вплив природи мономеру та просторової орієнтації вихідної матриці на просторову впорядкованість, пористу структуру й адсорбційні властивості одержаних полімерних матеріалів. Розроблено оригінальні методики матричного синтезу пористих матеріалів, що містять функціональні групи, на основі композитів ДВБ та ММА, АН, ВА. Встановлено, що одержані матеріали характеризуються високою сорбційною ємністю щодо до іонів свинцю, у порівнянні з нефункціоналізованим пористим полімером, існуючими сорбентами та можливістю регенерації.

Мета роботи - визначити ефективність застосування фібробронхоскопії у процесі колапсохірургічного лікування хворих на туберкульоз легень (ТЛ). Проведено ретроспективний аналіз 85 випадків колапсохірургічного лікування хворих на ТЛ із застосуванням фібробронхоскопії. Проведення санаційної фібробронхоскопії під час виконання колапсохірургічних втручань інтраопераційно та в післяопераційний період дає змогу на 13,7 % зменшити бактеріовиділення, майже на 12,4 % збільшити частоту закриття порожнин розпаду, зменшити кількість післяопераційних ускладнень, рецидивів та летальність. Висновки: виконання фібробронхоскопії інтраопераційно та у післяопераційний період дає змогу поліпшити результати лікування на 12,4 - 14,3 %.

Проаналізовано результати різних варіантів торакопластик (ТП), застосованих під час оперативного лікування 443 хворих на туберкульоз (ТБ) легень: первинна екстраплевральна ТП, резекція легені з одномоментною екстраплевральною ТП та формуванням нового куполу плеври, інтраплевральна ТП з резекцією легені, етапні двобічні ТП, етапні ТП у хворих з гнійно-септичними ускладненнями ТБ легень. Ускладнення в післяопераційному періоді спостерігалися у 40 (9,0 %) хворих, рецидиви - у 13 (2,9 %), померло 11 (2,5 %) хворих. Загальна ефективність у строках спостереження до 4 років становила 91,8 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-59

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено сравнительное исследование процессов матричной и объемной полимеризации дивинилбензола в кремнеземном мезопористом молекулярном сите типа SBA-15 с использованием метода ИК-спектроскопии. Показано, что скорость инициирования практически не зависит от способа синтеза. Общая скорость матричной полимеризации на 2 порядка меньше скорости объемного процесса, кроме того, для объемной полимеризации, в отличие от матричной, характерно наличие начального индукционного периода. Обосновано изменение констант скорости полимеризации на каждой из промежуточных стадий и показано влияние этих констант на изменение общей скорости процесса. Показана возможность использования метода ИК-спектроскопии для качественного и количественного исследования процесса матричной полимеризации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412 + Р413.1

Рубрики:

Хвороби системи дихання

Хвороби стравоходу

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлений клінічний досвід використання відеоторакоскопії (ВТС) для діагностики і лікування захворювань органів грудної порожнини у 99 хворих (56 чоловіків і 43 жінки) різного віку: 48 (48,5 %) - 18 - 30 років, 33 (33,3 %) - 31 - 50 років і 18 (18,2 %) - старші за 50 років. Наведено результати 99 ВТС-втручань пацієнтам як з діагностичною, так і з лікувальною метою. Із них "чистих" ВТС-втручань було виконано у 76 (76,8 %) випадках, відеоасистовану торакотомію (ВАТ) - у 13 (13,1 %) і ВТС з конверсією в торакотомію - у 10 (10,1 %) випадках. Проаналізовано ускладнення при ВТС-втручаннях, а також висловлені думки про удосконалення техніки проведення даних операцій.

Мета роботи - вивчити можливості застосування фібрин-колагенової пластини "ТахоКомб" (ТК) для локального гемостазу і підвищення герметичності шва легені та шва бронха у ході операцій на легенях і плеврі. На базі відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України у період 2006 - 2011 рр. проведено ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування 208 хворих з різними видами фтизіопульмонологічної патології: у 121 з них під час операції використовували фібрин-колагенові пластини ТК для гемостазу або для укріплення шва легені і/або бронха (основна група). 87 пацієнтів були прооперовані без застосування способів додаткового укріплення кукси бронха і шва перенхіми легені (контрольна група). Обидві групи пацієнтів були статистично порівнянні за видами проведених оперативних втручань. Використання пластин ТК для укріплення кукси бронха і локального гемостазу сприяє зменшенню частоти післяопераційних геморагічних ускладнень (4,6 % - у контрольній групі і 1,6 % - в основній); скороченню тривалості стаціонарного лікування. Летальність у контрольній групі становила 2,3 %, в основній - 0,8 %. Висновки: ТК є хорошим місцевим гемостатиком, що поєднує гемостатичний та аеростатичний ефекти. Його застосування є ефективним способом додаткового укріплення кукси бронха і/або лінії шва легені під час операцій на органах дихання і може бути рекомендоване для використання у торакальній хірургії. Застосування ТК дає змогу підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з патологією дихальної системи (загальна ефективність оперативного

лікування становила 90,8 % у контрольній групі і 97,3 % - в основній), скоротити їх перебування у стаціонарі.

Проведено сравнительное исследование матричной полимеризации дивинилбензола в кремнеземных мезопористых молекулярных ситах типа SBA-15 и KIT-6. Установлено влияние пространственной структуры исходной матрицы, степени заполнения мезопор матрицы исходным мономером, среды, температуры и времени полимеризации, а также способа удаления экзотемплата на пространственную организацию и пористую структуру полимерных материалов. Показано, что предпочтительны избыточное заполнение мономером мезопор (1 - 1,5), полимеризация в вакууме и щелочной способ удаления матрицы. Метод ИК-спектроскопии позволяет по относительному изменению интенсивности колебаний винильной группы оценить степень превращения исходного мономера.