Викладено основні поняття, закони та операції сучасної логіки. Розкрито зміст понять судження, умовиводу, аналогії, абдукції, доведення та гіпотези. Уперше застосовано логічний аналіз для вирішення проблем у галузі математики, фізики, астрофізики, хімії та інших природничих і технічних наук.

Изложены основные понятия, законы и операции современной логики. Раскрыт смысл понятий суждения, умозаключения, аналогии, абдукции, доказывания и гипотезы. Впервые использован логический анализ для решения проблем в области математики, физики, астрофизики, химии и других естественных и технических наук.

Розглянуто питання, закони та операції сучасної логіки, її види, зокрема, формальну, математичну та діалектичну. Проаналізовано значення логіки в пізнанні та практичній діяльності. Наведено загальну характеристику основних формально-логічних законів: тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Висвітлено методи встановлення причинних зв'язків між явищами, способи підтвердження гіпотези.

Рассмотрены вопросы, законы и операции современной логики, её виды, в частности, формальная, математическая и диалектическая. Проанализировано значение логики в познании и практической деятельности. Приведена общая характеристика основных формально-логических законов: тождества, противоречия, исключённого третьего, достаточного основания. Освещены методы установления причинных связей между явлениями, способы подтверждения гипотезы.

Висвітлено термінологію філософської проблематики, тенденції філософії та етики в різних напрямах, школах, розкрито їх плюралістичний характер. Представлено імена найвизначніших філософів нашої цивілізації, наведено відомості щодо їх біографії та творчості.

Освещены терминология философской проблематики, тенденции философии и этики в разных направлениях, школах, раскрыт их плюралистический характер. Представлены имена виднейших философов нашей цивилизации, приведены сведения относительно их биографий и творчества.

Проаналізовано певні особливості мови мистецтва, а також мистецтва філософського узагальнення, які впливають на формування національної еліти та єднання народу в період розбудови нового суспільства на демократичних засадах.

Проанализированы определенные особенности языка искусства, а также искусства философского обобщения, которые влияют на формирование национальной элиты и единение народа в период развития нового общества на демократических началах.

Зроблено аналітичний огляд проблем розвитку сучасної національної філософії. Обгрунтовано думку про те, що поняття "отчий край" повинне стати одним з ключових у розвитку української етико-естетичної й політичної культури. Наведено аподиктичний висновок про необхідність розвитку національної філософії для усвідомлення історичного становлення і розвитку самостійності української державності.

Приведен аналитический обзор проблем развития современной национальной философии. Всесторонне обоснована мысль о том, что понятие "отчий край" должно стать одним из ключевых в развитии украинской этико-эстетической и политической культуры. Сделан аподиктический вывод о необходимости развития национальной философии для осознания исторического становления и развития самостоятельности украинской государственности.

In article the state-of-the-art review of problems of development of modern national philosophy is given. The author comprehensively proves an idea that the concept "Paternal edge" should become one of key in development of the Ukrainian ethic-aesthetic and political culture. Necessity of development of national philosophy for comprehension of historical becoming and development of independence of the Ukrainian statehood is proved in the order аподиктического a conclusion.

На підставі аналізу нового етапу розвитку людської цивілізації розглянуто особливості кардинальних змін суспільного виробництва та зумовлених ними змін цілей, сутності, характеру та методів соціального управління. Обгрунтовано необхідність теоретичного аналізу та філософського узагальнення сучасних проблем соціального управління. Розкрито сутність філософії управління, її призначення, предмет досліджень і категоріальний апарат. Висвітлено особливості соціального управління, характерні відмінності від управління у живій і неживій природі та в технічних системах. Проаналізовано взаємозв'язки та взаємозалежності між філософією управління та філософією права, історії, культури, освіти.

На основе анализа нового этапа развития человеческой цивилизации рассмотрены особенности кардинальных изменений общественного производства и обусловленных им изменений целей, сущности, характера и методов социального управления. Обоснована необходимость теоретического анализа и философского обобщения современных проблем социального управления. Раскрыта сущность философии управления, ее предназначение, сущность, предмет исследования и категориальный аппарат. Освещены особенности социального управления, характерные отличия от управления в живой и неживой природе и технических системах. Проанализированы взаимосвязи и взаимозависимости между философией управления и философией права, истории, культуры, образования.

