Досліджено потенційні антиконвульсанти серед аналогів дибензиламіду малонової кислоти. Ацилюванням бензиламіну етиловим ефіром ціанооцтової кислоти одержано бензиламід ціанооцтової кислоти з його подальшим використанням для синтезу іліденпохідних. Взаємодією бензиламіду ціанооцтової кислоти з ароматичними альдегідами в умовах конденсації Кньовенагеля одержані іліденпохідні як аналоги біологічно активних сполук. Будову синтезованих сполук доведено даними елементного аналізу та методами ПМР-, УФ- та ІЧ-спектроскопії.

Целью данного исследования является поиск потенциальных антиконвульсантов среди производных ближайшего аналога малоновой кислоты - ее мононитрила. Ацилированием бензиламина этиловым эфиром циануксусной кислоты был получен бензиламид циануксусной кислоты с перспективой его дальнейшего использования для синтеза илиденпроизводных. Взаимодействием бензиламида циануксусной кислоты с ароматическими альдегидами получали илиденпроизводные как аналоги биологически активных веществ. Строение синтезированных соединений подтверждали данными элементного анализа и методами ПМР-, УФ- и ИК-спектроскопии.

The purpose of the given research is the search of potential anticonvulsants among the derivatives of the closest malonic acid analogue - its mononitrile. Cyanoacetic acid benzylamide have been obtained by the acylation of benzylamine with cyanoaceticacid ethyl ester with the perspective of its further use for the synthesis of ilidenderivatives. Ilidenderivatives as analogues of biologically active substances have been obtained by the interaction of cyanoacetic acid benzylamide with aromatic aldehydes. The structure of the substances synthesized has been confirmed by the data of the ultimate analysis and the methods of PMR-, UV-and IR-spectroscopy.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29 + Л662.246.12

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Конденсацією арилсульфонілацетону з відповідними арилазидами у середовищі метанолу та за наявності метилату натрію синтезовано похідні 1-арил-4-(п-бромфенілсульфоніл)-5-метил-1,2, 3-триазолу(1Н). Структуру одержаних речовин доведено за даними елементного аналізу та спектроскопії ЯМР 1Н. Чистоту підтверджено методом ТШХ. За прогнозом фармакологічної активності передбачається посилення протисудомної активності сполук у цьому ряду, імовірно, внаслідок підвищення ліпофільності молекули.

Конденсацией арилсульфонилацетона с соответствующими арилазидами в среде метанола и в присутствии метилата натрия были синтезированы производные 1-арил-4-(п-бромфенилсульфонил)-5-метил-1,2,3-триазола(1Н). Структура полученных веществ доказана данными элементного анализа и спектроскопии ЯМР 1Н. Чистота подтверждена методом ТСХ. По прогнозу фармакологической активности ожидается усиление противосудорожной активности веществ в этом ряду, вероятно, вследствие повышения липофильности молекулы.

The derivatives of 1-aryl-4-(p-bromphenylsulfonyl)-5-methyl-1,2,3-triazole(1H) have been synthesized by the condensation of arylsulfonylacetone with the corresponding arylazides in the methanol medium and in the presence of sodium methylate. The structure of the substances obtained has been confirmed by the ultimate analysis and the NMR-spectroscopy. Their purity has been proven by the thin-layer chromatography. According to the pharmacological activity prognosis the anticonvulsant activity in this series of the substances is expected to be increased, probably, due to the lipophilicity increase of the molecule.

Синтезовано диметилові естери 1-арил-1,2,3-триазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот. Структуру підтверджено методом ЯМР-спектроскопії. Досліджено фізико-хімічні та фармакологічні властивості синтезованих речовин.

Синтезированы диметиловые эфиры 1-арил-1,2,3-триазол(1Н)-4,5-дикарбоновых кислот. Структура подтверждена методом ЯМР-спектроскопии. Исследованы физико-химические и фармакологические свойства синтезированных соединений.

The dimethyl esters of 1-аryl-1,2,3-triazol (1Н)-4,5-dicarboxylates have been synthesized. The structure has been confirmed by the NMR-spectroscopy method. The pPhysical, chemical and pharmacological properties of the substances synthesized are being discussed.

Алкілуванням 1-R-1,4-дигідропіразин-2,3-діонів відповідними бензилхлоридами одержано похідні 1-арил-4-бензил-1,4-дигідропіразин-2,3-діону. Будову вказаних речовин доведено з використанням елементного аналізу та спектральних даних. Спектри ПМР синтезованих речовин містять ряд загальних сигналів: сигнали метинових протонів за подвійного зв'язку у піразиновому кільці у вигляді дублету дублетів на ділянці 6,82 - 6,44 м.ч.; до сигналів ароматичних протонів вихідних N-монозаміщених піразинів додаються сигнали ароматичних протонів уведених бензильних залишків. Перед проведенням фармакологічного скринінгу здійснено прогноз біологічної активності синтезованих речовин, який підтвердив високу вірогідність прояву ними протисудомної активності. Результати фармакологічних досліджень показали, що введення бензильного радикалу значно посилює протисудомні властивості у порівнянні з вихідними монозаміщеними піразинонами.

