Розглянуто загальні положення та нормативно-правову базу кадастру природних ресурсів. Наведено методики складання й упорядкування карт зонування території за еколого-ресурсними регламентаціями. Описано форми організації та подання інформації на першому етапі формування регіонального кадастру природних ресурсів. Запропоновано методику соціально-економічного оцінювання ефективності використання природно-ресурсного потенціалу. Встановлено значення та порядок проведення водного та лісового кадастру, а також природно-рослинних, мінерально-сировинних, природних лікувальних, вторинних ресурсів, радіоактивних відходів, територій курортів, мисливських угідь і природно-заповідного фонду.

Рассмотрены общие положения и нормативно-правовая база кадастра природных ресурсов. Приведены методики составления и упорядочения карт зонирования территории по эколого-ресурсным регламентациям. Описаны формы организации и предоставления информации на первом этапе формирования регионального кадастра природных ресурсов. Дана методика социально-экономической оценки эффективности использования природно-ресурсного потенциала. Установлены значение и порядок проведения водного и лесного кадастра, а также природно-растительных, минерально-сырьевых, природных лечебных и вторичных ресурсов, радиоактивных отходов, территорий курортов, охотничьих угодий и природно-заповедного фонда.

Науково-теоретично обгрунтовано розвиток територіальної організації, використання, державного управління, прогнозування та охорони земель населених пунктів. Уточнено сутність та розроблено теоретико-методологічні засади раціонального використання земель населених пунктів. Запропоновано класифікацію населених пунтків у контексті розселення. Обгрунтовано нові підходи щодо комплексної оцінки територій населених пунктів. Розкрито ринкові механізми продажу земельних ділянок, досліджено нові тенденції у використанні забудованих земель і резервних територій. Розроблено новий організаційно-правовий механізм державного управління земельними ресурсами населених пунктів, визначено його зміст, принципи, правову основу, умови функціонування та підвищення ефективності. Визначено шляхи посилення контролю за використанням земель населених пунктів. Наведено методи застосування кількісних моделей (економіко-математичних, статистичних і графічних) для аналізу, оцінки та прогнозування використання територіальних ресурсів.

Досліджено проблематику правового механізму регулювання інформаційних відносин у митній сфері (МС). В історично-правовому аспекті досліджено процеси розвитку та становлення Державної фіскальної служби України. Визначено особливості правового регулювання теоретичних та методологічних засад інформаційних відносин у МС. Проаналізовано проблеми відповідних взаємовідносин державних органів, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій. Вивчено становлення партнерських відносин між фіскальною службою та населенням. Проаналізовано процес удосконалення міжнародного співробітництва фіскальної служби держави щодо інформаційних відносин у МС. Сформульовано мету, завдання, принципи діяльності та функції Державної фіскальної служби України у контексті її діяльності щодо інформаційних відносин у МС. Досліджено теоретико-методологічні, адміністративно-правові засади інформаційних відносин у МС в Україні. Визначено інституційні заходи розвитку інформаційних відносин у МС. Сформульовано пропозиції щодо внесення окремих змін та доповнень до чинного законодавства України.

Проаналізовано морфометричні особливості рельєфу ландшафтів Чорногора і Свидовець в межах Закарпатської області. В ході виконання морфометричного аналізу було розроблено цифрову модель рельєфу (ЦМР) та TIN-модель для досліджуваної території, карти експозиції схилів, крутизни схилів, горизонтального і вертикального розчленувань. Вивчені особливості поширення морфометричних показників рельєфу досліджуваної території та встановлена залежність параметрів крутизни схилів, вертикального і горизонтального розчленування від особливостей залягання геологічних пластів, складу геологічних світ та їх вразливості до екзогенних процесів. Проаналізовано основні морфометричні показники форм рельєфу Чорногори і Свидовця в межах Закарпатської області, які є важливими для вивчення рельєфу ландшафту як чинника формування морфологічної структури даної території. Окрім цього, встановлені взаємозв'язки та закономірності між окремим морфометричними показниками рельєфу, а саме експозицією схилів та їх крутизною, крутизною схилів та вертикальним розчленуванням та ін.

Висвітлено загальнотеоретичні, методологічні, практичні проблеми та результати досліджень у галузі вивчення земної рефракції, рухів земної поверхні, вищої геодезії, інженерної геодезії, картографії, аерофотогеодезії, фотограмметрії, геоінформатики, кадастру, правових відносин у галузі землекористування, лісівництва, заповідної справи та раціонального природокористування. Розглянуто природну та техногенну сейсмічність району Борислава як фактор екологічного ризику. Викладено питання математичного моделювання деформаційних процесів у геодезичному моніторингу трубопроводів. Розкрито можливості дослідження системи фіксування рухів на основі мікроелектромеханічних систем. Розглянуто геоінформаційні системи як базу для територіального землеустрою, планування й управління територіями. Увагу приділено рекультивації земель, порушених сірковидобувними підприємствами. Наведено результати дослідження проблематики поводженя з твердими побутовими відходами на території Закарпатської області.

У збірнику матеріалів конференції представлені роботи, які відображають загальнотеоретичні, методологічні, практичні проблеми та результати досліджень у галузі вивчення земної рефракції, рухів земної поверхні, вищої геодезії, інженерної геодезії, картографії, аерофотогеодезії, фотограмметрії, геоінформатики, кадастру, правових відносин у галузі землекористування, лісівництва, заповідної справи та раціонального природокористування Рекомендується для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та широкого кола громадськості

У збірнику матеріалів конференції представлені роботи, які відображають загальнотеоретичні, методологічні, практичні проблеми та результати досліджень у галузі вивчення рухів земної поверхні, вищої геодезії, інженерне геодезії, картографії, аерогеодезїі, фотограмметрії, геоінформатики, кадастру, правових відносин у галузі землекористування, лісівництва, заповідної справи та раціонального природокористування.