Розглянуто сучасний етап історії людської цивілізації, кардинальні зміни суспільного виробництва та зумовлені ними зміни цілей, сутності та методів управління. Обгрунтовано потребу у філософському аналізі сучасних проблем, наведено уявлення про філософію управління, її предмет досліджень і категоріальний апарат. Розкрито феномен управління як передумову існування та розвитку суспільства. Акцентовано увагу на проблемах логіки управління та методології управлінської діяльності.

Рассмотрены современный этап истории человеческой цивилизации, кардинальные изменения общественного производства и обусловленные ими изменения целей, сущности и методов управления. Обоснована потребность в философском анализе современных проблем, дано представление о философии управления, ее предмете исследований и категориальном аппарате. Раскрыт феномен управления как предпосылка существования и развития общества. Акцентировано внимание на проблемах логики управления и методологии управленческой деятельности.

Розкрито суть і зміст поняття феномену управління соціальними системами, висвітлено його особливості на сучасному етапі розвитку людської цивілізації взагалі й українського суспільства зокрема. Наведено вимоги до управління, зумовлені реаліями сьогодення. Проаналізовано зміст і сутність феномену культури. Показано роль культури управління у системі стратегічного управління розвитком соціальних систем. Визначено ефективні шляхи та засоби формування управлінської культури керівників.

Раскрыты сущность и содержание понятия феномена управления социальными системами, освещены его особенности на современном этапе развития человеческой цивилизации в целом и украинского общества в частности. Приведены требования к управлению, обусловленные реалиями настоящего времени. Проанализированы сущность и содержание феномена культуры. Показана роль культуры управления в системе стратегического управления развитием социальных систем. Определены эффективные пути и средства формирования управленческой культуры руководителей.

Проаналізовано й узагальнено сучасний стан законодавчої регламентації адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог суб'єктів владних повноважень і розглянуто практику адміністративно-правової кваліфікації даної категорії правопорушень. Надано визначення адміністративно-правової кваліфікації на стадіях провадження у справах про адміністративні правопорушення. Визначено особливості такої кваліфікації, розкрито зміст поняття "суб'єкт владних повноважень" у контексті тематики, що розглянуто. Встановлено головні причини помилок за адміністративно-правової кваліфікації правопорушень, пов'язаних з невиконанням законних вимог суб'єктів владних повноважень, визначено оптимальні шляхи їх попередження. Проведено аналіз кола суб'єктів владних повноважень, які мають право здійснювати кваліфікацію на кожній із стадій провадження, та їх повноваження, виокремлено форми, у вигляді яких може виражатися невиконання законних вимог суб'єктів владних повноважень.

Розкрито сутність і природу ділового спілкування як важливого елемента культури управлінської діяльності та як одного з її проявів. Визначено функції та принципи міжособистісного спілкування, висвітлено питання етики ділових стосунків. Розглянуто структуру, форми та закони психології управлінського спілкування, охарактеризовано його складові, зокрема, інтерактивну та перцептивну. Проаналізовано особливості вербального та невербального спілкування. Запропоновано прийоми ефективного впливу на людей у процесі управлінського спілкування.

Раскрыты сущность и природа делового общения как важного элемента культуры управленческой деятельности и как одного из ее проявлений. Определены функции и принципы межличностного общения, освещены вопросы этики деловых отношений. Рассмотрены структура, формы и законы психологии управленческого общения, охарактеризованы его составляющие, в частности, интерактивная и перцептивная. Проанализированы особенности вербального и невербального общения. Приведены приемы эффективного влияния на людей в процессе управленческого общения.

Показано, що інноваційний розвиток є основним типом сучасного світового прогресу і тому вимагає нових підходів до організації та здійснення управлінської діяльності кожного менеджера. Встановлено, що дані підходи базуються на філософії управління, його логіці та культурі. Проаналізовано сутність феномену загальної та професійної культури менеджера. Доведено, що наука та неперервна освіта є базисом даної культури. Розглянуто взаємозв'язок інтелектуальної власності, інноваційного креативу та практичного гуманізму, які є гарантами успішної управлінської діяльності менеджера за умов інноваційного розвитку.

