Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)794.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)44

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано використання кваліметричного методу для оцінки організації медичного забезпечення учнів загальноосвітнього навчального закладу. Наведено алгоритм оцінки, надано рекомендації щодо застосування даного методу у практичній діяльності фахівців, що працюють у сфері охорони здоров'я дітей та підлітків.

Наведено результати дослідження стану здоров'я юнаків до- та призовного віку (патологічна ураженість, структура хвороб), дані експертної оцінки проведення профілактичних медичних оглядів та організації лікувально-діагностичного процесу, соціологічного опитування лікарів та підлітків щодо задоволеності медичною допомогою. Запропоновано перелік індикаторів, за якими можна оцінювати якість таких компонентів медичної допомоги, як процес та результат.

З метою удосконалення організації медичної допомоги проведено ретроспективний аналіз (1990 - 2013 рр.) стану здоров'я юнаків до- та призовного віку, їх фізичного розвитку, за даними науково-дослідних робіт, проведених в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України, та результатів профілактичних медичних оглядів. Визначено основні тенденції змін у стані здоров'я даного контингенту та провідну патологію, що обмежує придатність юнаків до військової служби.

Проведено оцінку системи підготовки юнаків до військової служби. Проаналізовано дані первинної медичної документації, результати профілактичних медичних оглядів та організацію лікувально-діагностичного процесу даного контингенту. Запропоновано організаційно-методичні та лікувально-профілактичні заходи з метою удосконалення медичного забезпечення підліткового населення та підвищення рівня його здоров'я.

Мета роботи - оцінити вплив дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) на рівень розумової працездатності (РП) дітей у різні періоди статевого розвитку. Для вивчення динаміки РП використано коректурний метод за допомогою таблиць В. Я. Анфімова. Рівень РП оцінювали серед дівчат і хлопців із ДНЗ (основна група - 205 дітей) і серед однолітків без збільшення щитоподібної залози (група зіставлення - 518 школярів) з урахуванням досягнутого рівня статевого розвитку (стадія раннього та власне пубертату). Відмінності у показниках РП залежно від наявності дифузного збільшення щитоподібної залози в дітей надає підстави вважати ДНЗ чинником, здатним зумовлювати реакцію на навчальне навантаження. Встановлено, що серед дітей із ДНЗ реєструються нижчі показники швидкості й точності виконання роботи, найскладніший для них початок тижня. Висновки: оцінку динаміки РП школярів необхідно використовувати для вибору або корекції навчального навантаження, особливо для дітей на ранніх стадіях статевого розвитку та із ДНЗ.

Наведено результати аналізу стану здоров'я підлітків України за період 2001 - 2012 рр. Було використано дані Центру медичної статистики МОЗ України. Мета роботи - надати оцінку показників стану здоров'я підлітків України, визначити тенденції щодо їх змін. Установлено неухильне збільшення показника поширеності захворювань, приріст якого від 2001 до 2012 рр. становив 42,0 %. За аналізований період мали місце зміни у структурі захворювань. У 2012 р. провідними у структурі поширеності були хвороби органів дихання; органів травлення; кістково-м'язової системи та сполучної тканини; ока та придаткового апарату; хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин; хвороби нервової та сечостатевої систем; шкіри та підшкірної клітковини. Динаміка змін показника оцінювалася за темпом їх приросту. Найбільший темп приросту відзначено за такими класами, як: новоутворення; вроджені аномалії; хвороби системи кровообігу; крові та кровотворних органів та хвороби органів дихання. Одержані дані доцільно використовувати для розробки цілеспрямованих програм профілактики та прийняття організаційних рішень для підвищення якості медичної допомоги, які мають включати пріоритетні наукові дослідження, моніторинг стану здоров'я та чинників, що його формують, а також можливість міжгалузевого співробітництва.

Проаналізовано стан здоров'я підлітків України, за допомогою методу прогнозування визначено тенденції та динаміку змін у структурі поширеності хвороб серед підлітків.

