Отмечено, что инвалидность по зрению наблюдается более чем у 10 % больных сахарным диабетом. Наиболее тяжкой формой поражения является пролиферативная диабетическая ретинопатия (ДР), при непролиферативной (ДР) одной из главных причин снижения зрения являются изменения макулярной области. Профилактикой прогрессирования ДР является своевременное лечение на фоне стойкой компенсации гликемии. Наблюдался 161 больной (317 глаз) с ДР. Лазерное лечение проведено на установке IRIS Medical Oculight GL. Использованы фокальная, барьерная, панретинальная лазеркоагуляция. Анализ данных показал, что своевременно проведенное лазерное вмешательство позволяет добиться стабилизации ДР, что сопровождается статистически достоверным повышением остроты зрения и позволяет считать лазерретинокоагуляцию эффективной методом профилактики и лечения ДР.

Проаналізовано результати лікування 22-х пацієнтів з ішемічними захворюваннями сітківки, зорового нерва та наявністю антифосфоліпідного синдрому (АФС). Розроблено та застосовано схему лікування. Ефективність лікування оцінено за станом зорових функцій і показниками гемокоагуляційної системи. Отримані результати дозволили рекомендувати проведення такого лікування у пацієнтів з судинною патологією ока й АФС.

Проанализированы результаты лечения 22-х пациентов с ишемическими заболеваниями сетчатки, зрительного нерва и наличием антифосфолипидного синдрома (АФС). Разработана и применена новая схема лечения. Эффективность лечения оцененивалась по состоянию зрительных функций и показателям гемокоагуляционной системы. Полученные результаты позволяют рекомендовать проведение такого лечения у пациентов с сосудистой патологией глаз и АФС.

Описано методи дослідження функцій органа зору (ОЗ), а також діагностування основних проявлень ураження зорових трактів. Запропоновано методику фокального освітлення та біомікроскопії за допомогою щілинної лампи. Наведено класифікацію клінічних проявів різних форм косоокості, а також травм ОЗ. Розглянуто зміни ОЗ у випадку гіпертонічної хвороби.

Описаны методы исследования функций органа зрения (ОЗ), а также диагностирования основных проявлений поражения зрительных трактов. Предложена методика фикального освещения и биомикроскопии. Приведена классификация клинических проявлений различных форм косогласия, а также травм ОЗ. Рассмотрены изменения, происходящие в ОЗ при гипертоническом заболевании.

Проведен анализ гистологических препаратов 22 энуклеированных глазных яблок у больных с НВГ, развившейся вследствие ишемического тромбоза сосудов сетчатой оболочки (10 глаз) и у пациентов с сахарным диабетом (12 глаз). Изучали состояние эндотелия с помощью иммуногистохимического исследования моноклональными антителами CD31, CD34, экспрессию эндотелиальной, индуцибельной синтетаз оксида азота. Выявлено, что в эндотелии сосудов сосудистой и сетчатой оболочек глаз с терминальной неоваскулярной глаукомой, развившейся вследствие диабетической и посттромботической ретинопатий очагово утрачена экспрессия маркера сосудистого эндотелия CD31, не экспрессируется iNOS и eNOS. Установлено, что в сложном многофакторном патогенезе неоваскулярной глаукомы значимым звеном является эндотелиальная дисфункция сосудов сетчатки и сосудистой оболочки, а именно, она поддерживает гипоксию заднего отрезка глаза, способствуя прогрессированию неоваскуляризации.

У 70-ти хворих (70 очей), що страждають первинною відкритокутовою глаукомою, в ході антиглаукоматозної операції - сінусотрабекулектомії, було вивчено наявність і рівень кортизолу у внутрішньоочній рідині. Вміст кортизолу вивчено за допомогою імуноферментного аналізу. Встановлено, що його рівень коливався від 0 до 250 нмоль/л. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем кортизолу та внутрішньоочним тиском до і після операції, а також процесами рубцювання в зоні оперативного втручання й індукованим післяопераційним астигматизмом.

У 70-ти больных (70 глаз), страдающих первичной открытоугольной глаукомой, в ходе антиглаукоматозной операции - синусотрабекулэктомии, было изучено наличие и уровень кортизола во внутриглазной жидкости. Содержание кортизола изучено с помощью иммуноферментного анализа. Установлено, что его уровень колеблется от 0 до 250 нмоль/л. Выявлена прямая корреляционная зависимость между уровнем кортизола и внутриглазным давлением до и после операции, а также процессами рубцевания в зоне оперативного вмешательства и индуцированным астигматизмом.

