Скачати повний текст

Розроблено методи вирішення проблеми керування якістю виливків на основі використання системного підходу та математико-кібернетичних нормативних моделей технологічних процесів і систем. Здійснено декомпозицію проблеми, пов'язану з необхідністю розв'язання задач на трьох рівнях: проектно-конструкторському, технологічному, системно-виробничому. Визначено номенклатуру розв'язуваних задач, розроблено алгоритми та програми їх розв'язання. Запропоновано методики моделювання технологічних процесів лиття заданої точності, динаміки функціонування складних ливарно-технологічних систем, адаптивної та фінішної стабілізації технологічних процесів лиття. Розроблено та впроваджено заходи щодо зниження простоїв технологічного устаткування, кількісно вивчено їх вплив на якість виливків, запропоновано організаційно-технічні заходи щодо вирівнювання пропускних здібностей підсистем плавки, транспортування та заливання рідкого металу ливарного цеху. Для розв'язання пов'язаних з визначенням причин появи ливарних дефектів інформаційно-діагностичних задач у межах виробничо-технологічного процесу створено та реалізовано методики та комп'ютерні алгоритми.

Наведено основні принципи побудови математичної моделі зміни властивостей оболонки твела ВВЕР-1000 в змінному режимі навантаження нормальної експлуатації. Синтезована модель базується на енергетичному варіанті теорії повзучості та використовує метод скінченних елементів для сумісного розв'язання рівнянь теплопровідності та механічної деформації компонентів твела. Запропонована математична модель дозволяє визначити вплив режимних параметрів ВВЕР-1000 і конструкційних характеристик тепловиділяючих збірок на зміну властивостей оболонки твела за різних режимів навантаження нормальної експлуатації, а також граничний стан оболонки за змінного режиму залежно від тривалості, глибини та кількості циклів.

Проведено порівняння ефективності алгоритмiв маневру потужністю ВВЕР-1000 на базі комплексного показника, що враховує ступінь ушкодження оболонки твела, стабільність енерговиділення в активній зоні, коефіцієнт використання встановленої потужності реактора, надійність системи керування реактора.

Розроблено метод прогнозування розгерметизації оболонок твелів реактора типу ВВЕР-1000 за механізмом нагромадження деформаційної пошкоджуваності оболонок, що враховує для кожної тепловидільної збірки (ТВЗ) історію навантаження і неоднорідність розподілу енерговиділення серед твелів. За чотиригрупової моделі розподілу пошкоджуваності максимальна величина пошкоджуваності, що досягається в чотирирічному паливному циклі, збільшується у порівнянні з одногруповою моделлю приблизно удвічі. Знайдено алгоритм перестановок ТВЗ, для якого перевищуються гранична величина параметра пошкоджуваності та межа безпечної експлуатації реактора. Показано, що величина параметра пошкоджуваності відіграє істотну обмежувальну роль під час оцінювання граничного стану оболонок. Виведено умову допустимості алгоритму перестановок ТВЗ і критерій мінімальності ймовірності розгерметизації оболонок, які можна використовувати в автоматизованій системі забезпечення герметичності оболонок твелів ВВЕР-1000.