Анкетування вважається джерелом інформації щодо стану здоров'я та благополуччя дітей, соціальних умов та поведінки і його використовують з метою визначення ризиків здоров'я та попередження його погіршення в майбутньому. Мета роботи - на підставі суб'єктивної оцінки підлітками стану свого здоров'я визначити фактори, які його обумовлюють. Проведено анкетування школярів із дотриманням усіх вимог Гельсінської декларації щодо збереження персональних даних. У дослідженні взяв участь 821 підліток - учні 9 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів мережі Шкіл сприяння здоров'ю двох районів м. Харків. Залежно від суб'єктивної оцінки власного здоров'я всі діти були розподілені на дві групи: діти, які вважають себе здоровими та не мають скарг на стан здоров'я; діти, які мають відхилення у здоров'ї та можуть визначити, з боку яких органів чи систем вони є. Серед дітей, що скаржаться на здоров'я, нижчим є показник отримання допомоги з питань здорового способу життя з боку вчителів, батьків, більша питома вага тих, хто її взагалі не отримує. Діти із захворюваннями є менш обізнаними щодо впливу шкідливих звичок на стан здоров'я і більш толерантними до реклами тютюну та алкоголю; ці діти мають нижчий рівень фізичної активності, більше часу проводять на дискотеках, у клубах - менше беруть участь у суспільному житті; у їхніх сім'ях частіше курить мати або всі члени родини. Діти з незадовільним станом здоров'я, за даними анкетування, частіше не задоволені стосунками у родині, навчальним закладом, якістю викладання в ньому, не мають бажання отримувати нову інформацію про здоров'яорієнтовану поведінку. Переважно підлітки мали скарги на розлади нервової системи, органів зору, шлунково-кишкового тракту, кістково-м'язової системи й органів дихання. Майже п'ята частина опитаних школярів мала скарги з боку двох чи більше систем організму. Залежно від суб'єктивної оцінки здоров'я виявлено відмінності у способі життя школярів, ролі сім'ї у формуванні здоров'яорієнтованої поведінки та ставленні до шкідливих звичок, потребі школярів в отриманні допомоги. Виявлені проблемні питання доцільно використати для розробки моделі або критеріїв оцінки рівня здоров'я навчального колективу.

Проведено аналіз систем медичного забезпечення дітей шкільного віку, особливостей організації. Міжнародний досвід свідчить, що існують різні моделі медичного забезпечення дітей у навчальних закладах: відмінності щодо підпорядкування шкільної служби (структурам охорони здоров'я або освіти), фінансування, підготовки кадрів та найбільш - щодо профілактичної спрямованості: обсягу та терміну проведення профілактичних медичних оглядів. Всесвітня організація охорони здоров'я наголошує, що поки оптимальної моделі шкільної охорони здоров'я у світі не визначено. Загальними проблемами шкільної охорони здоров'я є недостатнє фінансування, нерівномірний доступ дітей до медичних послуг. Наведено стан медичного забезпечення школярів у країнах пострадянського простору, результати змін у галузі охорони здоров'я дітей, що стосувалися реформування системи санітарно-епідеміологічних закладів, модернізації їх функцій, створення нових вертикальних структур, функціями яких є розробка національних і регіональних програм щодо пропаганди здорового способу життя, медичної освіти та комунікаційна діяльність. Проаналізовано розвиток системи шкільної медицини в Україні з позиції "Концепції стандартів якості шкільних медичних послуг і компетенцій" Європейського союзу шкільної та університетської медицини. Окреслено перспективи шкільної медицини в Україні, а саме: розробка і запровадження нової української моделі шкільної медицини, адаптованої до європейських стандартів, та інтегрування її у систему громадського здоров'я, що затверджено в Україні; оновлення нормативно-правової бази; розвиток кадрового потенціалу; формування нових професійних компетентностей медичних працівників шкільної медицини в Україні; посилення міжвідомчої взаємодії в питаннях допомоги збереження здоров'я дітям і підліткам, які навчаються.

На підставі даних медичної статистики визначається негативна динаміка здоров'я дітей та підлітків. За даними ВООЗ, фактори способу життя є пусковим механізмом розвитку неінфекційної патології. Тому актуальною є розробка та запровадження превентивних заходів щодо запобігання поширенню неінфекційної патології серед дітей. Потребує оновлення і діагностичний інструментарій, що має забезпечити ефективність проведення цілеспрямованих профілактичних програм. Мета роботи - розробка діагностичної анкети, яка дасть уявлення про значущість медико-соціальних факторів, що впливають на формування здоров'яорієнтованої поведінки учнівської молоді. На підставі анкетування 851 школяра щодо різних компонентів способу життя (режим дня, родина, школа, суб'єктивна думка про здоров'яорієнтовану поведінку) і застосування методу С. Кульбака розроблено діагностичну анкету для визначення інформаційної значущості впливу медико-соціальних чинників на здоров'я школярів. Після оцінки інформативності кожної зі складових медико-соціальних факторів визначено питання з найвищою діагностичною цінністю, вони і склали кінцевий варіант діагностичної анкети. Розраховані діагностичні коефіцієнти кожного з варіантів відповідей на питання вказують на силу його впливу на формування здоров'яорієнтованої поведінки школяра. Підсумковий варіант анкети включає п'ятнадцять питань, які відповідають компонентам способу життя (родина, режим дня, переконання). На кожне питання пропонуються варіанти відповідей у балах, на підставі стандартизації за шкалою стенів. Відповідаючи на питання, анкетований вибирає один із варіантів відповідей, який вважає правильним для себе. При аналізі результатів підраховується загальна сума балів по всій анкеті та співвідноситься з розрахованими за шкалою стенів градаціями - низький, середній або високий рівень впливу медико-соціальних чинників на здоров'яорієнтовану поведінку. Висновки: методика передбачає оцінку і відповідність рівням (високий, середній, низький) впливу за кожним із структурних компонентів (родина, режим дня, переконання) з метою подальшого проведення корекційних (діагностичних, профілактичних, освітніх) заходів для дітей та батьків щодо підвищення рівня здоров'я, здоров'яорієнтованої поведінки, зниження негативного впливу медико-соціальних факторів на здоров'я учнівської молоді.

