Досліджено вплив азотного живлення на зброджування пивного сусла. Доведено, що додавання дріжджових лізатів скорочує тривалість головного бродіння, збільшує вихід головних продуктів бродіння. Сульфат амонію сприяє швидшому нагромадженню біомаси дріжджів.

Шляхом прищепленої кополімеризації одержано кополімер хітозану та 5-трет-бутилпер-окси-5-метил-1-гексен-3-іну з дитретинними пероксидними групами у бокових прищеплених блок-ланцюгах, який виявляє антимікробну дію і його можна використовувати як макроініціатор для хімічної модифікації полімерів.

Досліджено водно-теплову обробку зернової сировини на основі жита за участю комплексів концентрованих ферментних препаратів. Вивчено їх вплив на основні показники одержуваного сусла.

Модифіковано поверхню діоксиду силіцію послідовною адсорбцією поліпероксиду з первинно-третинними пероксидними групами стирол-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнату та хітозану, і одержано адсорбент, який виявляє біоактивність, пригнічуючи життєдіяльність дріжджів.

Досліджено дію концентрованих ферментних препаратів під час водно-теплової обробки пшениці. Доведено, що використання ферментних препаратів додаткової дії Cellusine D4-L та Fungasine L покращує ступінь використання крохмалю, підвищує вихід спирту з тонни умовного крохмалю.

Досліджено вплив протеолітичних ферментних препаратів на динаміку бродіння пшеничного сусла та склад бражок. Доведено, що використання ферментних препаратів Нейтраза та Протеаза GC-106 сприяє інтенсифікації бродіння та збільшенню виходу спирту з тонни умовного крохмалю.

Досліджено вплив чинників: температури, рН, культури мікроорганізмів на анаеробний процес очищення мелясної післяспиртової барди.

Досліджено вплив целюлолітичних ферментних препаратів на показники житнього сусла та склад бражок. Доведено, що використання даних препаратів сприяє збільшенню виходу спирту з тонни умовного крохмалю.

Досліджено вплив кавітації на різні помели зерна (відповідно 40, 60, 80 і 100 % прохідності крізь сито з діаметром отворів 1 мм), а також на динаміку бродіння сусла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л872.04

Рубрики:

Зброджування заторів

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для приготування сусел використано альтернативну крохмалевмісну сировину - спельту. Досліджено оптимальні умови для розварювання та зброджування цієї сировини. Одержано результати, схожі з традиційною сировиною - пшеницею.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1 Sac*716-636-601.2

Рубрики:

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л871-14 + Е521.551.1 Sac*716-636

Рубрики:

Дріжджове виробництво

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив електрохімічно активованої води - католіту, аноліту, суміші католіт+аноліт (1:1) - на ферментативну активність спиртових дріжджів. Встановлено, що електрохімічно активована вода може підвищувати бродильну та генеративну активності спиртових дріжджів у порівнянні з контролем.

Вивчено вплив гідромодуля замісів і композицій ферментних препаратів на перебіг процесів гідроферментативного оброблення спельти та зброджування сусла. Результати показали, що оптимальним значенням гідромодуля замісу є 1:2,5 у випадку використання препаратів Амілекс 4Т і Діазим ССФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л872.040.2

Рубрики:

Культивування (ведення) спиртових дріжджів

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість використання активованої електрохімічним способом води у технологічному процесі виробництва етанолу зі спельти та її вплив на показники сусла та бражки. Встановлено, що приготування замісу на основі активованої води надає можливість підвищити вміст сухих речовин у суслі, спирту у бражці і, відповідно, вихід спирту з тонни умовного крохмалю відносно контролю.

Ізольовано та виділено чисті культури дріжджів із субстратів бродильних виробництв. Виявлено можливість ідентифікації дріжджоподібних грибів за допомогою методу АРІ з використанням наборів ID 32 С. Доведено переваги цього методу серед інших.

Досліджено вплив низьких температур на процеси розмноження клітин і синтезу біомаси хлібопекарських дріжджів штамів КД, ЛД, К7 і ЛК-22. Результати показали, що зі зменшенням температури кріостатування в дослідженому інтервалі температур знижуються швидкість розмноження клітин, швидкість росту культури, економічний коефіцієнт синтезу біомаси і зростає фізіологічна активність дріжджів. Дріжджі штаму ЛД володіють кращими технологічними властивостями. Найвищу кріостійкість мають дріжджі штаму ЛД, а найнижчу - К7. Оптимальна температура кріостатування -17 °C забезпечує збереження генеративної активності хлібопекарських дріжджів.

Досліджено вплив католіту, аноліту та нутрієнту Quickferm Nutri 1200 на ферментативну активність спиртових дріжджів Deltaferm AL-18. Показано, що католіт, аноліт і нутрієнт підвищують біосинтетичну та ферментативну активність досліджуваних дріжджів. Генерування дріжджів із додаванням електрохімічно активованої води підвищує питому швидкість розмноження на 25 - 49 %, що надає можливість скоротити тривалість культивування на 6 год. Встановлено, що використання нутрієнта Quickferm Nutri 1200 збільшує питому швидкість розмноження на 16 - 25 %, а біомасу дріжджів - на 31 - 34 %.