Розглянуто зміст і сутність онтологічної проблематики (ОП) у межах досократівської філософії. Зазначено, що у своїх початкових натурфілософських рефлексіях вже перші філософи вийшли на осмислення та формування ОП. Її розвиток мав свою логіку та проходив в історичній перспективі: від появи перших онтологічних рефлексій у мілетців та аж до створення логічно обгрунтованої теорії буття у елеатів.

Досліджено сутність і напрямки перших онтологічних та гносеологічних пошуків філософів-досократиків (від Фалеса до Емпедокла, Анаксагора та Демокріта включно) у контексті їх загальних натурфілософських рефлексій над світом та природою. Реконстуйовано та проаналізовано онтологічні та гносеологічні ідеї досократівської філософії, з'ясовано їх змістову сутність, історичну форму виразу та шляхи і способи вирішення в усіх тогочасних філософських школах, напрямках і теоретичних концепціях окремих філософів. Розкрито евристичний потенціал гносеологічних та онтологічних ідей досократівської філософії, показано їх суттєвий вплив на подальший розвиток світової філософської думки.

Проаналізовано особливості філософії Стародавнього Сходу, давньогрецької, середньовічної, доби Відродження, Нового часу, класичної німецької, переходу від класичної до некласичної, філософії ХХ - початку ХХІ ст., висвітлено історію української філософії.

Проанализированы особенности философии Древнего Востока, древнегреческой, средневековой, эпохи Возрождения, Нового времени, классической немецкой, перехода от классической до неклассической, философии ХХ - начала ХХІ ст., освещена история украинской философии.

Висвітлено проблеми буття в філософії, зокрема буття людини в контексті філософського осмислення, свідомості та пізнання, суспільного розвитку, культури та цивілізації, філософії науки та техніки.

Освещены проблемы бытия в философии, в частности бытия человека в контексте философского осмысления, сознания и познания, общественного развития, культуры и цивилизации, философии науки и техники.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)321 + Ш100.4

Рубрики:

Історія філософії

Мова і свідомість. Мова і мислення

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висловлено думку про те, що вже у ранній грецькій філософії були поставлені питання, які стосувалися людини, її місця та призначення в світі. Людина розглядається як частина природи, яка наділена розумом як засобом життя "по природі".

Розглянуто основні аспекти розуміння слова в епоху античності. У цей час слово та мислення не були чітко відокремлені, а розглядались як єдиний Логос. З огляду на відмінні способи осмислення слова грецькими мислителями, можна виділити кілька підходів до його тлумачення: реалістична, конвенціальна, номіналістична та концептуальна.

Розглянуто особливості формування онтологічної проблематики в епоху античності. З'ясовано, що співвідношення основних онтологічних понять "буття - небуття" стало базою для розгортання дискурсу в античній філософії.

Розглянуто Інтернет як певний соціокультурний простір, який радикально трансформує сприйняття простору та часу та призводить до зміни ціннісних і світоглядних орієнтацій людини. Сприйняття часу в Інтернет-просторі охарактеризовано через такі особливості, як: пластичність, стиснення, "позачасовий час", миттєвість, розтягнення, подовження. Визначено особливості просторово-часових змін в Інтернет-мережі та їх вплив на умови функціонування та перетворення внутрішньої суті людини.

Проаналізовано основні види бентонітових наповнювачів для створення полімерних композицій та наведено оптимальний склад такої композиції на основі поліетилену. Проаналізовано характер впливу наповнювачів на фізико-механічні властивості полімерних композицій. Обгрунтовано вибір наповнювача і полімерної матриці, досліджено нові композиції, наповнені бентонітовою глиною, визначено оптимальне співвідношення компонентів композиції за результатами дослідження фізико-механічних показників.

Проаналізовано феномен уваги у людському бутті, який зазнав і надалі змінюється під впливом інформаційних технологій. Надано історико-філософський огляд підходів до аналізу феномену уваги в різні епохи: від Античності і до ХХ ст. На основі цього огляду зроблено висновок, що у філософській інтерпретації від античності до ХХ ст. увага визначається як турбота про себе. Показано, що в сучасному суспільстві через потужний розвиток інформаційних технологій, надлишковість інформації, поверховість сприйняття, відсутність зосередженості та рефлексії, відбувається перетворення уваги на цінний ресурс сфери економіки, політики, інформаційних воєн тощо. З'ясовано, що в інформаційному суспільстві екзистенційні характеристики уваги заміняються операційно-функціоналістськими, які нівелюють особливості людського буття. Окрім історично-компаративістського підходу, використано етимологічний підхід, який надав змогу глибше зрозуміти зміни у значеннях поняття уваги, базуючись на трьох його ключових характеристиках: концентрації, турботи про себе та "вбирання в себе".

Розкрито основні напрями філософських досліджень як XX ст., так і нового XXI ст., у різних царинах філософії: від метафізики до філософії науки та техніки, від етики до філософії свідомості та штучного інтелекту. Основна мета - висвітлити конкретно-концептуальні підходи до вирішення філософських проблем континентальної та аналітичної філософії. Визначено питання метафізики й онтології - буття та існування. Досліджено питання гносеології й епістемології - пізнання та знання. Увагу приділено філософії свідомості та штучного інтелекту. Охарактеризовано філософію людини: гуманізм, постгуманізм і постлюдина. визначено поняття моральна філософія: цінності, добро і зло. Висвітлено поняття соціальна та политична філософія; філософія культури і сучасна цивілізація; філософія науки і техніки.