Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.13 + Ш5(5Япо)-4

Рубрики:

Розповідь <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.17

Рубрики:

Пафос літератрного твору. Естетичні категорії літератури <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(5ЯПО) г

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обліку та контролю нерухомості. Визначено місце нерухомості серед об'єктів бухгалтерського обліку. Описано процес документування операцій з нерухомістю і порядок організації та проведення облікової оцінки об'єктів нерухомості як обов'язкового елементу облікової політики підприємства. Обгрунтовано напрями удосконалення обліку нерухомості та відображення інформації про неї у звітності з метою задоволення потреб усіх користувачів економічної інформації з урахуванням інтересів кожного з них. Розроблено методичні та технологічні процедури аудиту нерухомості як форми незалежного контролю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш161.131-34:Р

Рубрики:

Арабська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість відбору страусів до селекційного та батьківського стад за фізико-морфологічними ознаками інкубаційних яєць. Експериментально доведено, що найвищу виводимість мають яйця масою 1 301 - 1 700 г та 1 501 - 1 700 г, індекс форми яких становить 76 - 85 % і діаметр повітряної камери - 41 - 60 мм. Тому відбір до селекційного стада страусів, що відкладають яйця за даними параметрами, створює об'єктивні передумови для підвищення його відтворювальної здатності. Виявлено серед добових страусенят і загиблих ембріонів чотири види летальних і напівлетальних мутацій, зокрема, у три вперше. Встановлено, що частота мутацій не перевищує 2,1 %. Доведено, що для одержання страусенят, призначених для вирощування на м'ясо, на інкубацію треба відбирати яйця масою 1 100 - 1 900 г, з індексом форми - 76 - 85 % та діаметром повітряної камери - 41 - 60 мм. Це забезпечує підвищення виходу інкубаційних яєць на 6,6 %. Рекомендовано залучати до батьківського стада страусів, які відкладають яйця за даними параметрами. Розроблено новий спосіб закладки партії яєць на інкубацію, що забезпечує підвищення виводимості яєць і скорочення періоду виводу партії страусенят.

Висвітлено результати досліджень із визначення можливості підвищення відтворювальної здатності страусів прийомами масової селекції за певними ознаками інкубаційних яєць. Визначено, що з 13 показників, за якими оцінюють придатність яєць до інкубації, 3 (маса, форма та діаметр повітряної камери) доцільно використовувати як селекційні ознаки. Експериментально обгрунтовано параметри цих ознак для практичного застосування в селекції страусів.

Проаналізовано результати наукових досліджень з підвищення продуктивності страусів у зв'язку з переорієнтацією страусівництва на виробництво дієтичного м'яса. Окреслено перспективні напрями селекції на підвищення м'ясної продуктивності. Обгрунтовано необхідність створення спеціалізованих ліній, батьківської і материнської. Визначено основні ознаки, за якими треба відбирати страусів до батьківської і материнської ліній у разі створення м'ясного кросу.

Проаналізовано сучасні наукові роботи, що стосуються функціональної геноміки курей. Показано, що ідентифікація генетичних маркерів локусів кількісних ознак QTL (quantitative trait loci - локуси кількісних ознак) робить можливою оцінку істинного генетичного потенціалу птиці без обліку впливу факторів зовнішнього середовища, а виявлення бажаних, з точки зору селекції, варіантів таких генів дозволяє додатково до традиційного відбору птиці, наприклад, за живою масою, несучість і т. д., проводити селекцію безпосередньо на рівні ДНК, тобто MAS (marker assisted selection - геномна селекція). Описано основні системи діагностичних маркерів, які застосовують для ідентифікації генів, асоційованих з проявом господарсько корисних ознак. Кожна з цих систем діагностичних маркерів має свої технологічні особливості, переваги, але всі вони надають можливість молекулярного скринінгу генетичного полізиморфізму, надійної ідентифікації певних цільових локусів, або тісно зчеплених з ними генів, або фрагментів послідовностей ДНК цих генів з використанням ефективних сучасних технологій, що мають в основі політразну ланцюгову реакцію. Висвітлено численні результати досліджень QTL, асоційованих з яєчною та м'ясною продуктивністю, якістю яєць та м'яса, стійкістю до хвороб та проявами поведінки. Виявлено, що ідентифікація генів, які відповідають за фенотипові характеристики комплексних ознак, все ще є дуже важливим завданням, невідомою залишається можлива функція більшості генів, ідентифікованих у результаті секвенування геномів, комплементарної ДНК. Підкреслено важливість розробки ряду підходів для зменшення кількості позиціонованих генів-кандидатів.