Показано, что инновационное развитие является основным типом современного мирового прогресса и потому требует новых подходов относительно организации и осуществления управленческой деятельности каждого менеджера. Установлено, что в основе данных подходов лежит философия управления, его логика и культура. Проанализирована сущность феномена общей и профессиональной культуры менеджера. Доказано, что наука и непрерывное образование являют собой базис данной культуры. Рассмотрена взаимосвязь интеллектуальной собственности, инновационного креатива и практического гуманизма, которые выступают гарантами успешной управленческой деятельности менеджера при условиях инновационного развития.

Розглянуто питання філософії, зокрема, найбільш поширені філософські концепції, ідеї та міркування, в яких відображено зміст світової інтелектуальної культури. Висвітлено квінтесенцію та характерні особливості філософських знання та культури мислення. Увагу приділено різноманітним філософським течіям у контексті складних проблем духовної культури людства. Показано місце логіки, етики й естетики у системі філософських знань. Розкрито зміст понять естетичної діяльності, моральної культури спілкування, логічної форми, судження, гіпотези. Визначено взаємозв'язок філософського і релігійного світоглядів.

Рассмотрены вопросы философии, в частности, наиболее распространенные философские концепции, идеи и размышления, в которых отображено содержание мировой интеллектуальной культуры. Освещены квинтесенция и характерные особенности философских знания и культуры мышления. Внимание уделено разнообразным философским течениям в контексте сложных проблем духовной культуры человечества. Показано место логики, этики и эстетики в системе философских знаний. Раскрыто содержание понятий эстетической деятельности, моральной культуры общения, логической формы, суждения, гипотезы. Определена взаимосвязь философского и религиозного мировоззрений.

Розкрито природу і сутність людської діяльності, наведено класифікацію видів діяльності та її структуру. Восвітлено сутність і зміст логіки людської діяльності та її загальні принципи. Значну увагу приділено логіці коректного мислення, розглянуто логіку як науку про правильне мислення, розкрито її поняття, логічні опреації над поняттями, судження. Наведено основні закони логіки, зокрема, тотожності, суперечності, виключення третього, достатньої підстави. Детально розглянуто поняття "умовивід", "доведення", "гіпотеза". Викладено зміст і структуру інженерної діяльності, охарактеризовано її сутність та функції. Розкрито роль і призначення, цілі та засоби логіки техніки та науково-технічного дослідження. Простежено закономірності розвитку техніки, викладено детальну інформацію про логіку групування понять і об'єктів, нечітку логіку та її інженерні застосування, логіку управління та логіку спілкування в інженерній діяльності.

Наведено основні поняття моралі, моральності та етики як феноменів культури, розглянуто їх сутність і призначення. Обгрунтовано тезу, що обов'язковим атрибутом професійної діяльності сучасного керівника має бути етика управління як невід'ємна частина управлінської культури. З системних позицій визначено місце етики в структурі наук про соціальне управління. Доведено необхідність здійснення цього управління на чітких принципах ділової етики як неодмінної умови забезпечення належної ефективності організації спільної діяльності людей та управління нею. Визначено шляхи та методи формування моральнісної культури майбутніх фахівців у системі їх професійної підготовки, роль педагогічної етики. Показано, що оволодіння кожним керівником нормами та принципами етики та їх неухильне дотримання забезпечує можливість максимальної узгодженості цілей та інтересів працівника й організації, індивідуальних прагнень і соціальних потреб. Зроблено висновок, що роль етики управління виходить за межі конкретної фірми, підприємства чи організації та набуває загальносуспільного значення.

Зазначено, що через консерватизм сучасної освіти її зміст і характер не відповідають новим суспільним вимогам, що негативно позначається на кадровому забезпеченні бізнес-структур. Запропоновано систему партнерства бізнесу й університетів як засіб ефективного розв'язання означеної проблеми.

