Охарактеризовано специфіку феномена творчості, визначено її роль та місце як епістеми трансдисциплінарної акмеології.

Охарактеризована специфика феномена творчества, определены ее роль и место как эпистемы трансдисциплинарной акмеологии.

The article deals with the characteristics and phenomenon of art's peculiarity. It determinates it's place and role as episteme of transdiscipline acmeology.

На підставі проведених експериментальних досліджень визначено закон розподілу тривалості підготовки тварини до доїння, закон розподілу тривалості доїння, створено статистичну модель тривалості машинного доїння під час використання доїльного робота, доїльного апарата з функцією керування процесом доїння та доїльного апарата без функції керування процесом доїння.

На підставі проведених досліджень створено статистичну модель, яка встановлює функціональний зв'язок між статистичними характеристиками тривалості доїння стійлової доїльної установки та статистичними характеристиками часу підготовки тварини, статистичними характеристиками часу видоювання тварини, кількістю тварин, кількістю доїльних апаратів, типом доїльного апарату. Теоретичні результати підтверджено результатами експериментальних досліджень.

Проведено теоретичне дослідження фотоелектричного перетворювача світлового потоку в напругу на базі пари фотодіод - операційний підсилювач. На його базі запропоновано вимірювальний перетворювач і засіб вимірювання рівня молока та зоотехнічних параметрів для переносного доїльного апарата. Визначено абсолютну методичну похибку вимірювального перетворення та абсолютну похибку вимірювання рівня. Результати теоретичних досліджень підтверджено експериментальними даними.

На підставі проведених досліджень створено статистичні моделі тривалості машинного доїння на групових доїльних установках. Ці моделі встановлюють функціональний зв'язок між статистичними характеристиками тривалості доїння установок, параметрами доїльних установок, типом доїльного апарату, статистичними характеристиками процесу доїння.

На підставі проведених досліджень розроблено статистичні моделі тривалості машинного доїння на доїльних установках з прохідними станками. Ці моделі встановлюють функціональний зв'язок між статистичними характеристиками тривалості доїння установок та параметрами доїльних установок, типом доїльного апарату, статистичними характеристиками процесу доїння, кількістю тварин у стаді. Теоретичні результати підтверджено результатами експериментальних досліджень.

На підставі проведених досліджень створено статистичні моделі тривалості машинного доїння на конвеєрних доїльних установках. Ці моделі встановлюють функціональний зв'язок між статистичними характеристиками тривалості роботи установок і статистичними характеристиками процесу доїння, параметрами доїльних установок, типом доїльного апарату, кількістю тварин у стаді. Теоретичні результати підтверджено результатами експериментальних досліджень.

Наведено результати проведених теоретичних досліджень фотоелектричного вимірювального перетворення площа-напруга, одержано основні математичні співвідношення, які його описують, визначено абсолютну методичну похибку вимірювального перетворення. Також запропоновано та розглянуто первинні вимірювальні перетворювачі рівню рідини та кута повороту, які реалізовано на основі фотоелектричного вимірювального перетворення площа-напруга.

Проведено огляд існуючих інформаційно-вимірювальних систем зоотехнічних параметрів тварин для доїльно-молочних відділень тваринницьких ферм. Розглянуто структурні схеми, принципи роботи, особливості функціонування інформаційно-вимірювальних систем зоотехнічних параметрів тварин, які використовуються для різних способів утримання тварин та на різних типах доїльних установок.

Показано необхідність контролю навчального процесу, а саме отриманих знань в процесі навчання, виділено відмінності оцінювання результатів аудиторного та дистанційного режиму навчання. Розглянуто технології штучного інтелекту, які можуть поліпшити процес оцінювання знань. Описано загальне поняття прокторінгу як елемента штучного інтелекту та розглянуто діючі платформи та проєкти, що використовують технологію прокторінгу у навчанні, та проаналізовано роль прокторінгових систем в цих системах. Розглянуто основні принципи побудови систем прокторінгу, їх функції та особливості. Розглянуто типи (синхронний, асинхронний, автоматичний) прокторінгових систем та проаналізовано переваги та недоліки кожного з них. Виділено ключовий набір елементів структури прокторінгової системи, який необхідно враховувати під час розробки власної математичної моделі чи використанні існуючої моделі системи. Проаналізовано інтеграцію прокторінгової системи на прикладі системи оцінювання та контролю знань Stepik та прокторінгової системи ProctorEdu. Розглянуті варіанти інтеграції - підключення системи електронного навчання до системи оцінювання знань та додавання функцій прокторінгу до системи електронного навчання, виділені їх переваги та недоліки за певних умов інтеграції. Наведено результати дослідження, а саме можливість інтегрування функціональності прокторінгу в інформаційні технології аналізу контексту в системах оцінювання знань та наведено перелік проблем, що в свою чергу можуть бути вирішенні завдяки цій інтеграції. Виділено основні модулі, які необхідно врахувати для коректної роботи системи. Проаналізовано переваги та недоліки різних типів прокторінгу та вибраний варіант для реалізації математичної моделі прокторінгу, що буде одним з ключових компонентів інформаційних технологій аналізу контексту в системах оцінювання знань. Показано актуальність тенденції розвитку прокторінгових систем та задачі, які можуть бути розв'язані за їх використання, найголовнішою з яких є автоматизація навчальних процесів та виведення якості контролю їх результатів на вищий рівень.

