Показано значение преемственности в лечении больных мочекаменной болезнью (МКБ): поликлиника - стационар - курортное лечение - амбулаторно-поликлиническое наблюдение. Отмечено, что поликлиника является важным звеном в комплексном лечении больных МКБ. Больные находятся на диспансерном наблюдении в течение 5 - 7 лет, ежегодно проводятся противорецидивное и санаторно-курортное лечения.

Оцінено ефективність лікування завужень пієлоуретерального сегмента (ПУС) за допомогою відкритих і малоінвазивних методів. В дослідження включено 25 пацієнтів з первинними та 21 з вторинними стриктурами ПУС, оперованими в відділенні урології та трансплантології Львівської обласної клінічної лікарні в 2005 - 2008 рр. Всього виконано 22 відкритих пієлопластик, 17 ендопієлотомій і 7 балонних дилатацій. В групі з первинними стриктурами 100 % позитивний результат, в групі з вторинними 85 % - позитивний, 10 % - задовільний, 5 % - незадовільний. У пацієнтів, яким виконано малоінвазивні операції, терміни госпіталізації, післяопераційний ліжко-день, тривалість операції, крововтрата, реабілітаційний період коротші, ніж у пацієнтів після відкритих операцій.

Показано частоту клінічних симптомів і лабораторних даних у хворих на нефролітіаз дистопованих нирок, описано методику операції черезшкірної нефролітотрипсії. Проаналізовано ефективність черезшкірної нефролітотрипсії у 21-го хворого на коралоподібний і великий нефролітіаз дистопованих нирок. Ефективність черезшкірної нефролітотрипсії і екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії резидуальних фрагментів після операції склала 95,24 %; у одного хворого (4,76 %) залишилися фрагменти в нирці. Черезшкірна нефролітотрипсія в комбінації з екстракорпоральною ударно-хвильовою літотрипсією є високоефективним і малоінвазивним методом лікування хворих на нефролітіаз дистопованої нирки. Найчастішими ускладненнями проведення черезшкірної нефролітотрипсії у разі нефролітіазу дистопованої нирки є загострення пієлонефриту (9,5 %) і ниркова кровотеча (14,2 %). Результат лікування хворих з дистопованим нефролітіазом методом черезшкірної нефролітотрипсії залежить від розмірів, будови, хімічного складу каменя і санаторно-курортної реабілітації пацієнтів як в найближчому, так і у віддалених періодах після операції, а також метафілактики сечокам'яної хвороби.

Показана частота клинических симптомов и лабораторных данных у больных нефролитиазом дистопированных почек, описана методика операции чрескожной нефролитотрипсии. Проанализирована эффективность чрескожной нефролитотрипсии у 21-го больного коралловидным и большим нефролитиазом дистопированных почек. Эффективность чрескожной нефролитотрипсии и экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии резидуальных фрагментов после операции составила 95,24 %; у одного больного (4,76 %) остались фрагменты в почке. Чрескожная нефролитотрипсия в комбинации с экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсией является высокоэффективным и малоинвазивным методом лечения больных нефролитиазом дистопированной почки. Наиболее частыми осложнениями проведения чрескожной нефролитотрипсии при нефролитиазе дистопированной почки являются обострение пиелонефрита (9,5 %) и почечное кровотечение (14,2 %). Результат лечения больных с дистопированным нефролитиазом методом чрескожной нефролитотрипсии зависит от размеров, строения, химического состава камня и санаторно-курортной реабилитации пациентов как в ближайшем, так и в отдаленных периодах после операции, а также метафилактики мочекаменной болезни.

