За допомогою багатомасштабної функції інформативності для локалізації і подальшої сегментації поверхневих об'єктів оксидокерамічних покривів запропоновано експрес-метод визначення їх кількості і розмірів.

На підставі дослідження літературних даних проаналізовано стан виробництва молока корів та інших видів сільськогосподарських тварин у світі, зокрема в Україні, а також прогнозовані показники виробництва молока і молочних продуктів. Окремо показано перспективи одержання молока як сировини для молокопереробних підприємств за принципами системи НАССР.

Наведено встановлені критичні точки контролю та їх граничні значення під час виробництва несоленого вершкового масла, та запропоновано вдосконалення системи моніторингу в критичних точках контролю за системою НАССР.

За допомогою методу термоотверднення розроблено кополімери на основі олігооксипропіленфумарату, диметакрилат триетиленгліколю та стиролу за різного співвідношення компонентів. Досліджено їх фізико-механічні властивості та встановлено, що введення стиролу до складу кополімерів забезпечує підвищення міцності та відносне подовження у разі розриву. За допомогою ІЧ-спектроскопії підтверджено проходження реакції радикальної полімеризації, а також вплив присутності та концентрації стиролу у складі полімерних матеріалів на їх структуру.

Встановлено критичні точки контролю у харчовому ланцюгу виробництва пастеризованого молока на етапі одержання сирого молока і до готового продукту. Визначено за виробничих умов мікробіологічні критерії для кількості мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у критичних точках контролю технологічного процесу виробництва питного молока до та після пастеризації.

Проведено аналіз стану та обгрунтовано перспективи виробництва молока, як сировини для молокопереробних підприємств за принципами системи НАССР (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point - система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок). Показано щорічне світове виробництво молока збільшується приблизно на 2 - 4 %, тоді як в Україні - зменшується. Так, у 1995 році Україна займала п'яте місце, а в даний час - одинадцяте серед країн світу. Встановлено, що використання системи НАССР дозволяє ефективно виявляти та проводити аналіз ризиків на всіх етапах виробництва молочної продукції, здійснювати управління критичними контрольними точками з оцінкою результатів цього управління. Досліджено можливості впровадження світлопроменевої діагностики для визначення кількості мікроорганізмів в молоці, внаслідок яких встановлено наявність кореляції коефіцієнта світлопропускання з кількістю мікроорганізмів. Визначено за допомогою порівняльної характеристики ефективності очищення сирого молока, можливість значно більше знизити вміст соматичних клітин методом бактофугуванням, як холодним очищенням, а саме: 72,3 - 87,3 % проти 38,3 - 53,1 %. На кожному етапі виробництва молока пастеризованого встановлено критичні точки контролю за допомогою "дерева рішень". Розроблено структуру системи контролю технологічного процесу виробництва пастеризованого молока за системою НАССР. Виявлено мікробіологічні ризики для мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, що визначають прийнятність процесів та встановлюють межу, вище якої харчові продукти мають розглядатися, як неприйнятно забруднені мікроорганізмами, для яких встановлені критерії.