Розкрито проблеми відтворення основних виробничих фондів у зернопереробній та комбікормовій промисловості. Розглянуто такі питання: стан основних фондів (ОФ) на сьогоднішній день в Україні; джерела відтворення ОФ в Україні та світовий досвід у цьому питанні; методи нарахування амортизації. Зроблено висновки про переваги використання прискореної амортизації в Україні на сучасному етапі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)117 + У9(4УКР)261.413.872

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-25

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено сутність інвестицій і концептуальні основи управління інвестиційною діяльністю на макро- та мікрорівнях, принципи та механізми управління інвестиційною діяльністю підприємств, методи оцінювання економічної ефективності інвестиційних проектів за умов ризику й невизначеності. Проведено аналіз економічного розвитку та фінансового стану підприємств машинобудування, обгрунтовано необхідність інвестиційного забезпечення підприємств машинобудування за умов фінансової нестабільності та здійснено оцінювання фінансового стану й ефективності інвестування неплатоспроможних машинобудівних підприємств. Визначено перспективні напрями та стратегію державної підтримки розвитку підприємств машинобудування, надано пропозиції щодо вдосконалення організаційно-управлінської структури й алгоритму прийняття інвестиційних рішень за умов невизначеності. Запропоновано порядок формування альтернативних джерел інвестування підприємств машинобудування.

Наведено огляд літератури щодо клінічної картини тяжкої тропічної малярії, проведено аналіз історій хвороб хворих з тропічною малярією, які лікувалися у відділеннях реанімації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.28*69

Рубрики:

Chlorophyta Зелені водорості

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення проявів дисфункції вегетативної нервової системи у жінок, хворих на лейоміому матки (ЛМ) на тлі метаболічного синдрому. У дослідження увійшли 64 жінки (30 пацієнток із ЛМ на тлі метаболічного синдрому (група 1) і 34 практично здорові жінки (контрольна група). Для характеристики стану вегетативної нервової системи застосовували анкету А. М. Вейна, визначали індекс Кердо, оцінювали ступінь порушення сну за А. М. Вейном. Цифрові значення індексу Кердо засвідчили негативний знак індексу, а це -3,6; у здорових осіб індекс Кердо схилявся у позитивний бік показника і становив 2,04. Установлено легкі порушення сну за таблицями А. М. Вейна в 36,7 % пацієнток, у здорових - 2,94 %, що свідчить про наявність соматовегетативних ознак і є показником дисфункціональних відхилень тонусу вегетативної нервової системи. Заключення: на підставі аналізу суб'єктивних і об'єктивних ознак переважання тонусу симпатичної та парасимпатичної нервової системи у хворих на ЛМ, поєднану з метаболічним синдромом, встановлено ваготонічний варіант дисфункції вегетативної нервової системи.

Під час ведення даної групи жінок важливим є дослідження змін клінічних проявів захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) із віком, оскільки жінки в клімактерії мають підвищений ризик як серцево-судинних захворювань, так і остеопорозу, когнітивних розладів, депресії та смертності, а нерозпізнаний і нелікований гіпотиреоз може загострювати ці ризики. Мета роботи - вивчити індивідуально-типологічні та соматичні особливості жінок із клімактеричним синдром, який розвинувся на тлі гіпотиреозу. Обстежено 95 жінок віком від 45 до 55 років. Середній вік обстежуваних становив 49,45 +- 1,8 року. Тривалість гіпотиреозу становила від 1 до 4 років, у середньому 2,3 +- 1,2 року. Обстеження включало проведення загальноклінічних і додаткових досліджень, електрокардіографію, ехокардіографію, ультразвукове дослідження геніталій, бактеріоскопічне і цитологічне дослідження мазків. Також ураховувалися дані представлених медичних документів: амбулаторних і стаціонарних карт, витяги з історії хвороби, висновків фахівців і результати спеціальних методів досліджень. У середньому на одну жінку з клімактеричним синдромом і гіпотиреозом доводиться 2 - 3 захворювання, що свідчить про низький індекс здоров'я у жінок із клімактеричними розладами на тлі гіпотиреозу. Серед пізніх ускладнень клімактеричного періоду проаналізовано серцево-судинні захворювання і ураження кісткової системи. Виявлено, що майже у всіх пацієнток діагностовано гіперліпідемію. Характерною особливістю жінок з гіпотиреозом було формування серцево-судинних захворювань вже у дебюті захворювання. У період менопаузи відбувається зниження вироблення естрогену, який відповідає за синтез кісткової тканини і запобігає її резорбції. Серед факторів ризику розвитку остеопорозу найчастіше спостерігалися захворювання шлунково-кишкового тракту і сечовивідної системи, чинники нездорового способу життя. Висновки: у періоді менопаузи на тлі гіпотиреозу відзначається підвищення частоти екстрагенітальної патології та гінекологічних захворювань, що безпосередньо пов'язано з гормональними порушеннями, що відбуваються в жінок у цей період. Проте жінки в клімактеричному віці звертаються до лікарів, як правило, уже при розгорнутій картині захворювань або навіть за наявності ускладнень, а поєднання кількох захворювань погіршують їх перебіг і прогноз, що потребує підвищеної уваги до надання медичної допомоги даному контингенту пацієнток.