Досліджено зарубіжні стратегії модернізації соціокультурної сфери, зроблено порівнянльний аналіз західного та східного типів трансформування культури в сучасному світі. Розглянуто ключові характеристики кооперативної соціокультурної моделі як найбільш адекватної для українського історичного досвіду та найуспішнішої модернізаційної стратегії сучасних розвинених країн. Запропоновано можливі зміни стратегічного вектору освітньої системи в напрямку до солідаризму, а не конкурентності. Досліджено українську літературу як домен засвоєння європейських соціокультурних норм і кристалізації вітчизняної моделі кооперативізму.

Вивчення стресів в умовах промислових технологій утримання курей і визначення ступеня впливу технологічних стресорів на їхній фізіологічний стан є необхідною вимогою у розробленні нових методів профілактики стресів через вибір оптимальних способів утримання птиці. Мета дослідження - визначення інформативності інтегральних імуногематологічних індексів для діагностики стрес-індукованих порушень в організмі курей за впливу технологічного стресору різної інтенсивності. Хронічний технологічний стрес змодельовано довготривалим утриманням курей за підвищеної щільності посадки. Інтенсивність дії стресора визначено за мірою підвищення щільності утримання курей. Інтегральні імуногематологічні індекси розраховано на підставі розширеного загального аналізу крові. В організмі курей, які внаслідок тривалого утримання за підвищеної щільності перебували у стані хронічного стресу, виявлено високий рівень ендогенної інтоксикації та порушення імунологічної реактивності, на що вказує підвищення індексу зсуву лейкоцитів та індексу імунореактивності, а також індексів співвідношення: лейкоцитів і ШОЕ; гетерофілів і лімфоцитів; лімфоцитів і моноцитів; гетерофілів і моноцитів. За хронічного стресу у курей спостерігали активацію клітинної ланки системи імунітету, активну адаптивну реакцію білої крові, а також переважання реакцій уповільненого типу над гіперчутливістю негайного типу, на що вказують зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного, загального, лімфоцитарного індексів та індексу співвідношення лімфоцитів та еозинофілів. Доведено, що інтегральні імуногематологічні індекси є перспективними маркерами для діагностики хронічного стресу у курей.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-4

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив зміни висоти розташування кліткової батареї на репродуктивну функцію курей-несучок промислового стада. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 4 групи курей, кожну з яких утримували на окремому поверху-аналогу за площею та клітковим устаткуванням, розташованому в одному пташнику. Кожен поверх був обладнаний 3-ярусними клітковими батареями: 1 - 3 яруси входили до 1-го поверху, 4 - 6 яруси - до 2-го, 7 - 9 яруси - до 3-го, а 10 - 12 яруси - до 4 поверху кліткового устаткування. Репродуктивну функцію курей оцінювали за несучістю на початкову та середню несучку, її інтенсивністю та масою яєць. Результати досліджень показали, що утримання несучок у клітках батарей другого поверху супроводжувалось незначним зниженням збереженості поголів'я - на 0,2 - 0,5 %, несучості на початкову несучку - на 1,9 - 2,2 %, що спричинило зниження валового виробництва яєць на 0,6 - 0,7 млн шт., яєчної маси - на 48,9 - 67,0 т та зниження європейського коефіцієнта ефективності на 0,7 - 0,9 од. Тоді як за утримання курей-несучок у клітках батарей першого поверху спостерігалось зниження збереженості на 10,3 - 10,8 %, несучості на початкову несучку - на 6,4 - 8,4% та маси тіла - на 7,5 - 8,1 %, що зумовило до зниження валового виробництва яєць на 1,9 - 2,6 млн шт., яйце маси - на 143,8 - 210,8 т та зменшення рівня європейського коефіцієнта ефективності виробництва яєць на 1,7 - 2,6 од. Таким чином, збільшення ярусності кліткового устаткування не чинить негативного впливу на репродуктивну функцію курей промислового стада, а утримання курей-несучок у клітках батарей першого поверху спричиняє розвиток у них стресового стану, що проявляється у зниженні збереженості та погіршенні репродуктивної функції курей і призводить до зниження ефективності виробництва яєць.

Наведено результати досліджень із посилення одних ознак фенотипу до бажаного рівня та послаблення чи елімінації інших за методичного відбору маток, трутнів і сімей у процесі створення нових внутрішньопородних типів бджіл. Ці нові науково обгрунтовані результати, які спрямовані на підвищення медової продуктивності, посилення породних ознак та збереження генофонду, втілено в створення нового внутрішньопороднього типу карпатський бджіл "Синевир". Висвітлено перспективні напрями селекційно-племінної роботи з основними типами карпатських бджіл. Розглянуто методичні аспекти забезпечення та умови проведення досліджень. Охарактеризовано методики селекційно-племінної роботи з сім'ями карпатських бджіл. Оцінено відбір вихідного генетичного матеріалу бджіл карпатських. Здійснено порівняльне дослідження новоствореного та відомого типів карпатських бджіл.