Мета роботи - проаналізувати стан надання медичної допомоги дітям з ендокринною патологією у м. Харків у 2015 - 2020 рр., поширеність і структуру захворювань ендокринної системи у дитячого населення. Проведено аналіз даних Центру медичної статистики МОЗ України (форми статистичної звітності 31 "Звіт про медичну допомогу дітям") з використанням математико-статистичного та контент-аналізу, бібліосемантичного методу. Новою формою ендокринологічної допомоги дитячому населенню є створення міського ендокринологічного кабінету при науковій багатопрофільній педіатричній установі (Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України), що поліпшило облік дітей, забезпечило повноту медичного огляду, призначення реабілітаційних заходів. Діти, які звертаються в міський ендокринологічний кабінет, мають можливість одержати безоплатну консультацію невролога, психіатра, психолога, окуліста, оториноларинголога, стоматолога, гастроентеролога, провести реоенцефалографію (РЕГ), електроенцефалограму, пройти ультразвукову діагностику, навчання в школі самоконтролю з цукрового діабету (ЦД) та ожиріння на базі інституту. У хворих із ЦД з лабільним перебігом є змога як контролювати ЦД тестовими системами, так і проводити професійне моніторування глікемії безоплатно в домашніх умовах з аналізом показників глікемії лікарем-ендокринологом. Висновки: найпоширенішою ендокринною патологією серед дітей, які звертаються в міський ендокринологічний кабінет, є ЦД 1 типу. Фахівцями Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України запропоновано алгоритм етапного супроводу дітей із ЦД 1 типу, який передбачає моніторинг рівня глюкози, навчання техніці ін'єкцій та підвищення знань щодо дієти, режиму дня та фізичних навантажень. Для практичного використання наведено приклади розрахунку деяких індивідуальних показників, зокрема за наявності флеш-моніторингу у дитини. Це сприятиме оптимізації роботи фахівців первинної ланки під час надання допомоги дітям з ендокринною патологією.

На підставі комплексного медико-соціального дослідження обґрунтовано та розроблено концептуальну і функціонально-організаційну моделі мультимодальної системи профілактики неінфекційних захворювань учнів закладів загальної середньої освіти із визначенням її структури та функцій, з урахуванням світового досвіду щодо надання медичної допомоги дітям в умовах організованих колективів і стандартів якості шкільних медичних послуг відповідно до потреб і можливостей системи шкільної охорони здоров'я в Україні на сучасному етапі. Визначено особливості динаміки здоров'я учнів закладів загальної середньої освіти, де критичними періодами пікового зростання показників патологічної ураженості є третій і шостий рік навчання. Провідними класами захворювань є хвороби органів дихання, ока та придаткового апарату, органів травлення, кістково-м'язової системи і розладів психіки та поведінки. Розраховано індекс синтропії для раннього виявлення поєднаної патології. Встановлено суттєві медико-соціальні чинники негативного впливу на здоров'я та здоров'я орієнтовану поведінку учнів, показано їх кількісно-якісне значення. Розроблено діагностичну методику, що дозволяє визначити групи ризику високого негативного впливу медико-соціальних факторів на здоров'я та здоров'я орієнтовану поведінку школярів. Визначено перспективні напрями розвитку системи шкільної охорони здоров'я, а також найближчі загрози, серед яких є плинність кадрів через зниження привабливості медичної роботи в закладі загальної освіти, обмеження можливостей підвищення кваліфікації, що призведе до зниження доступності медичної допомоги й обмеження запровадження профілактичних програм в умовах закладів загальної середньої освіти. Визначено критерії оцінки якості медичного забезпечення в умовах закладів загальної середньої освіти та медико-соціальної ефективності профілактичних заходів, яка враховує досвід та стандарти ВООЗ і включає складові оцінки структури, процесу та результату. Доведено можливість імплементації Європейських стандартів якості шкільних медичних послуг і компетенцій за умов України. З урахуванням реальних потреб, медичних і соціальних можливостей, міжнародних рекомендацій і стандартів науково обґрунтовано концептуальну мультимодальну систему профілактики неінфекційних захворювань в умовах закладів загальної середньої освіти, яка передбачає: оптимізацію кадрової складової медичної допомоги в умовах закладів загальної середньої освіти; визначення чіткої вертикалі підпорядкованості та функцій, міжсекторальної взаємодії та запровадження інноваційних елементів. Доведено її достатню профілактичну спрямованість, орієнтованість на комплексний підхід до визначення стану здоров'я та медико-соціальних чинників впливу на здоров'я школярів, орієнтованість на підвищення ефективності медичної допомоги учням.