Розкрито основні віхи становлення та розвитку політичної думки. Викладено сутність ідей національної державності та демократії у історії політичної думки України. Висвітлено теорію політичної влади, суб'єктивні аспекти політики, особливості політичної системи. Описано основні типи політичних режимів, складові політичного процесу. Охарактеризовано людину як суб'єкт влади та політики. Визначено місце та роль людини, особи як суб'єкта влади та політики у політичному житті суспільства. Розглянуто політичні проблеми національного відродження України.

Висвітлено основні тенденції еволюції людської цивілізації, зроблено спробу виявити якісні параметри суспільства XXI століття, обгрунтувати необхідність морально-ціннісного підходу до аналізу суспільних явищ. Подано широкий спектр сучасного теоретичного осмислення суспільства на рубежі століть, визначено особливості філософського аналізу "плинного світу", викладено головні концепції уявлення про сутність та перспективи сучасного суспільного розвитку та системи їх аргументацій.

Досліджено сутність і значення феномену свободи у сучасних західних філософських концепціях. Проаналізовано гносеологічні протиріччя класичної метафізики та абсолютного ідеалізму як передумови інтерпретацій поняття свободи у філософії екзистенціалізму. Розглянуто онтологічну структуру свободи та проблеми самореалізації та самозвільнення особистості. Визначено специфіку осмислення феномену свободи в релігійному, метафізичному та постметафізичному дискурсах. Висвітлено погляди Е.Гуссерля на свободу наукової творчості та про відповідальність філософів за долю європейської культури. Розглянуто стратегії свободи у сучасних соціальних і практичних філософських теоріях. Проведено дослідження соціально-синергетичних концепцій, поява яких зумовлена зростанням ступенів свободи в модернізованому постіндустріальному суспільстві.

Раскрыты сущность и значение феномена свободы в современных западных философских концепциях. Проанализированы гносеологические противоречия классической метафизики и абсолютного идеализма как предпосылки интерпретаций понятия свободы в философии экзистенциализма. Рассмотрены онтологическая структура свободы и проблемы самореализации и самоосвобождения личности. Определена специфика осмысления феномена свободы в религиозном, метафизическом и постметафизическом дискурсах. Проанализированы взгляды Э.Гуссерля на свободу научного творчества и об ответственности философов за судьбу европейской культуры. Расмотрены стратегии свободы в современных социальных и практических философских теориях. Проведено исследование социально-синергетических концепций, появление которых обусловлено возрастанием степени свободы в модернизированном постиндустриальном обществе.

Розглянуто питання філософії туризму, а також особливості осмислення його феномена в європейській історико-філософській традиції. Висвітлено місце філософії туризму в структурі соціогуманітарних туристсько спрямованих наук, а також проблеми прикладної етики в історії етичної думки. Виявлено полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Проаналізовано особливості трансформації системи цінностей особистості внаслідок туристських подорожей. Визначено релігієзнавчі засади та правові гарантії розвитку паломницького (релігійного) туризму в Україні.

Рассмотрены вопросы философии туризма, а также особенности осмысления его феномена в европейской историко-философской традиции. Освещены место философии туризма в структуре социогуманитарных туристически направленных наук, а также проблемы прикладной этики в истории этической мысли. Выявлен поликультурный характер туризма в период буржуазных преобразований. Проанализированы особенности трансформации системы ценностей личности в результате туристических путешествий. Определены религиеведческие основы и правовые гарантии развития паломницкого (религиозного) туризма в Украине.

Розкрито сутність сучасного розуміння гуманізму як світоглядного й аксіологічного принципу. З'ясовано особливості новітніх соціально-філософських рефлексій "практики людини" у контексті процесів і подій суспільства початку ХХI ст. Наведено характеристику "неогуманізму". Проаналізовано гуманістичні тенденції новітніх філософських концепцій людини, зокрема, постекзистенціалізму, постмодернізму, "нової герменевтики", неопрагматизму.

Висвітлено актуальні питання філософії, соціології, політології, правознавства. Розглянуто теорію та методику професійної освіти у контексті соціальних реалій та проблем сучасного суспільства, насамперед, українського. Проаналізовано теоретичні аспекти туризму як феномену культури та соціального інституту.