Алкилированием 1-R-1,4-дигидропиразин-2,3-дионов соответствующими бензилхлоридами синтезированы производные 1-арил-4-бензил-1,4-дигидропиразин-2,3-диона. Строение полученных соединений доказано с использованием элементного анализа и спектральных данных. Спектры ПМР синтезированных веществ содержат ряд общих сигналов: сигналы метиновых протонов при двойной связи в пиразиновом кольце в виде дублета дублетов в области 6,82 - 6,44 м.д.; к сигналам ароматических протонов исходных N-монозамещенных пиразинов добавляются сигналы ароматических протонов введенных бензильных остатков. Перед проведением фармакологического скрининга осуществлен прогноз биологической активности синтезированных веществ, который подтвердил высокую вероятность проявления ими противосудорожной активности. Результаты фармакологических исследований показали, что введение бензильного радикала значительно усиливает противосудорожные свойства в сравнении с исходными монозамещенными пиразинонами.

The derivatives of 1-aryl-4-benzyl-1,4-dihydropyrazine-2,3-dione have been synthesized by alkylation of 1-R-dihydropyrazine-2,3-diones with the corresponding benzyl chlorides. The structure of the compounds obtained has been proven by the data of ultimate analysis and the NMR spectroscopy. The NMR spectra of the substances synthesized have a number of common signals: that of methyne protons at the double bond in the pyrazine ring as a dublet of dublets in the range of 6.82-6.44 m.d.; the signals of aromatic protons of benzyl radicals introduced are added to the signals of aromatic protons of the initial N-monosubstituted pyrazines. Before the pharmacological screening the prognosis of the biological activity of the substances synthesized was carriedout. It confirms a high probability of their revealing of the anticonvulsant activity. The results of the pharmacological investigations have shown that the introduction of benzyl radical increases greatly the anticonvulsant properties comparing with theinitial monosubstituted pyrazinones.

Взаимодействием метил- и фторзамещенных бензилазидов с анилидами цианоуксусной кислоты в метаноле при комнатной температуре синтезированы соответствующие анилиды 1-(фтор/метилбензил)-5-амино-1,2,3-триазол-4-карбоновых кислот. Строение синтезированных веществ подтверждено данными элементного анализа и методом спектроскопии ПМР. Противосудорожную активность синтезированных веществ изучено на модели максимального электрошока на мышах. Соединения проявили умеренное противосудорожное действие, которое не превышает аналогичное действие препаратов сравнения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.704-1

Рубрики:

Протисудомні засоби

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нову групу біологічно активних похідних: анілідів кротонової та коричної, симетричних діанілідів малонової, амідів 2-метил і 2-феніл-1,1,3-пропантрикарбонової, анілідів 1,1,3,3-пропантетракарбонової кислот; розроблено препаративні методи синтезу даних сполук. Вивчено поведінку дибензиламіду малонової, а також анілідів кротонової та коричної кислот за умов реакції Міхаеля. Проведено порівняльний аналіз альтернативних шляхів одержання симетричних діанілідів малонової кислоти. Уперше встановлено, що у межах взаємодії з дихлорметаном і параформом діаніліди малонової кислоти утворюють аніліди 1,1,3,3-пропантетракарбонової кислоти та запропоновано механізм відповідних хімічних перетворень. Будову синтезованих речовин доведено методами ІЧ-, УФ- та ПМР-спектроскопії. Досліджено біологічну активність синтезованих сполук і зроблено висновки щодо залежності їх дії від структури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5 + Г262.4

Рубрики:

Тіазол

Оксазол та його похідні

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено QSAR-аналіз протисудомної активності похідних 1,2,3-триазолу(1Н), що може бути теоретичним підгрунтям для раціонального дизайну "лікоподібних молекул" з протисудомною дією. Одержано двопараметричну модель, точність, надійність та прогностична здатність якої підтверджена статистичними критеріями. Встановлено, що протисудомна дія сполук досліджуваного ряду зумовлена характерним поєднанням атомів у молекулярній структурі (топoлогією молекули).

На моделі тіосемікарбазидних судом проведено фармакологічний скринінг 29 вперше синтезованих сполук - похідних 1,3,4-оксадіазолу, які за хімічною будовою були розподілені на 6 груп. Серед досліджених сполук визначено сполуки-лідери, що виявили найбільш активні протисудомні властивості без негативного впливу на м'язовий тонус та координацію рухів експериментальних тварин.

