Надано огляд існуючого обладнання та стендів для випробування механічних вузлів транспортних засобів по заданій програмі випробувань. Зроблено порівняльний аналіз існуючого обладнання.

Розглянуто особливості перебігу теплових процесів під час стендових випробовувань у різних режимах редукторів типу ВБА 32/2, що входять до складу редукторно-карданного приводу генераторів пасажирських вагонів. Експериментально підтверджено наявність характерної зони, що має ознаки існування закономірності швидкості нагріву редуктора залежно від його технічного стану. Встановлено додаткові контрольні точки нагріву корпусу у часі випробування редуктора на стенді, в яких вимірювання температури можуть бути основою для експертного висновку щодо діагностування технічного стану редуктора. Запропоновано вдосконалити тепловий метод неруйнівного контролю технічного стану редуктора шляхом застосування додаткового діагностичного параметра - швидкості нагріву редуктора у часі, що надає можливість скоротити час випробувань та забезпечити значну економію електроенергії. Виявлено граничне значення швидкості нагріву редуктора, що відповідає задовільному стану об'єкта.

Проаналізовано експериментальні випробування шпиндельних опор настільного універсального токарно-гвинторізного верстата моделі ТВ4 за методом теплового неруйнівного контролю. Вказані нормовані значення температури нагрівання, які використовується як визначальний параметр для контролю масла гідросистем та технічного стану опор шпиндельного вузла металорізального верстата за методом теплового неруйнівного контролю. Запропоновано визначення технічного стану підшипників шпиндельного вузла настільних токарно-гвинторізних верстатів тепловим методом із застосуванням нового критерію Боряка-Перетяки ("БП") та визначального параметра - швидкості нагрівання об'єкта. Приведено результати експериментальних випробувань працездатності верстата на холостому ході в контрольних точках місць розташування передньої та задньої опори шпинделя. Вивчено закономірності зміни отриманих значень температури нагрівання опор шпиндельного вузла у часі та зміни значень швидкості нагрівання у часі під час випробувань без навантаження. Таким чином, експериментально підтверджено, що контроль за технічним станом шпиндельного вузла настільного токарно-гвинторізного верстата ТВ4 можна здійснювати за скороченим терміном часу без навантаження в зоні регулярного нагрівання, а саме з 22 по 42 хвилину. Одержане емпіричне значення швидкості нагрівання дозволяє достовірно оцінювати можливість подальшої експлуатації досліджених підшипників кочення, що застосовуються які передня та задня опори шпиндельного вузла настільного токарно-гвинторізного верстата ТВ4. Тепловий контроль за новим параметром швидкості нагрівання дає змогу скорочення технологічного часу для визначення працездатного технічного стану опор шпиндельного вузла за рахунок економії часу до 5 разів та зробити випробування енергоефективними. Проведення оперативної діагностики регулювання опор шпиндельного вузла за параметром швидкості нагрівання за критерієм "БП" надає змогу зниження витрат на електроенергію для випробування одного верстата за скороченим часом.

Більшість вимушених в експлуатації технологічних простоїв пасажирських вагонів пов'язані з відмовою редукторно-карданного приводу генератора. Кінцевим етапом технічного обслуговування редуктора є стендові випробування (обкатка), в яких механічні вимірювання є визначальними для оцінювання якості виконаного ремонту. Оцінка реакції механічних складових вузлів редуктора на певний тип і вид навантаження за інших фіксованих параметрів, дає змогу виявити під час обкатки прихованих дефектів і недоліків проведеного ремонту тепловим методом неруйнівного контролю, який є енергозатратним. Проведено аналіз методів стендових випробувань та технічного діагностування редукторів показав, що є методи не відповідають сучасним вимогам автоматизації процесів, до точності вимірювань та вимогам енергозбереження. Тому виникає необхідність розробки методики атестації, що враховує автоматизацію сучасних стендів, вимірювальних методів, які здібні підвищити точність вимірювань, автоматизувати вимірювальну процедуру та підвищити енергоефективність випробувань. Удосконалено метод стендових випробувань редукторів пасажирських вагонів, який відрізняється від існуючих новим визначальним параметром неруйнівного контролю, заснованого на вимірюваннях швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, що дає змогу вирішити актуальну задачу з підвищення рівня безпеки руху за рахунок якості функціонального діагностування редукторів. Удосконалено метод розрахунку корисної потужності навантаження редуктора, що є метрологічною характеристикою випробувального стенду, який відрізняється врахуванням наявності електроприводу з приводом частотним векторним і його властивості автоматичної адаптації напруги до мінливості струмового навантаження, що дало змогу підвищити точність непрямих вимірювань. Уперше отримано емпіричні критерії параметру швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, які використовуються для оцінки технічного стану редуктора пристендових випробуваннях, що дає змогу скоротити час для визначення якості проведеного ремонту. Удосконалено метод вимірювання радіального биття корпусу редуктора, який відрізняється способом та алгоритмом вимірювання, що дало змогу усунути вплив суб’єкту вимірювань на якість випробувань.