Вивчено вплив антиоксиданта іонолу на процеси пероксидації ліпідів у тканинах ока (кришталика, склери, рогівки, судинної оболонки) та крові у щурів у випадку краш-синдрому. Встановлено, що введення тваринам іонолу в разі травматичного токсикозу сприяє зниженню в тканинах ока та крові вмісту продуктів пероксидного окислення ліпідів, зокрема дієнових кон'югантів; збільшенню рівня природного антиоксиданта alpha-токоферолу, активності супероксиддисмутази та нормалізації вмісту фосфоліпідів. Уперше апробовано комбінований метод (парабульбарний та внутрішньочеревний) введення в організм іонолу. Одержані дані дають змогу рекомендувати включення іонолу в комплексну терапію механічних травм з метою профілактики виникнення посттравматичних ускладнень у різних частинах ока.

Раскрыта проблема нарушения транспорта таурина под воздействием его антагониста - Бета-аланина, который в значительной степени повышает повреждаемую функционального состояния митохондрий сетчатки у животных с 6-месячным развитием стрептозотоцинового диабета.

Розкрито проблему порушення транспорту таурину під впливом його антагоніста - Бета-аланіну, який значною мірою підвищує пошкоджуваність функціонального стану мітохондрій сітківки у тварин з 6-місячним розвитком стрептозотоцинового діабету.

Наведено результати застосування інтерферонотерапії для профілактики розвитку та прогресування катаракти після виконання антиглаукоматозних операцій - синусотрабекулектомії. Встановлено, що включення у передопераційну підготовку та післяопераційне лікування інтерферонотерапії дозволило достовірно знизити в ранньому післяопераційному періоді частотність геморагічних і запальних ускладнень. Виявлено зниження вдвічі частоти розвитку та прогресу катаракти через 3 і 6 місяців після хірургічного лікування.

Приведены результаты применения интерферонотерапии для профилактики развития и прогресса катаракты после выполнения антиглаукоматозных операций - синусотрабекулектомии. Установлено, что включение в предоперационную подготовку и послеоперационное лечение интерферонотерапии позволило достоверно снизить в раннем послеоперационном периоде частоту геморрагических и зажигательных осложнений. Выявлено снижение в два разы частоты развития и прогресса катаракты через 3 и 6 месяцев после хирургического лечения.

Изучено состояние функциональной подвижной глазодвигательной системы и лабильности зрительного анализатора (критической частоты слияния и появления мерцания) в разнообразных кинетических режимах - горизонтальном, вертикальном и хаотическом у больных с неусложненной формой миопии высокой степени. Выявлено снижение показателей функциональной подвижной глазодвигательной системы в хаотическом режиме на 0,21 Гц (13,6 %) в сравнении с вертикальным и горизонтальным режимом у больных миопией высокой степени, тогда как при бинокулярном исследовании степень снижения функциональной подвижной глазодвигательной системы сложила 0,4 Гц (28,6%). Показатель критической частоты слияния мерцания во всех трех режимах был одинаковым как при монокулярном, так и при бинокулярном исследованиях, и равнялся 36,6 Гц. Показатель критической частоты появления мерцания сложил 34 Гц, что ниже показателя слияния в среднем на 2,6 Гц (6 %).

Вивчено стан функціональної рухомості окорухової системи та лабільності зорового аналізатора (критичної частоти злиття та появи мерехтіння) в різноманітних кінетичних режимах - горизонтальному, вертикальному та хаотичному у хворих з неускладненою формою міопії високого ступеня. Виявлено зниження показників функціональної рухомості окорухової системи у хаотичному режимі на 0,21 Гц (13,6 %) порівняно з вертикальним і горизонтальним режимом у хворих міопією високого ступеня, тоді як за бінокулярного дослідження ступінь зниження функціональної рухомості окорухової системи склав 0,4 Гц (28,6 %). Показник критичної частоти злиття мерехтіння в усіх трьох режимах був однаковим як за монокулярного, так і за бінокулярного дослідження, та дорівнював 36,6 Гц. Показник критичної частоти появи мерехтіння склав 34 Гц, що нижче показника критичної частоти злиття приблизно на 2,6 Гц (6 %).