Досліджено неспецифічні адаптивні реакції організму курей за впливу довжини світлової хвилі монохромного світла. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць було сформовано 4 групи яєчних курей промислового стада "Hy-Line W-36", кожну з яких утримували у окремому пташнику-аналогу за площею та клітковим устаткуванням. Курей 1-ї групи утримували з використанням світлодіодних світильників з піковою довжиною світлової хвилі 460 нм, 2-ї групи - 600, 3-ї групи - 630 та 4-ї групи - 650 нм. Для оцінки адаптаційного і загального реактивного імунологічного потенціалу курей визначали інтегральні імуногематологічні індекси інтоксикації, активності запалення та неспецифічної реактивності на основі розширеного загального аналізу крові. Виявлено, що за зменшення довжини хвилі світла спостерігається підвищення індексів зсуву лейкоцитів, співвідношення гетерофілів та лейкоцитів, імунореактивності, співвідношення гетерофілів і моноцитів, співвідношення лімфоцитів та моноцитів, а також співвідношення лімфоцитів й еозинофілів. Це свідчить про зсув лейкоцитарної формули вліво, перевагу неспецифічних захисних клітин, що відбувається внаслідок функціонального підвищення проліферативної активності кісткового мозку і виражається у збільшенні кількості гетерофілів, підвищенні їх активності у мікрофагально-макрофагальній системі імунної відповіді. Окрім того, свідчить про наявність в організмі курей високого рівня ендогенної інтоксикації і порушення імунологічної реактивності, а також може інформувати про аутоімунний характер патологічного процесу. Показано, що водночас відбувається зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу, індексу співвідношення лейкоцитів і ШОЕ, загального та лімфоцитарного індексів, що підтверджує зсув лейкоцитарної формули вліво, а також про домінування активації клітинної ланки системи імунітету, вказує на активну адаптивну реакцію білої крові й зниження неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок інтоксикації. Одночасне підвищення індексу зсуву лейкоцитів та зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації у курей та порушення у них імунологічної реактивності внаслідок автоінтоксикації організму під час деструкції власних клітин.

Представлено результати дослідження інформативності інтегральних імуногематологічних індексів як маркерів гострого стресу у курей за короткострокового впливу на їх організм негативних факторів навколишнього середовища. Для цього в умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 3 групи курей, кожну з яких утримували в окремій клітці-аналогу за площею та устаткуванням. У віці 52 тижні у курей кожної з 3-х груп відбирали по 10 зразків крові, з яких було сформовано контрольну крупу. Надалі кожна група була піддана впливу негативних факторів навколишнього середовища. Зокрема, кури 2-ї групи були позбавлені корму, 3-ї групи - світла, а 4-ї групи - утримувались за значного переущільнення поголів'я. Проби крові відбирали через 24 години після початку впливу факторів і на основі показників гемограми розраховували інтегральні імуногематологічні індекси. Показано, що комплексна оцінка інтегральних імуногематологічних індексів на основі розширеного загального аналізу крові є інформативною в оцінці розвитку та ступеня тяжкості стресового стану організму курей зумовленого короткостроковим впливом негативних факторів навколишнього середовища. За впливу негативних факторів навколишнього середовища, незалежно від їх природи, спостерігалось підвищення індексів зсуву лейкоцитів, імунореактивності, співвідношення гетерофілів та лімфоцитів, лімфоцитів та ШОЕ, гетерофілів та моноцитів, лімфоцитів та моноцитів, а також лімфоцитів та еозинофілів. Це вказує на зсув лейкоцитарної формули вліво, перевагу неспецифічних захисних клітин, що відбувається внаслідок функціонального підвищення проліферативної активності кісткового мозку і виражається у збільшені кількості гетерофілів, підвищенні їх активності у мікрофагально-макрофагальній системі імунної відповіді та свідчить про наявність в організмі курей високого рівня ендогенної інтоксикації і порушення імунологічної реактивності, а також може інформувати про аутоімунний характер патологічного процесу. Водночас відбувалось зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного, загального та лейкоцитарного індексів, що підтверджує зсув лейкоцитарної формули в ліво та свідчить про домінування активації клітинної ланки системи імунітету, вказує на активну адаптивну реакцію білої крові та зниження неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок інтоксикації, а також відображає переважання реакцій гіперчутливості негайного типу над реакціями уповільненого типу. Крім цього, одночасне підвищення індексу зсуву лейкоцитів та зниження лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчить про розвиток ендогенної інтоксикації у курей та порушення у них імунологічної реактивності внаслідок автоінтоксикації організму під час деструкції власних клітин. Виявлено відмінності ступеню імунологічних порушень за індексами крові курей залежно від природи фактору впливу.

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