Індекс рубрикатора НБУВ: П811.62,022

Рубрики:

Гігієна отримання молока на фермі

Шифр НБУВ: РА306895 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати вивчення антибактеріальної активності препарату ізатізон. Установлено високу антибактеріальну активність препарату ізатізон до умовно-патогенної та патогенної мікрофлори. Для більшості ентеробактерій мінімальною інгібуючою концентрацією ізатізону є 15,6 - 250 мкг/мл. Формування стійкості до ампіциліну у досліджуваних мікроорганізмів відбувалося на десятому пасажуванні, а у випадку застосування ізатізону - на п'ятнадцятому.

Індекс рубрикатора НБУВ: П855.611

Рубрики:

Антибіотики

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П855.61 + П871.61-7

Рубрики:

Хіміотерапевтичні ветеринарні засоби

Хвороби сільськогосподарської птиці

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361.90-7 + П873.361.90-8

Рубрики:

Хвороба Марека сільськогосподарської птиці

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин щодо запобігання виникненню антибіотикорезистентності мікроорганізмів внаслідок застосування протимікробних препаратів у ветеринарній медицині. Зокрема, наголошено на важливості дотримання міжнародних стандартів щодо відповідального та виваженого застосування препаратів протимікробної дії для продуктивних тварин.

Розглянуто суть і зміст процесу розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної стратегії підприємства. Наведено теоретичне обгрунтування створення структури й алгоритму стратегічного інноваційного розвитку підприємства.

Наведено результати вивчення чутливості мікроорганізмів, збудників інфекційних захворювань тварин бактеріальної етіології, до нового антибактеріального препарату для ветеринарної медицини цефінель, діючою речовиною якого є цефалоспориновий антибіотик III покоління цефтіофур. Дослідження включало проведення тесту на чутливість виділеної від хворих тварин асоціації мікроорганізмів до цефтіофуру за допомогою диско-дифузійного методу і встановлення ступеня його бактеріостатичної активності шляхом визначення мінімальної інгібуючої концентрації антибіотика для виділених штамів бактерій, збудників інфекційних захворювань у телят, поросят і собак. Одержані результати засвідчили високий рівень чутливості препарату як до грампозитивних, так і грамнегативних мікроорганізмів.

Наведено результати клінічних досліджень нового комбінованого антимікробного препарату вітчизняного виробництва у разі лікування гострих шлунково-кишкових захворювань у телят. Робота включала мікробіологічне дослідження біоматеріалу, взятого від хворих телят, для визначення чутливості виділеної мікрофлори до діючих речовин препарату, ідентифікації збудника захворювання, встановлення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) препарату до виділених штамів кишкової палички, а також вивчення його терапевтичної ефективності під час лікування гастроентериту в телят.

Важливим фактором для лікування тварин, як сільськогосподарських так і домашніх улюбленців, є антибіотикотерапія. Протимікробні препарати (ПМП) займають 20 - 50 % від усіх препаратів, що застосовують у практиці лікарі ветеринарної медицини. Використання антибіотиків у ветеринарії є надзвичайно важливим інструментом, однак необдумане їх застосування ставить під загрозу не лише ефективність лікування тварин, але й якість та безпеку харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми (таких, як молоко, м'ясо, риба, яйця, мед). Розглянуто лише частину протоколу раціонального використання ПМП у ветеринарній медицині. Надані рекомендації не замінюють професійного досвіду лікарів ветеринарної медицини, а лише суттєво підвищать ефективність лікування тварин. Вони також зменшують економічні збитки та підвищують рентабельність тваринництва та птахівництва. Увагу звернуто на те, що застосовувати для лікування необхідно тільки ті ПМП, що зареєстровані в Україні. Відповідна утилізація залишків антибіотиків дуже важлива для охорони оточуючого середовища, і на це звертають увагу у вищезгаданих рекомендаціях. Дотримання основних принципів розумного використання ПМП зменшить зростання резистентності мікроорганізмів до антибіотиків та передачу їх стійких штамів від тварин до людини.

Розглянуто проблему впровадження фармаконагляду ветеринарних лікарських препаратів на етапі післяреєстраційного моніторингу можливих і непередбачуваних побічних реакцій, які можуть виникати у тварин, обслуговуючого персоналу або мати шкідливий вплив на довкілля чи якість продуктів тваринництва у разі використання ветеринарних препаратів за призначенням у типовій практиці ветеринарної медицини. Запропоновано структуру вітчизняної системи фармаконагляду, в межах якої виділено етапи і завдання, які мають здійснюватись під час моніторування побічних реакцій, аналізу їх важливості для подальшого прийняття регуляторних рішень. Наголошено, що кожен виробник ветеринарного препарату/власник реєстраційного посвідчення має створити власну систему фармаконагляду із системою якості.

Розглянуто питання впровадження методики збору, аналізу та оцінки інформації з безпеки та недостатньої ефективності ветеринарних лікарських препаратів, можливих і непередбачуваних побічних реакцій на етапі післяреєстраційного моніторингу, які можуть виникати у тварин, обслуговуючого персоналу або мати шкідливий вплив на довкілля, чи якість продуктів тваринництва, за використання цих препаратів за призначенням у практиці ветеринарної медицини. Запропоновано структуру Карти-повідомлень на електронних носіях, які надсилатимуть до Національного агентства ветеринарних препаратів і кормових добавок лікарі ветеринарної медицини під час моніторування побічних реакцій ветеринарних лікарських препаратів. Інформування про виявлені небажані побічні реакції необхідні для аналізу їх важливості для подальшого прийняття регуляторних рішень щодо використання ветеринарних лікарських препаратів у практиці ветеринарної медицини.