Вивчено стан функціональної рухливості окорухової системи (ФРОС) і лабільності зорового аналізатора (КЧЗМ - критичної частоти злиття мигтінь і КЧПМ - критичної частоти появи мигтінь) за різних кінетичних режимів - горизонтального (Г), вертикального (В) і хаотичного (Х) у хворих на міопію слабкого ступення. Показано зниження показників ФРОС за хаотичного режиму на 0,3 Гц (17,8 %) у порівнянні з вертикальним і горизонтальним режимом у хворих на міопію слабкого ступеню. У порівнянні з нормою ступінь зниження ФПГС склав 0,66 Гц (37,5 %). Показник КЧЗМ за усіх трьох режимів однаковий як за монокулярного, так і бінокулярного дослідження і дорівнює 40 Гц. Показник КЧПМ дорівнював 37 Гц, що нижче показника КЧСМ в середньому на 3 Гц (8 %).

Изучено состояние функциональной подвижности глазодвигательной системы (ФПГС) и лабильности зрительного анализатора (КЧСМ - критической частоты слияния мельканий и КЧПМ - критической частоты появления мельканий) в различных кинетических режимах - горизонтальном (Г), вертикальном (В) и хаотическом (Х) у больных миопией слабой степени. Показано снижение показателей ФПГС в хаотическом режиме на 0,3 Гц (17,8 %) в сравнении с вертикальным и горизонтальным режимом у больных миопией слабой степени. В сравнении с нормой степень снижения ФПГС составила 0,66 Гц (37,5 %). Показатель КЧСМ во всех трех режимах одинаков как при монокулярном, так и при бинокулярном исследовании и равен 40 Гц. Показатель КЧПМ был равен 37 Гц, что ниже показателя КЧСМ в среднем на 3 Гц (8 %).

Вивчено ефективність застосування препаратів вітаміну В6 - кардонат і піродоксин для профілактики прогресування діабетичної ретинопатії. Першу групу (контрольну) спостереження склали 66 хворих з цукровим діабетом ІІ типу легкого або середнього ступеня тяжкості, які отримували традиційне лікування діабетичної ретинопатії, другу групу (основну) - 51 хворий, яким для профілактики діабетичної ретинопатії застосовували разом з традиційним лікуванням препарати вітаміну В6. Встановлено, що застосування таких препаратів через один рік спостережень у 96,08 % випадках дозволило уникнути помірної непролиферативної ретинопатії і знизити відсоток хворих зі зниженням гостроти зору.

Изучена эффективность применения препаратов витамина В6 - кардонат и пиродоксин для профилактики прогресса диабетической ретинопатии. Первую группу (контрольную) наблюдения представляли 66 больных с сахарным диабетом ІІ типа легкой или средней степени тяжести, которые получали традиционное лечение диабетической ретинопатии, вторую группу (основную) - 51 больной, которым для профилактики диабетической ретинопатии применяли вместе с традиционным лечением препараты витамина В6. Установлено, что применение таких препаратов через один год наблюдений в 96,08 % случаев позволило избежать умеренной непролиферативної ретинопатии и снизить процент больных со снижением остроты зрения.

Наведено дані експерементального дослідження. Під спостереженням знаходилися три групи експерементальних тварин - кроликів породи "Шиншила"; I група - контрольна, II група - тварини з експерементальним стрептозотоцитовим діабетом, III - група - тварини з експерементальним стрептозотоцитовим діабетом, у яких в раціон живлення був включений біофлавоноїд рутозід. Вивчали вплив рутозіду на частоту виникнення і швидкість розвитку діабетичної катаракти. Встановлено виражену антикатарактальну дію рутозіду, починаючи з 8-го тижня експерименту.

Приведены данные експерементального исследования. Под наблюдением находились три группы експерементальных животных - кролики породы "Шиншилла"; I группа - контрольная, II группа - животные из експерементальним стрептозотоцитовым диабетом, III - группа - животные с эксперементальним стрептозотоцитовым диабетом, в рацион питания которых был включен биофлавоноид рутозид. Изучали влияние рутозида на частоту возникновения и скорость развития диабетической катаракты. Установлено выраженное антикатарактальное действие рутозида, начиная с 8-ой недели эксперимента.

Безпосередні та віддалені результати лікування хворих на передню ішемічну нейропатію дозволили зробити висновок, що застосування в комплексній терапії інфузій цитофлавіна і L-лізину есцинату дозволяє достовірно підвищити ефективність лікування цього захворювання.

Непосредственные и отдаленные результаты лечения больных с передней ишемической нейропатией позволили сделать вывод, что применение в комплексной терапии инфузий цитофлавина и L-лизина эсцината позволяет достоверно повысить эффективность лечения этого заболевания.