Разработаны конструкции шестисопловых наконечников к верхним кислородным фурмам для 250-т конвертеров ОАО "Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э. Дзержинского", что позволило увеличить среднюю стойкость головок блочной конструкции в 1,44 - 1,63 раза, конструкций с однорядным круговым расположением сопел - в 2,27 - 2,41 раза по сравнению с пятисопловыми наконечниками, используемыми в цехе. Снижена степень заметалливания дутьевых устройств в 2,91 - 75,0 раз.

Розроблено нову конструкцію 6-соплової верхньої кисневої фурми підвищеної стійкості за звичайного розташування сопел у голівці, що дозволило збільшити стійкість останніх у 2,27 - 2,41 разів, зменшити міру заметалювання дуттьових пристроїв у 6,46 - 75,0 разів. Використання розроблених режимів стосовно марок сталі, що виплавлена, забезпечило економію чавуну, вапна, конвертерного шлаку, матеріалів, що містять вуглець, та кисню, підвищення виходу рідкої сталі, збільшення стійкості футеровки, що дозволило одержати значний економічний ефект.

Рассмотрены основные причины выхода из строя штатных пятисопловых фурменных головок (ФГ) сварной конструкции. Намечен ряд эффективных мероприятий дальнейшего повышения стойкости ФГ.

Предложена математическая модель тепловой работы боковой фурмы в конвертерах комбинированного дутья, позволяющая с использованием ПЭВМ исследовать влияние расходов газов, их температур, типа огнеупорного материала, особенностей конструкции дутьевого устройства на возможность снижения градиента температур по сечению боковой фурмы в различные периоды процесса конвертирования путем варьирования указанных параметров.

Предложена математическая модель термонапряженного состояния фурменного блока боковой фурмы топливно-кислородного дутья, позволяющая оценить поле температурных напряжений, возникающих в теле огнеупора по ходу конвертерного передела в любой его момент. С использованием численного моделирования исследованы условия "термонагружения" боковых дутьевых устройств в различные периоды конвертерного передела и выявлено влияние различных факторов на величину этих напряжений. Даны рекомендации, позволяющие повысить стойкость боковых конвертерных фурм.

С целью повышения стойкости головок к верхним кислородным фурмам 250-т конвертеров ОАО "Днепровский металлургический комбинат им. Ф. Э. Дзержинского" кафедрой металлургии стали и литейного производства Днепродзержинского ГТУ совместно с работниками конвертерного цеха и механических служб указанного предприятия разработана и опробована новая конструкция пятисопловой фурменной головки. Применение указанной конструкции позволило за счёт более рационального распределения охладителя в фурменной головке повысить её стойкость в 1,287 - 5,375 раза в сравнении с различными фурменными головками обычной конструкции.

Викладено основні положення теорії та практики в галузі отримання спеціальних сталей і сплавів - теорії легування та термічної обробки сталей і сплавів. Охарактеризовано механізми утворення в них хімічних сполук та перетворення структури сталей і сплавів при їх охолодженні та нагріванні. Висвітлено фізичні основи зміцнення сталей при легуванні. Розкрито особливості класифікації та маркування спеціальних сталей і сплавів. Подано інформацію про дисперсійне твердіння, пластичну деформацію металів, карбіди та нітриди, інтерметалідні сполуки, вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза, метали та сплави з особливими магнітними й електричними властивостями.

Викладено основи теорії (основні поняття, визначення та положення фізичного й математичного моделювання, вимоги до моделей) і технології (алгоритм і побудова моделей) моделювання. Висвітлено основні поняття та визначення планування експерименту. Розглянуто регресійні моделі з однією і декількома вхідними змінними, особливості інтерпретації результатів регресійного аналізу та розв'язання задач оптимізації. Наведено розв'язання практичних задач знаходження критеріїв подібності процесів і побудови лінійної регресійної моделі з однією вхідною змінною. Представлено умови подібності для "гарячого" моделювання продувки конвертерної ванни, "холодного" моделювання її гідродинаміки й ошлаковування футерівки конвертера при різних способах подачі дуття до агрегату.

Розглянуто математичне моделювання процесів, що відбуваються у металургійних системах: нагрівання (на прикладах нагрівання однорідного і двошарового стрижнів), охолодження (на прикладах охолодження зливків квадратного та прямокутного перерізів), кристалізації (на прикладах кристалізації розплаву (твердіння зливків) у виливницях квадратного та прямокутного перерізів) і плавлення матеріалів (на прикладах плавлення тіл правильної геометричної форми - пластини, циліндра та кулі).