Висвітлено актуальні питання та проблеми філософії, теорії професійної освіти, економіки і менеджменту, сучасних інформаційних технологій у туристичній галузі в контексті соціальних реалій сьогодення. Проаналізовано соціально-економічну роль страхування у посиленні конкурентоспроможності туристських послуг. Розглянуто проблеми і перспективи інтеграції України до Європейського Союзу. Акцентовано увагу на проблемах розвитку туристської галузі України за умов розбудови інформаційного суспільства.

Освещены актуальные вопросы и проблемы философии, теории профессионального образования, экономики и менеджмента, современных информационных технологий в туристической отрасли в контексте социальных реалий современности. Проанализирована социально-экономическая роль страхования в усилении конкурентоспособности туристских услуг. Рассмотрены проблемы и перспективы интеграции Украины в Европейский Союз. Акцентировано внимание на проблемах развития туристской отрасли Украины в условиях развития информационного общества.

Висвітлено питання соціальної філософії, соціології, політології, теорії та методики професійної освіти, економіки та менеджменту, правознавства в туристичній галузі. Проаналізовано соціокультурний туризм як форму туристської діяльності, описано методи дослідження в туризмології. Розглянуто проблеми логічної освіти фахівців туристської галузі, сучасного маркетингу в туризмі, розвитку глобального ринку туристичних послуг та їх правового регулювання, гармонізації законодавства України про туризм з міжнародно-правовими стандартами. Визначено специфічні фактори ризику в туризмі на підставі міжнародного досвіду, стратегічні пріоритети створення та розвитку мережі малих готелів у Києві.

Освещены вопросы социальной философии, социологии, политологии, теории и методики профессионального образования, экономики и менеджмента, правоведения в туристической отрасли. Проанализирован социокультурный туризм как форма туристической деятельности, описаны методы исследования в туризмологии. Рассмотрены проблемы логического образования специалистов туристической отрасли, современного маркетинга в туризме, развития глобального рынка туристических услуг и их правового регулирования, гармонизации законодательства Украины о туризме с международно-правовыми стандартами. Определены специфические факторы риска в туризме на основе международного опыта, стратегические приоритеты создания и развития сети малых гостиниц в Киеве.

Визначено сутність філософії як форми свідомості та світогляду, визначено її основні функції. Описано структуру, етапи становлення та розвитку філософського знання. Розглянуто основні філософські теорії: буття, свідомості, пізнання, взаємозв'язків і розвитку, суспільства, культури, цінностей, людини та передбачення. Показано особливості філософського мислення як проблемного. Проаналізовано проблеми глобальних суперечностей та "людського виміру" дійсності. Розкрито зміст основних понять та специфіку розвитку філософії економіки, права, освіти та туризму.

Определена сущность философии как формы сознания и мировоззрения, рассмотрены ее основные функции. Описана структура, этапы становления и развития философского знания. Рассмотрены основные философские теории: бытия, сознания, познания, взаимосвязей и развития, общества, культуры, ценностей, человека и прогнозирования. Показаны особенности философского мышления как проблемыного. Проанализированы проблемы глобальных противоречий и "человеческого измерения" действительности. Раскрыто содержание основных понятий и специфика развития философии экономики, права, образования и туризма.

Розглянуто туризм як феномен культури, питання осмислення феномену подорожей і туризму в історико-філософському аспекті. Проаналізовано субстанційні виміри феномену туризму, екзистенціальність людського буття у природних вимірах і природно-рекреаційні особливості туризму, міжнародний туризм як чинник взаємодії та взаємозбагачення культур. Висвітлено філософський аспект паломницького туризму в Україні.

Рассмотрен туризм как феномен культуры, освещены вопросы осмысления феномена путешествий и туризма в историко-философском аспекте. Проанализированы субстанционные измерения феномена туризма, экзистенциальность человеческого бытия в природных измерениях и природно-рекреационные особенности туризма, международный туризм как фактор взаимодействия и взаимообогащения культур. Изучен философский аспект паломнического туризма в Украине.