Виважене і помірковане застосування антибіотиків у практиці ветеринарної медицини є одним із шляхів запобігання резистентності мікроорганізмів. Аналіз звітів Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (ОІЕ), Державного реєстру ветеринарних препаратів надав змогу обрати напрямки і параметри моніторингу обігу та застосування протимікробних ветеринарних препаратів. На основі проаналізованих даних, вивчення рекомендацій Всесвітньої організації здоров'я тварин, ВООЗ, Європейської програми нагляду за споживанням протимікробних ветеринарних препаратів (ESVAC), Комітету по ветеринарних препаратах запропоновано способи моніторингу використання антибіотиків у практиці ветеринарної медицини в Україні з можливим подальшим представленням результатів до уповноважених міжнародних організацій.

Наведено результати аналізу досвіду держав-членів Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин, які належать до Європейського регіону щодо моніторингу і нагляду за обігом і використанням протимікробних ветеринарних лікарських засобів. Найбільш оптимальними заходами, які сприяють зменшенню кількостей застосованих протимікробних ветеринарних лікарських засобів, є моніторинг і налагоджена система електронного відстеження за їх використанням на всіх етапах від виробництва, поступлення на ринок, до дистрибуції та застосування у тваринницьких господарствах.

Наведено результати аналізу зареєстрованих в Україні комбінованих протимікробних ветеринарних препаратів станом на 01.01.2018 р. Найчастіше в комбінаціях використовують триметоприм і сульфаніламіди (21,8 %), групи пеніцилінів (19,54 %) та тетрациклінів (19,54 %) з різними протимікробними речовинами. Пероральні форми комбінованих препаратів (65 %) переважають над ін'єкційними (35 %). Окремо, за важливістю, виділено групу комбінованих протимікробних препаратів, до складу яких входить колістин.

Представлена модель дослідження безпеки при післяреєстраційному використанні протимікробних ветеринарних лікарських засобів в контексті вимог ветеринарного фармаконагляду. Найбільш поширеними заходами, які сприяють дослідженню безпеки застосованих протимікробних ветеринарних лікарських засобів є моніторинг і налагоджена система звітності за їх використанням в створеній виробником/власником реєстраційного посвідчення корпоративній системі ветеринарного фармаконагляду, яка підтверджена інформативною базою даних.

Представлена модель дослідження безпеки при післяреєстраційному використанні протимікробних ветеринарних лікарських засобів в контексті вимог ветеринарного фармаконагляду. Найбільш поширеними заходами, які сприяють дослідженню безпеки застосованих протимікробних ветеринарних лікарських засобів є моніторинг і налагоджена система звітності за їх використанням в створеній виробником/власником реєстраційного посвідчення корпоративній системі ветеринарного фармаконагляду, яка підтверджена інформативною базою даних.

Процес виробництва, продажу і раціонального використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів (ВЛЗ) у ветеринарній медицині має відповідати вимогам національного законодавства, зокрема Закону України "Про ветеринарну медицину". У практиці ветеринарної медицини використовуються тільки зареєстровані в Україні ВЛЗ, як зазначено у листівці-вкладці, етикетці, стислій характеристиці препарату. У роботі описано процес моніторингу обігу протимікробних ВЛЗ в Україні впродовж 2015 - 2018 рр. На початку 2016 р. на запрошення від Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (OIE) Україна долучилась до програми моніторингу за протимікробними ВЛЗ, шляхом збору даних обсягів їх продажів (за попередній рік), що використовувались для лікування продуктивних та домашніх тварин, згідно з Кодексом здоров'я наземних тварин (Розділ 6.9.), 2016; 2018. Мета даного дослідження - впровадження рекомендацій ОІЕ у систему моніторингу за обсягом продажів протимікробних ВЛЗ та оцінка його структури і впливу на обгрунтоване використання протимікробних засобів відповідно до Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, 2019. Дослідження проводилось впродовж чотирьох 12-тимісячних періодів (від 1 січня до 31 грудня) протягом 2015 - 2018 рр. Дані одержували шляхом письмового опитування власників реєстраційних посвідчень та дистриб'юторів і збирали за методикою, запропонованою ОІЕ. Представлено характеристику обсягів річних продажів впродовж 2015 - 2018 рр. за способом введення та класами протимікробних речовин у "кг" та "%" активно діючих інгредієнтів. За результатами дослідження виявлено класи протимікробних речовин, які найбільш часто продавались (тетрацикліни, пеніциліни, сульфаніламіди + триметоприм); найбільш поширеним способом введення засобів був пероральний (~ 90 %), а також встановлено частку критично важливих і важливих ВЛЗ. Серед критично важливих ВЛЗ найбільша кількість припадала на макроліди (10,26 %); частка аміноглікозидів складала ~ 4 %; фторхінолонів - в межах 2,5 - 7,14 %, а частка цефалоспоринів була меншою від 1 % впродовж усіх років дослідження. Це дослідження можна вважати першим кроком до впровадження національної системи моніторингу раціонального й обгрунтованого використання протимікробних лікарських засобів у ветеринарній медицині.