Проаналізовано детермінанти у формуванні особистості вітчизняного вчителя у 1980-ті рр. Висвітлено чинники забезпечення школи висококваліфікованими вчителями, передбачені основними напрямами реформування загальноосвітньої школи цього періоду. Досліджено основні вимоги відомих вчених 1980-х рр. до професійної підготовки вчительських кадрів. Розглянуто якості особистості вчителя, особливості їх формування у контексті моделей та професіограм педагога того часу, зокрема, пропозиції С. Ільїна щодо трьох блоків "моделі випускника" ВНЗ; розвиток провідних здібностей у структурі педагогічної майстерності тощо. Акцентовано увагу на ролі у реформуванні тогочасної освіти суспільно-педагогічного руху "Еврика", відродженого головним редактором газети "Учительская газета" В.Матвєєвим у 1986 році. Визначено середину 1980-х рр. як час змагань між традиціоналізмом та новаторством, як період становлення гуманістичної парадигми у філософії та педагогіці й оформлення альтернативного радянській школі напряму - "педагогіки співробітництва". Констатовано, що в 1980-ті роки було здійснено вирішальні кроки для оновлення системи освіти та перегляду концепції особистості вчителя.

Проанализированы детерминанты в формировании личности отечественного учителя в 1980-е гг. Определены факторы обеспечения школы высококвалифицированными учителями, предусмотренные основными направлениями реформирования общеобразовательной школы этого периода. Исследованы основные требования известных ученых 1980-х гг. к профессиональной подготовке учительских кадров. Рассмотрены качества личности учителя, особенности их формирования в контексте моделей и профессиограмм педагога того времени, в частности предложения С. Ильина относительно трех блоков "модели выпускника" вуза; развитие ведущих способностей в структуре педагогического мастерства и т.д. Сосредоточено внимание на роли в реформировании образования того периода общественно-педагогического движения "Эврика", возрожденного главным редактором газеты "Учительская газета" В. Матвеевым в 1986 году. Определено середину 1980-х гг. как время соревнований между традиционализмом и новаторством, как период становления гуманистической парадигмы в философии и педагогике, а также оформления альтернативного советской школе направления - "педагогики сотрудничества". Констатировано, что в 1980-е годы было осуществлено решающие шаги для обновления системы образования и пересмотра концепции личности учителя.

Analyzed the determinants of national identity in the formation of teachers in the 80 years of the twentieth century. The factors of qualified school teachers under the main directions of reforming the comprehensive school of this period. Investigate the basic requirements of well-known scientists 80 years of the twentieth century to the training of teachers. We consider the quality of individual teachers, particularly their formation in the context of models and professiograme teacher at that time, in particular proposals concerning S. Ilyina three blocks "model graduate university, the development of the leading talents in the structure of pedagogical skills, etc. Focus on the role in reforming the education of that period of social-pedagogical movement "Eureka", revived chief editor of "Teacher's Newspaper" Matveeva in 1986. Defined mid 80-ies of XX century. as the time the competition between traditionalism and innovation, as the period of the humanist paradigm in philosophy and pedagogy, as well as the design alternative of the Soviet school of direction - "pedagogy of cooperation". Stated that in the 80 years was carried out decisive steps to upgrade the education system and the revision of the concept of the individual teacher.

На основі аналізу теоретико-практичної спадщини видатних педагогів і науково-педагогічної літератури з'ясовано історичну основу становлення та розвитку концепції особистості вчителя. Розкрито основні напрями розробленості проблеми та конкретизовано сутність понять "особистість вчителя", "концепція особистості вчителя". Обгрунтовано й унаочнено логіко-структурну модель концепції особистості вчителя у вітчизняній педагогіці кінця XX - початку XXI ст., розкрито її мету, завдання, принципи та чинники впливу. Подано трансформацію концепції особистості вчителя досліджуваного періоду, визначено етапи та перспективні напрями її розвитку. Охарактеризовано роль науково-дослідних об'єднань та органів громадського самоврядування як провідних осередків становлення, розвитку концепції особистості вітчизняного вчителя.

З'ясовано та доповнено сутність поняття "педагогічні здібності" (ПЗ), проаналізовано основні підходи до розуміння даного поняття вітчизняними науковцями кінця ХХ ст., зазначено структурні компоненти та рівні ПЗ. Проаналізовано, що ПЗ є одним з визначальних факторів становлення особистості вчителя та повинні бути передумовою для вибору особистості педагогічної професії.

Мета роботи - сформулювати загальні принципи обгрунтування ефективності інформаційно-вимірювальних технологій (ІВТ) під час експлуатації об'єктів нерухомості. Методика обгрунтування ефективності варіанта відновлення технічного стану об'єктів нерухомості в процесі їх експлуатації основана на застосуванні ІВТ для встановлення технічного стану об'єкта, що є поєднанням процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань, аналізу та опрацювання такої інформації для прийняття оперативних організаційно-технологічних і технічних рішень щодо забезпечення експлуатаційної придатності об'єкта в умовах невизначеності. Методика передбачає формування ремонтної стратегії з використанням ІВТ на підставі розроблення життєвого циклу ремонтів та алгоритму вибору варіантів систем інструментального моніторингу, вибору процедури дослідження тривалості вимірювальних робіт, обгрунтування трудовитрат ІВТ і порівняльної оцінки сукупних витрат упродовж експлуатаційного етапу життєвого циклу об'єкта нерухомості. Встановлено, що вимірювальні роботи є невід'ємною частиною процесу експлуатації та ремонтних робіт у його складі, які здійснюються за єдиним графіком експлуатації будівлі та входять до складу ремонтних робіт, а періодичність та обсяги вимірювальних, зокрема геодезичних робіт, корелюють із відповідними показниками ремонтних робіт. Для планування обсягів вимірювальних робіт їх тривалість і трудовитрати визначають на підставі чинних норм часу, а за їх відсутності - методами технічного нормування. Обгрунтування ефективності ІВТ упродовж експлуатації об'єкта нерухомості виконують за допомогою порівняльної оцінки сукупних витрат протягом експлуатаційного етапу його життєвого циклу з урахуванням витрат на впровадження ІВТ, тобто сукупності процесів отримання інформації методами інструментальних вимірювань та опрацювання такої інформації для отримання об'єктивного висновку про технічний стан об'єкта нерухомості. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні загальних принципів обгрунтування ефективності ІВТ під час експлуатації об'єктів нерухомості.