Розглянуто концепції інформаційного суспільства, напрацьовані зарубіжними вченими протягом останньої чверті XX - початку XXI ст. Показана еволюція уявлень щодо можливостей і реальних виявів впливу інформаційно-комунікативних технологій на соціум, зокрема, нові взаємовідносини в усіх сферах суспільного життя, нові значення свободи, влади, ідентифікації особистості. Визначено спільні позиції концепцій глобалізації, інформаційного суспільства та теорії самоорганізації соціуму. Увагу приділено розробці методологічних і теоретичних засад історико-філософського аналізу комплексу проблем, породжених феноменом глобалізації.

Рассмотрены концепции информационного общества, наработанные зарубежными учеными на протяжении последней четверти XX - в начале XXI вв. Показана эволюция представлений, касающихся возможностей и реальных проявлений влияния информационно-коммуникативных технологий на социум, в частности, новые взаимоотношения во всех сферах общественной жизни, новые значения свободы, власти, идентификации личности. Определены общие позиции концепций глобализации, информационного общества и теории самоорганизации социума. Уделено внимание разработке методологических и теоретических основ историко-философского анализа комплекса проблем, порожденных феноменом глобализации.

Рассмотрены актуальные проблемы космического туризма как общественного феномена. Космические путешествия рассмотрены в контексте современных тенденций развития космической отрасли, научных проектов, образовательных технологий. Изучено влияние философии космизма на практику космических путешествий. Проанализирован потенциал философии космизма в формировании космической личности. Определено значение социальных сетей для современного туризма. Уделено внимание сущности и причинам возникновения космического права.

Висвітлено зміну парадигм раціональності в історико-філософському контексті та повороті філософії до плюральності, перевизначення типів раціональності, тенденції до переосмислення функцій і призначення розуму. Проаналізовано багатовимірність тематики раціональності, її різні аспекти, зокрема, неораціоналізм, раціональність в сучасній практичній філософії, семіологічні підходи до трактування раціональності соціальних інститутів, синергетичну раціональність, виміри постнекласичної раціональності. Розкрито проблематику подолання метафізики, формування нової філософії, евристичних особливостей постнекласичної методології.

Освещены изменение парадигм рациональности в историко-философском контексте и повороте философии к плюральности, переопределения типов рациональности, тенденции к переосмыслению функций и предназначения ума. Проанализированы многоизмеряемость тематики рациональности, её разные аспекты, в частности, неорационализм, рациональность в современной практической философии, семиологические подходы к трактовке рациональности социальных институтов, синергетическая рациональность, измерения постнеклассической рациональности. Раскрыты проблематика преодоления метафизики, формирования новой философии, эвристических особенностей постнеклассической методологии.

Проаналізовано взаємозв'язок філософії і права, які в своєму паралельному розвитку зіткнулися з тотожними проблемами і дилемами методологічного характеру категорій істини, вірогідності, толерантності тощо, що у своєму вирішенні потребують співпраці філософів і юристів.

Досліджено основні інтерпретації ціннісних орієнтацій сучасного інформаційного суспільства, запропоновані провідними зарубіжними філософами. Аксіологічну проблематику в контексті вимірів цього суспільства проаналізовано в різних ракурсах - ціннісно-смислових аспектах, гуманістичних парадигмах, соціально-духовних векторах, культурних та екзистенціальних критеріях тощо. Виявлено проблемності в поясненнях сутності тих метаморфоз, які відбуваються в засадах аксіологічної свідомості "порубіжного" суспільства західного взірця ("війни цінностей" - Е. Тоффлер), суперечності процесу переосмислення аксіорегуляторів соціального буття. Приділено увагу аргументації філософів щодо можливостей теоретичного обгрунтування подолання загрозливих руйнівних тенденцій людської поведінки, апологетики "безмежного ціннісного плюралізму", дифузії "всезагального цинізму" (П. Слотердайк), "вертикального вторгнення варварства" (И. Гейзінга). Наголошено на процесі формування таких "нових" цінностей сучасної культури, як потреба в безперервній освіті, креативному, інноваційному способі мислення і продуктивній діяльності, толерантності, солідаризму, формування почуття власної гідності, співчуття тощо.