Поиск новых биологически активных веществ с противоэпилептическим действием является перспективным направлением фармацевтической науки. В Национальном фармацевтическом университете синтезирован ряд производных 1,2,3-триазола, которые в эксперименте проявили выраженную противосудорожную активность. Неотъемлемым условием внедрения нового биологически активного соединения в медицинскую практику является разработка методик контроля его качества. Цель работы - разработка методик идентификации и количественного определения фенатразола для их дальнейшего применения в стандартизации субстанции. Для идентификации исследуемого вещества использован хроматографически чистый образец фенатразола, методы спектрофотометрии в ИК- и УФ-области спектра, жидкостную хроматографию. Изучены физико-химические свойства и спектральные характеристики фенатразола, предложены химические методы идентификации. Подобраны оптимальные условия определения сопутствующих примесей с помощью метода ВЭЖХ и количественного определения исследуемого вещества методом кислотноосновного титрования в неводной среде. Разработаны методы идентификации фенатразола с использованием химических реакций и спектральных методов анализа - ИК- и УФ-спектроскопии. Для определения сопутствующих примесей в субстанции рекомендован метод жидкостной хроматографии. Определены регламентированные специфические и неспецифические примеси. Разработана методика количественного определения субстанции с применением метода кислотно-основного титрования в неводной среде.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5-4

Рубрики:

Тіазол

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.703 + Л662.262.6

Рубрики:

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Тріазол

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Лікування інфекційних захворювань є однією з глобальних проблем сучасної медицини. Незважаючи на великий арсенал лікарських препаратів, проблема пошуку нових високоефективних антимікробних засобів залишається актуальною, оскільки фіксується неухильне зростання стійкості мікроорганізмів до ліків. Одним з перспективних шляхів подолання цієї проблеми є пошук і впровадження в практику нових антимікробних субстанцій. Мета роботи - пошук сполук антимікробної дії серед морфоліновмісних похідних 2-R-фенілімінотіазолу, а саме похідних N-[4-метил-2-(R-феніліміно)тіазол-3-іл]-морфоліну. Результати проведеного біологічного скринінгу показали, що всі досліджувані сполуки у концентрації 1 % проявили антибактеріальну та протигрибкову дію. Встановлено, що найбільш виражену антибактеріальну дію сполуки проявили щодо грампозитивних штамів мікроорганізмів (зони затримки росту становили 23 - 27 мм) і дещо нижчу - відносно грамнегативних штамів (зони затримки росту складали 15 - 25 мм). Найвищу активність відносно всіх досліджуваних штамів мікроорганізмів проявила сполука 3c-гідрохлорид N-[4-метил-2-(2',5'-диметилфеніліміно)тіазол-3-іл]-морфоліну. Біологічний скринінг на антимікробну активність здійснювали in vitro за методом дифузії в агар (метод "колодязів"). Висновки: встановлено, що похідні N-[4-метил-2-(R-феніліміно)тіазол-3-іл]-морфоліну є перспективними об'єктами для подальших поглиблених досліджень антимікробної активності з метою створення нових ефективних антимікробних препаратів.

У наступний час одним з актуальних питань проведення аналізу забруднення навколишнього середовища є наявність сполук свинцю, який чинить токсичний вплив на функціональні системи організму людини. Згідно з даними літератури сполуки свинцю, перш за все, викликають морфофункціональні зміни плаценти у вагітних жінок, що призводить до різних порушень фізіологічного розвитку плода. Тому дослідження екзогенної дії свинцю на репродуктивну систему організму є актуальним і своєчасним аспектом у прогнозуванні і попередженні його можливого впливу на вагітність і фізіологічний розвиток новонародженого. Мета роботи - дослідження впливу свинцю на морфологічні зміни гемато-плацентарного обміну у щурів, морфологічні порушення тканин печінки і нирок у ранньому постнатальному онтогенезі. Експериментальне дослідження проведено на 30 щурах самицях вагою 200 - 250 г і 70 щурятах на 2, 17, 30, 40 добу постнатального розвитку. Першу групу щурів складали 10 самиць з фізіологічною вагітністю. Другу групу складали 20 самиць, які отримували щоденно перорально оцтовокислий свинець у дозі 50 мг/кг маси тіла. При проведенні експериментальних досліджень електронно-мікроскопічні результати показали, що щоденне введення оцтовокислого свинцю призводило до порушення компенсаторних механізмів гемато-енцефалічного бар'єру. При проведенні досліджень у новонароджених щурят, отриманих від фізіологічно здорової вагітності, у тканинах печінки відбувалася перебудова ембріональної структури, тобто спостерігалася відсутність долькової і балочної структур, багатьох клітинних мітозів у ядрах гепатоцитів. У всіх досліджуваних групах виявлено порушення кровообігу, яке проявлялося у вигляді повнокрів'я внутрішньодолькових капілярів, портальних і центральних вен. Спостерігався гемоліз еритроцитів та ланки вираженої лімфогістіоцитарної інфільтрації сполучно-тканинних портальних трактів. Висновки: за результатами дослідження встановлено, що введення вагітним щурам оцтовокислого свинцю у дозі 50 мг/кг на добу призводить до дистрофічних та дисциркуляторних порушень з боку печінки і нирок в їх потомстві у постнатальному онтогенезі, що є наслідком свинцевого токсикологічного отруєння.