Мета дослідження - порівняння ефективності комплексних методів лікування клімактеричного синдрому (КС) у пацієнток із супутнім цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу шляхом аналізу гормональних показників до та після комплексної терапії з використанням антигомотоксикологічних препаратів. Обстежено 58 пацієнток віком 45 - 55 років із КС на тлі ЦД 2-го типу. Жінки 1-ї групи (n = 28) отримували лише базову терапію згідно з Національним консенсусом щодо ведення пацієнток у клімактерії з супутнім ЦД 2-го типу. Жінкам 2-ї групи (n = 30) на тлі базової терапії було застосовано антигомотоксикологічні препарати. Запропоновані комплекси позитивно впливали на гормональний стан хворих, а також зменшували ступінь тяжкості КС і психоемоційного компонента. Більш ефективним був комплекс, у який включено антигомотоксикологічні засоби, що підтверджується динамікою гормональних показників. Із клінічної точки зору, отримані результати надають обгрунтовану підставу рекомендувати дані комплекси для корекції гормональних порушень у жінок із клімактеричними розладами на тлі ЦД 2-го типу.

Проведено огляд літератури стосовно особливостей клінічних проявів, перебігу кору за останні роки під час епідемії у країнах Європи, а також надано результати особистих досліджень щодо хворих, які лікувались у лікувальних закладах України.

Вивчено ризики виникнення і перебігу лейоміоми матки на фоні супутніх захворювань (метаболічний синдром, запальні захворювання органів малого тазу, дисфункція щитоподібної залози, психологічні розлади) у 316 хворих. Методи дослідження: клінічні, гінекологічне, антропометричний, лабораторні, ультразвукове дослідження матки, імуноферментні, психологічних розладів та порушення вегетативної нервової системи, варіаційної статистики. Доведено, що до соматичних та психологічних предикторів формування лейоміоми матки належать: розлади оваріально-менструального циклу (надмірні кровотечі в перименопаузальному періоді, вторинна а/та олігоменорея; обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез - патологічні пологи, артифіціальні аборти, самовільні викидні, безпліддя; підвищення артеріального тиску, дисліпідемія, ознаки хронічних запальних захворювань органів малого тазу, дисфункція щитоподібної залози, надмірне психоемоційне перевантаження, погіршення якості сну, дисфункція вегетативної нервової системи.

Обстежено та проліковано 414 жінок з клімактеричним синдромом (КС). Усі хворі були розподілені на 4 групи залежно від наявності супутньої екстрагенітальної патології. До 1-ї групи увійшло 102 особи з КС, що не мали супутньої екстрагенітальної патології, досліджуваної в інших групах. До 2-ї групи увійшла 101 жінка, у якої окрім КС було діагностовано цукровий діабет (ЦД) II типу. До 3-ї групи потрапили 106 жінок, в яких супутньою патологією була гіпофункція щитоподібної залози. У 4-й групі було 105 жінок, в яких КС був поєднаний з гіпертонічною хворобою (ГХ). За результатами дослідження виявлено, що найвагомішими факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок з КС були гіперліпідемія, надлишкова вага, артеріальна гіпертензія і гіподинамія. Розроблено диференційовані підходи до лікування та поліпшення якості життя жінок із КС залежно від екстрагенітальної патології. Доведено, що ізольована менопаузальна гормональна терапія ефективна для контролю за деякими проявами КС у жінок, які не мають супутньої екстрагенітальної патології, тоді як наявність ГХ, гіпотиреозу та ЦД II типу потребують додаткового призначення фізіотерапевтичного та лікування та антигомотоксичної терапії.

Монографію присвячено проблемі соматичних і психологічних предикторів формування лейоміоми матки. Досліджено особливості клінічного перебігу лейоміоми матки на тлі метаболічного синдрому. Розглянуті особливості клінічного перебігу лейоміоми матки в поєд¬нанні з хронічним вульвовагінітом. Вивчені соматичні і психологічні особливості формування лейоміоми матки на тлі дисфункції щито¬подібної залози. Оцінено вплив психологічних розладів на розвиток лейоміоми матки