Технологія має великий, але значною мірою невикористаний потенціал для підтримки інклюзивної освіти людей з обмеженими можливостями та інших груп меншин. Зокрема, вона може надати різноманітні засоби представлення, репрезентації та вираження навчання, також дозволяє учням з обмеженими можливостями подолати бар'єри, з якими вони б зіткнулися в навчальній програмі. Технологія також має потенціал для збільшення задоволення та мотивації. Дистанційна освіта має потенціал для розширення доступу до освіти, але не повинна відбуватися за рахунок забезпечення доступності інституційної освіти. Проте не всі ініціативи враховують потреби людей з обмеженими можливостями. Показано необхідність контролю навчального процесу, а саме отриманих знань в процесі навчання для інклюзивних людей, виділено відмінності оцінювання результатів аудиторного та дистанційного режиму навчання. Розглянуто технології штучного інтелекту, інклюзивної освіти в електронних навчальних системах (ЕНС) які можуть поліпшити процес освіти. Описано загальне поняття інклюзивної освіти як в ЕНС так і в аудиторних, зазначено роль викладачів та батьків. Розглянуті види інклюзій, їх особливості та вимоги. Розглянуті основні принципи побудови систем інклюзії, їх функції та особливості. Розглянуто та проаналізовано переваги та недоліки методів інклюзивної освіти. Проаналізовано інтеграцію інклюзивної освіти в електронних навчальних системи на прикладі інших країн. Розглянуто класифікацію та види інклюзивної хвороби порушення у осіб з ОПП і їх вимоги до електронних засобів. Розглянуто і наведено програмні забезпечення ЕНС ІО, які мають урунтуватися на застосуванні адаптивних технологій та елементів штучного інтелекту в інклюзивній освіті, як для викладачів так і для учнів в електронному просторі. Показано актуальність тенденції розвитку інклюзивної освіти в електронних навчальних системах та задачі, які можуть бути розв'язані за допомогою програм, батьків та викладачів.

Проаналізовано архітектуру електронних освітніх систем (ЕОС) та можливість їх декомпозиції на підсистеми відповідно до реалізації функціональності, яку вони здійснюють. Розглянуто види зв'язків та можливість взаємодій підсистем. Виділено динамічну особливість архітектури ЕОС та вплив факторів, які можуть виникати під час її роботи. Досліджено види агентів та взаємодію між ними для забезпечення адаптаційних складових роботи систем оцінювання знань. Детально розглянуто види агентів та їх взаємодію з ЕОС, наведено приклади. Досліджено принципи роботи та схеми взаємодії незалежних агентів та агентів, об'єднаних у групи, наведено схеми їх взаємодій. Виділено ефективність об'єднання агентів у групи та доцільність такого підходу. Показана схема роботи незалежного агента з адаптаційної складовою та його вплив на результат та вхідні дані інших агентів. До кожного з агентів додані вагові коефіцієнти, що відповідають за коригування роботи кожного з вхідних факторів, які також формують загальний результат. Вагові коефіцієнти є статичними елементами, які базуються на експертних даних та визначаються на проміжку від 0 до 1. На основі агентного підходу розроблено адаптивну квазістатичну математичну модель, яка стане основою для реалізації адаптаційної складової інформаційних технологій аналізу контексту систем оцінювання знань. Розроблена модель враховує динамічність архітектури систем оцінювання знань та включає менеджмент адаптаційними функціями. Розроблена агентна модель відображає ітераційний процес в часі, результат якого складається з суми результатів роботи груп агентів на всьому проміжку оцінювання знань. Модель включає можливість екстреного завершення роботи системи у разі надходження відповідної команди агента. Головними перевагами спроектованої моделі є універсальність, забезпечення адаптаційної складової, тобто врахування динаміки зміни параметрів у часі та можливість їх рейтингування. Така модель автономізує складові інформаційних технологій аналізу контексту в системах оцінювання знань, забезпечивши можливості зміни власного функціоналу і самостійного функціонування.