Розглянуто аспекти визначення оптимальної тактики лікування у хворих на сечокам’яну хворобу (СКХ) з аномаліями нирок. Проведено аналіз комплексного обстеження та лікування 48-ми хворих із СКХ та анатомічно нормальними нирками (контрольна група) та 85 хворих із СКХ та аномальними нирками (основна група). Усім пацієнтам проводилась черезшкірна нефролітотрипсія (ЧШНЛ), а у випадках неповного позбавлення від конкремента - комбіноване лікування із приєднанням екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). На основі порівняльного аналізу результатів лікування хворих основної та контрольної груп встановлено високу ефективність ЧШНЛ у лікуванні великих та коралоподібних каменів аномальних нирок: підковоподібних, дистопованих та подвоєних, яка у якості монотерапії становить 81,17 %, а у разі використання комбінації ЧШНЛ з ЕУХЛ підвищує ефективність лікування до 95,3 %. На підставі дослідження показників радіоізотопної ренографії у хворих з каменями аномальних нирок до та після проведення ендоскопічної літотрипсії доведено низьку травматичність ЧШНЛ та відзначено загальну тенденцію до покращання функції аномальних нирок у післяопераційному періоді. Зазначено, що санаторно-курортне лікування достовірно покращує функцію прооперованих нирок та призводить до зменшення частоти рецидивного каменеутворення. Визначено показання та протипоказання до застосування ЧШНЛ у хворих з СКХ аномальних нирок, а також принципи та терміни їх диспансеризації.

Проаналізовано дані лікування 42-х хворих на нефролітіаз подвоєних нирок. Повне подвоєння нирок спостерігалося у 12-ти (28,6 %) хворих, а неповне - у 30-ти (71,4 %) хворих. Черезшкірна нефролітотрипсія (ЧШНЛ) проводилася на правій подвоєній нирці у 27 (64,3 %) хворих, а на лівій - у 15-ти (35,7 %) хворих. Операції у разі подвоєного коралоподібного та великого нефролітіазу були значно складніші, ніж операції у хворих із звичайним коралоподібним і великим нефролітіазом. Після проведення ЧШНЛ 32 (76,19 %) хворих були повністю звільнені від каменів, а 10-ти (23,81 %) хворим проведено ще екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію (ЕУХЛ) залишкових фрагментів. Після цього нирка була звільнена від каменів у 40-ка (95,24 %) хворих, у мисці та чашечках подвоєної нирки залишилися фрагменти тыльки у 2-х (4,76 %) хворих, для яких ЕУХЛ резидуальних фрагментів була неефективною. Абсолютними показаннями до операції у разі нефролітіазу подвоєної нирки є великі коралоподібні камені нирок (> 1,5 см), ретенційні ускладнення нефролітіазу з хронічним пієлонефритом і гіпертензією. Показано, що ЧШНЛ є високоефективним і малоінвазивним методом лікування хворих з нефролітіазом подвоєних нирок, а її ефективність як монотерапії становить 76,19 %. Комбінація ЧШНЛ і ЕУХЛ підвищує ефективність лікування таких хворих і становить 95,24 %.

Проанализированы данные лечения 42-х больных нефролитиазом удвоенных почек. Полное удвоение почек наблюдалось у 12-ти (28,6 %) больных, а неполное - у 30-ти (71,4 %) больных. Перкутанная нефролитотрипсия (ПНЛ) проводилась на правой удвоенной почке у 27-ми (64,3 %) больных, а на левой - у 15-ти (35,7 %) больных. Операции при удвоенном коралловидном и большом нефролитиазе были значительно сложнее, чем операции при обычном коралловидном и большом нефролитиазе. В результате проведения ПНЛ 32 (76,19 %) больных были полностью освобождены от камней, а 10-ти (23,81 %) больным была проведена еще экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия (ЭУВЛ) остаточных фрагментов. После этого почка была освобождена от камней у 40 (95,24 %) больных, в лоханке и чашечках удвоенной почки остались фрагменты только у 2-х (4,76 %) больных, для которых ЭУВЛ резидуальных фрагментов была неэффективной. Абсолютными показаниями к операции при нефролитиазе удвоенной почки есть большие коралловидные камни почек (> 1,5 см), обструктивные осложнения нефролитиаза с хроническим пиелонефритом и гипертензией. Показано, что ПНЛ является высокоэффективным и малоинвазивным методом лечения больных нефролитиазом удвоенных почек, а ее эффективность как монотерапии составляет 76,19 %. Комбинация ПНЛ и ЭУВЛ повышает эффективность лечения этих больных и составляет 95,24 %.

