Розглянуто методичні основи містобудівної регламентації історичного середовища, які полягають у визначенні головної мети регламентації, основ, критеріїв та принципів регламентації, що визначають методи реконструкції історичного середовища.

Розглянуто особливості складання детальних правил забудови (ДПЗ) на підставі досвіду проектної практики. Запропоновано введення ієрархічної системи рівнів регламентації міських територій, що відповідає ієрархічним рівням містобудівної документації. Визначено головні напрямки регламентації на різних рівнях системи регламентації.

Розглянуто методичні підходи до регламентації архітектурно-просторового вирішення нового будівництва, визначення стандартів та показників забудови, особливо для районів міста з цінною історико-культурною спадщиною.

Розглянуто композиційний аспект реконструкції архітектурного середовища історичного міста, визначено композиційну структуру міста як складну ієрархічну систему. Обгрунтовано необхідність коригування складу розділів і графічних матеріалів існуючої містобудівної документації.

Визначено ієрархічність структурної побудови композиції міста. Запропоновано систему методів реконструкції елементів композиційної структури верхніх рівнів та відтворення системи композиційного районування, яка базується на існуючій морфоструктурі міста. Запропоновано методичне поєднання реконструкції композиційних структур історичних міст з вивченням морфології середовища, виявом морфоструктури архітектурного середовища історичного міста та науковим обгрунтуванням на їх підставі методів реконструкції середовища та принципів регламентації нової забудови.

Определена иерархия структурного построения композиции города. Предложена система методов реконструкции элементов композиционной структуры города верхних уровней, воссоздание системы композиционного районирования в городах, которая основывается на существующей морфоструктуре города. Предложено методически объединить реконструкцию композиционных структур исторических городов с изучением морфологии городской среды, выявлением морфоструктуры и научным обоснованием на их основе методов реконструкции среды и принципов регламентации новой застройки.

Запропоновано методику реконструкції системи композиційних ансамблів міста як основи композиційної цілісності міста.

Предложена методика реконструкции системы композиционных ансамблей города как основы композиционной целосности города.

Визначено загальні принципи реконструкції композиційних структур історичних міст, що діють на всіх ієрархічних рівнях побудови композиції та забезпечують під час реконструкції композиційну цілісність міста загалом.

Вперше розроблено методичний підхід щодо реконструкції композиційної структури (КС) міста, пов'язаний з архітектурною регламентацією забудови історичного середовища на підставі вивчення морфології та типології елементів КС. Визначено принципи та методи реконструкції КС історичних міст. Виявлено факторну залежність диференціації архітектурного середовища історичного міста від просторової організації історико-культурної спадщини та морфологічних типів середовища. Розроблено метод виявлення морфоструктури архітектурного середовища історичного міста. Апробовано методику визначення архітектурних регламентів забудови історичного середовища.

Систематизовано дослідження та визначено актуальні науково-дослідні парадигми з вивчення естетичних якостей об'єктів. Удосконалено методологію досліджень естетики міського середовища, адаптовано й опрацьовано використання інтегрального підходу. Поглиблено знання щодо естетичного сприйняття міського середовища, визначено його закономірності. Систематизовано естетичні якості міського середовища, визначено його антропологічні ознаки, що становлять потенціал розвитку композиційних засобів. Розроблено модель візуально інформаційної структури міського середовища. Розкрито онтологічну сутність естетичного як міри людини у міському середовищі. Визначено масштабні рівні естетичного, структуру та зміст міри людини. Розглянуто закономірності естетики міського середовища та сформульовано принципи її формування. Визначено взаємозалежні види естетики міського середовища, для яких розроблено систему критеріїв естетичності міського середовища. Розширено перелік засобів формування естетики міського середовища, удосконалено алгоритм вирішення такого завдання.

Обгрунтовано необхідність спадкоємності традицій у розвитку архітектури України. Запропоновано заходи індустріального туризму. Подано інформацію про архітектурне середовище аеропортів, заміські маєтки Харківської області, історичне містобудівне середовище с.м.т. Золочів в аспекті реконструкції центру, архітектурно-планувальні особливості містобудівної організації історичного центра міста Любек тощо. Виокремлено гуманний підхід до створення міського архітектурного середовища, надано концепцію формування архітектурного середовища пішохідних зон, розглянуто дизайнерські засоби формування набережних великих річок тощо.

Досліджено архітектурну спадщину населеного пункту Диканька Полтавської області. Висвітлено історію архітектурно-планувального розвитку та особливості архітектури і унікального ландшафту містечка.

Представлено монографію, яка присвячена дослідженню архітектурної спадщини смт. Опішне Полтавської області - всесвітньо відомого центру українського гончарства. Висвітлено маловідомі сторінки архітектурно-планувального розвитку населеного пункту, архітектури його церков і споруд та особливості унікального ландшафту.

Досліджено архітектурно-містобудівну спадщину населеного пункту Козельщина Полтавської області, відомого на всю країну завдяки чудотворній іконі Козельщинської божої матері та Величному собору Різдва Богородиці. Висвітлено маловідомі сторінки архітектурно-планувального розвитку містечка. Зроблено аналіз й систематизацію інформації про історичний розвиток селища Козельщини на Полтавщині. Надано маловідомі сторінки з історії краю, численні статистичні дані, які вражають своєю точністю й віддзеркалюють особливості життя мешканців на різних етапах містобудівного розвитку. Обґрунтовано й детально висвітлено три основних етапи формування забудови Козельщини протягом XVІІІ—XX століть, зумовлені визначальними аспектами суспільного життя регіону і поселення. Перший етап (XVIII - кінець XIX ст.) - час початкового формування населеного пункту. Другий (кінець XIX ст. - 1917-1929 рр.) ознаменований зведенням жіночого монастиря Різдва Богородиці. Третій припадає на 1920-1990-ті рр., на період радянської доби в історії України. До цього переліку варто додати й четвертий етап, який розпочався у житті козельщан наприкінці XX століття після проголошення незалежності нашої держави. По завершенні першого етапу традиційна садибна забудова з садками, панським двором (з 1863 р. господарями села стає знана родина графів Капністів), що гармонійно поєднувалися з мальовничим ландшафтом, отримає акцентне завершення - жіночий монастир Різдва Богородиці, який стає справжньою перлиною Козельщини. Побудова монастиря зумовлено історичною подією 1881 року - зціленням Марії Капніст від хвороби. Відтоді чудотворна ікона Богоматері й приваблює величезну кількість прочан. У зв’язку з цим у 1882 р. збудовано й освячено дерев’яний п’ятиглавий храм Різдва Богородиці. Основу майбутнього монастиря складає створена при храмі жіноча релігійна православна громада.