Изучено влияние рецидивной паховой грыжи и грыжесечения на кровообращение яичка у 30 больных.

На основании изучения последствий ущемленной паховой грыжи и ее хирургического лечения при помощи реотестикулографии и ультразвукового доплерографического сканирования определена степень нарушения кровоснабжения яичек.

Досліджено кровоток яєчка у хворих із пахвинною грижею (ПГ) до та після оперативного лікування, а також вплив його на функцію яєчка. Установлено, що незалежно від тривалості захворювання, локалізації та типу, ПГ зумовлює значне зниження кровотоку у паренхімі яєчка, що супроводжується набряком тканин елементів сім'яного канатика. Реотестикулографія і ультразвукове допплєрографічне дослідження є достатньо інформативними методами обстеження кровообігу яєчка у хворих із ПГ. На 7 - 8-у добу після операції, незалежно від способу пластики пахвинного каналу, порушення гемодинаміки у паренхімі яєчка зберігаються і потребують корекції, спрямованої на відновлення кровообігу. Використання алгоритму покращання кровообігу у паренхімі яєчка після операції герніопластики з призначенням електрофорезу лідази та низькотемпературного лазерного опромінення надає змогу збільшити ефективність кровообігу майже утричі та зменшити набряк тканини у 1,7 разу.

На основі аналізу результатів клінічного та лабораторного досліджень встановлено, що використання у комплексі лікування хворих з приводу поширеного перитоніту (ПП) сорбційно-трансмембранного діалізу для санації черевної порожнини дозволило досягти значної протекції CD8-лімфоцитів та зменшити тяжкість ендотоксикозу.

На основі проведеного аналізу результатів клінічних та лабораторних досліджень встановлено, що використання у комплексі лікування хворих з приводу поширеного перитоніту сорбційно-трансмембранного діалізу для санації черевної порожнини дозволяє досягти значної протекції IgA та зменшити тяжкість ендотоксикозу.