Обгрунтовано необхідність формування нової управлінської парадигми на підставі перегляду основних положень філософії управління у зв'язку з її практичною значущістю за умов кардинальних змін сучасних реалій, зокрема діяльності людей. Розкрито потрійний характер природи феномену управління, визначено специфічність цієї діяльності, її зміст і методологію. Встановлено вимоги до професійної компетенції й особистісних якостей керівника. Проаналізовано актуальні проблеми соціального управління, показано важливе значення філософії освіти як визначального чинника процесів функціонування та розвитку суспільства.

Обоснована необходимость формироания управленческой парадигмы на основании пересмотра основных положений философии управления в связи с ее практической значимостью в условиях кардинальных изменений современных реалий, в частности деятельности людей. Раскрыт тройной характер природы феномена управления, рассмотрены специфичность этой деятельности, ее содержание и методология. Установлены требования к профессиональной компетенции и личностным качествам руководителя. Проанализированы актуальные проблемы социальнго управления, показано важное значение философии образования как определяющего фактора процессов функционирования и развития общества.

The necessity of a new administrative paradigm on the basic of philosophical analysis of modern realities and social requirements to new aims, character and maintenance of management is shown. Essence of the phenomenon, of management is considered and basic problems withc which management philosophy meets today are analysed.

Розкрито сутність феномену духовно-морального орієнтування розвитку особистості в гармонійному його поєднанні з нагальними проблемами сучасного управління. Зазначено, що від філософського розуміння цієї проблеми багато в чому залежить сталий розвиток нашого суспільства та цивілізації в цілому. Розглянуто основні проблеми, з якими зустрічається сьогодні соціальне пізнання та філософія управління. Акцентовано увагу на особливому місці та ролі в ієрархії орієнтирів сучасного суспільства таких цінностей, як свобода і справедливість

Раскрыта сущность феномена духовно-морального ориентирования развития личности в гармоничном его соединении с насущными проблемами современного управления. Подчеркнуто, что от философского понимания этой проблемы во многом зависит стабильное развитие нашего общества и цивилизации в целом. Рассмотрены основные проблемы, с которыми встречается сегодня социальное познание и философия управления. Акцентировано внимание на особом месте и роли в иерархии ориентиров современного общества таких ценностей, как свобода и справедливость.

Analysed philosophical problem of forming of new administrative paradigm taking into account plugging of spiritually aspect in the system of the socially-oriented management. Basic problems are considered, with which meets today social cognition and management philosophy.

Встановлено причини виникнення управлінської кризи в Україні. Обгрунтовано необхідність розробки філософії освіти, орієнтованої на формування нової генерації національної науково-технічної й управлінської еліти. Зроблено висновок про незамінну роль педагога у становленні, розвитку та примноженні інтелектуального та духовного потенціалу нації.

Определены причины возникновения управленческого кризиса в Украине. Обоснована необходимость разработки философии образования, ориентированной на формирование новой генерации национальной научно-технической и управленческой элит. Сделан вывод о незаменимой роли педагога в становлении, развитии и увеличении интеллектуального и духовного потенцила нации.

Possibility of scientific and technical elite's development, extension of intellectual and spiritual potential of Ukrainian nation is analyzed in the article.

Проаналізовано природу, сутність і зміст поняття соціального пізнання в загальному контексті пізнавальної потреби людини та її відповідної діяльності. Акцентовано увагу на подвійному сенсі соціального пізнання як механізмі пізнання суспільством зовнішнього світу та формування суспільної свідомості та механізму пізнання закономірностей функціонування та розвитку самого суспільства. Детально розглянуто специфіку соціального пізнання та його функції. Вивчено проблеми пізнання феноменів держави, влади та політики. Досліджено філософську рефлексію майбутнього людської цивілізації та показано роль суспільного пізнання у її збереженні.

Проаналізовано сутність і призначення управління соціальними системами у його зв'язку з соціальним пізнанням. Увагу приділено дослідженню залежності логіки та методології управління від результатів соціального пізнання. Розглянуто характер взаємозв'язку логіки та культури управління, в тому числі на прикладі управління міським господарством. Розкрито сутність та особливості управління проектами і його логіку. Показано необхідність логіки управління в процесі професійної підготовки майбутніх керівників.