Виконання черезшкірної нефролітотрипсії (ЧШНЛ) у лікуванні сечокам'яної хвороби підковоподібних нирок (ПН) є більш складним, ніж нирок нормальної будови. Під час проведення ЧШНЛ у разі коралоподібного та великого нефролітіазу можна виділити наступні основні етапи: цистоскопія та введення сечовідного катетера до ниркової миски; пункція порожнистої системи нирки; розширення нефростомічного каналу; нефроскопія, дроблення та видалення фрагментів дезінтегрованого каменю; встановлення нефростомічного дренажу та видалення сечовідного катетера. Всього було виконано 24 літотрипсії у 22-х хворих з коралоподібними, великими та множинними каменями у ПН. Таким чином, використання сучасних методів лікування сечокам'яної хвороби також можливе у нирках з аномальною структурою і, в тому числі, у ПН. З'ясовано, що використання ЧШНЛ у лікуванні проблемного нефролітіазу ПН є більш складним, ніж нирок нормальної будови. У разі неефективної ЧШНЛ, наявності товстого перешийка та стриктури сечовода відкрита операція залишається методом вибору. Звільнення нирки від каменю досягнуто у 21-го (95,45 %) хворого після первинної та вторинної ЧШНЛ, а також після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії.

Выполнение перкутанной (черезкожной) нефролитотрипсии (ПНЛ) в лечении мочекаменной болезни подковообразных почек (ПП) является более сложным, чем почек нормального строения. При проведении ПНЛ при коралловидном и большом нефролитиазе можно выделить следующие основные этапы: цистоскопия и введение мочеточникового катетера в почечную лоханку; пункция полостной системы почки; расширение нефростомического канала; нефроскопия, дробление и удаление фрагментов дезинтегрированного камня; установка нефростомического дренажа и удаление мочеточникового катетера. Всего было выполнено 24 литотрипсии у 22-х больных с коралловидными, большими и множественными камнями в ПП. Таким образом, использование современных методов мочекаменной болезни также возможно в почках с аномальной структурой и, в том числе, в ПП. Использование ПНЛ в лечении проблемного нефролитиаза ПП является более сложным, чем почек нормального строения. В случае неэффективной ПНЛ, наличия толстого перешейка и стриктуры мочеточника открытая операция остается методом выбора. Освобождение почки от камней достигнуто у 21-го (95,45 %) больного после первичной и вторичной ПНЛ, а также после экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.3-58

Рубрики:

Сечокам'яна хвороба (нефролітіаз)

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За період з 2004 р. до 2017 р. в урологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні було проліковано 32 хворих з підковоподібною ниркою (ПН). Вік хворих становив від 20 до 66 років, серед них було 27 (84,3 %) чоловіків і 5 (15,7 %) жінок. Усього було виконано 34 літотрипсії у 32 хворих з коралоподібними, великими і множинними каменями ПН, які у 40,6 % супроводжувалися нетиповим перебігом. Складність перкутанної хірургії ПН зумовлена нетиповою будовою і розташуванням чашечно-мискової системи, особливостями кровопостачання і аномальним анатомічним положенням по відношенню до оточуючих органів. Однак відповідні знання анатомічних особливостей і технічні навички хірурга надають змогу досягти ефективності. Згідно з результатами даного дослідження, черезшкірна нефролітотрипсія у поєднанні з екстракорпоральною ударнохвильовою літотрипсією становить 96,9 %.

Мета дослідження - аналіз геморагічних ускладнень черезшкірної нефролітотрипсії (ЧШНЛ) у хворих на сечокам'яну хворобу та визначення основних ефективних методів їх лікування. На базі урологічної клініки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького було проаналізовано результати 2223 випадків ЧШНЛ, які було виконано у пацієнтів з різними видами нефролітіазу. Перед оперативним втручанням пацієнтам було проведено лабораторні обстеження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограму. Наявність конкрементів підтверджувалася клінічними, рентгенологічними та ультразвуковими обстеженням. Пацієнтам з нирковою кровотечею додатково виконували аортографію та селективну ангіографію судин нирки. За результатами дослідження ниркові кровотечі після виконання ЧШНЛ виявляли у 63 (2,83 %) пацієнтів. Наведено результати дослідження клінічного випадку успішного виконання ангіографії судин нирки з подальшою суперселективною емболізацією та клінічного випадку пізньої післяопераційної кровотечі. Заключення: з діагностичною та лікувальною метою за ускладнених ниркових кровотеч, які не піддаються консервативній терапії, показана болюсна ангіографія судин нирки. Доведено, що нефректомія є методом вибору ниркових кровотеч у разі неефективності чи неможливості виконання суперселективної емболізації.