Ключ. слова: T. aestivum L., ячменно-пшеничные гибриды, беккроссные потомки, культура пыльников, Zea mays L., гаплоиды
Індекс рубрикатора НБУВ: П212-237

Рубрики:

Зернові культури

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено реальний стан підготовки майбутніх викладачів педагогічних ВНЗ. Висвітлено організаційно-методологічні аспекти підготовки магістрів, подано порівняльну характеристику науково-дослідної спрямованості магістратури й аспірантури в змістовому їх наповненні, одна з яких (магістратура) передбачає реалізацію освітньо-професійних програм ВНЗ, друга є однією з форм післявузівської освіти. Викладено основні етапи реалізації освітньо-професійної програми підготовки магістрів, зокрема деталізовано напрями підготовки магістрів з педагогічних спеціальностей для науково-педагогічної й науково-дослідної діяльності. Зроблено висновок щодо перспективності введеної багаторівневої системи освіти, яка надає можливість диверсифікації та диференціації програм предметно-наукової та науково-дослідної підготовки на рівні державного стандарту.

Определено реальное состояние подготовки будущих преподавателей педагогических ВУЗ. Освещены организационно-методологические аспекты подготовки магистров, сделана сравнительная характеристика научно-исследовательской направленности магистратуры и аспирантуры в содержательном их наполнении, одна из которых (магистратура) предусматривает реализацию образовательно-профессиональных программ ВУЗ, вторая является одной из форм послевузовского образования. Изложены основные этапы реализации образовательно-профессиональной программы подготовки магистров, в частности детализированы направления подготовки магистров педагогических специальностей. Сделан вывод о перспективности введенной многоуровневой системы образования, которая дает возможность диверсификации и дифференциации программ предметно-научной и научно-исследовательской подготовки на уровне стандарта.

The article analyzes the problem of training future teachers of higher pedagogical educational establishments; covers some aspects of training future teachers, masters in particular.

З метою вирішення проблеми підвищення професійної майстерності майбутніх викладачів педагогічних ВНЗ у ході дослідження виокремлено та охарактеризовано головні компоненти педагогічної майстерності - мотиваційний, змістовий, діяльнісний та особистісний; розглянуто складові показники кожного компонента. У ході анкетування магістрантів заочного відділення факультету "Початкове навчання" було проведено попереднє діагностування рівнів сформованості їх професійної майстерності за діяльнісним та особистісним компонентами, результати наведено у таблиці. З'ясовано, що зазначені компоненти професійної майстерності більшості магістрантів сформовані на середньому рівні. Визначено перспективи подальшої роботи.

С целью решения проблемы повышения профессионального мастерства будущих преподавателей педагогических ВУЗ в ходе исследования выделены и охарактеризованы главные компоненты педагогического мастерства - мотивационный, содержательный, деятельностный и личностный; рассмотрены составляющие показатели каждого компонента. При анкетировании магистрантов заочного отделения факультета "Начальное обучение" было проведено предварительное диагностирование уровней сформированности профессионального мастерства по деятельностному и личностному компонентам, результаты приведены в таблице. Выяснено, что указанные компоненты профессионального мастерства большинства магистрантов сформированы на среднем уровне. Определены перспективы дальнейшей работы.

The article analyzes components of professional skills of future teachers of higher pedagogical educational establishments. The author points out 4 components: the motivational, the gnostical, the personal components and the component of activity.

Акцентовано увагу на актуальній проблемі формування професійної майстерності в майбутніх викладачів педагогічних ВНЗ. Проаналізовано теоретичні засади досліджуваної проблеми, розкрито сутність та структуру професійної майстерності у майбутніх викладачів педагогічних ВНЗ. Визначено критерії та показники, охарактеризовано рівні сформованості професійної майстерності у майбутніх фахівців. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної майстерності у майбутніх викладачів педагогічних ВНЗ у процесі навчання: стимулювання мотивації професійного самовдосконалення засобами рефлексії; створення інноваційного середовища в процесі освітньої і наукової підготовки майбутніх викладачів; опанування навичок спілкування в полікультурному педагогічному процесі задля забезпечення комунікативної компетенції. Розроблено та впроваджено змістовий модуль "Основи професійної майстерності майбутніх викладачів".

Актуалізовано дослідження специфіки комунікативної толерантності в сучасному соціокультурному контексті. Відображено результати теоретико-емпіричного дослідження специфіки комунікативної толерантності у юнаків і дівчат – представників сімей з різними стилями виховання, що проводилося серед студентів II курсу Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. У ході дослідження діагностовано й описано такі стилі негармонійного виховання: поблажлива гіперпротекція, домінуюча гіперпротекція, підвищена моральна відповідальність, емоційне відторгнення, жорстоке поводження, гіпопротекція. На підставі аналізу одержаних результатів установлено та охарактеризовано взаємозв'язки психологічних чинників комунікативної толерантності в юнацькому віці зі стилем сімейного виховання, графічно розглянуто профілі комунікативної толерантності у досліджуваних. Зроблено висновок, що стиль сімейного виховання як один із найважливіших параметрів індивідуального середовища і в юнацькому віці впливає на формування особистості, зокрема на її комунікативну толерантність, що відбивається як у специфічному поєднанні параметрів, так і в рівнях досягнення показників комунікативної толерантності.

Актуализировано исследование специфики коммуникативной толерантности в современном социокультурном контексте. Отражены результаты теоретико-эмпирического исследования специфики коммуникативной толерантности у юношей и девушек – представителей семей с разными стилями воспитания, которое проводилось среди студентов II курса Южноукраинского национального педагогического университета им. К. Д. Ушинского. В ходе исследования диагностированы и описаны такие стили негармоничного воспитания: снисходительная гиперпротекция, доминирующая гиперпротекция, повышенная моральная ответственность, эмоциональное отторжение, жестокое обращение, гипопротекция. На основании анализа полученных результатов установлены и охарактеризованы взаимосвязи психологических факторов коммуникативной толерантности в юношеском возрасте со стилем семейного воспитания, на рисунке представлены профили коммуникативной толерантности у исследуемых. Сделан вывод, что стиль семейного воспитания как один из важнейших параметров индивидуальной среды и в юношеском возрасте влияет на формирование личности, в частности на ее коммуникативную толерантность, что отражается как в специфическом сочетании параметров, так и в уровнях показателей коммуникативной толерантности.

In the article the results of theoretical and empirical research of psychological factors of communicative tolerance in adolescence in correlation with a style of family upbringing as one of its psychological factors are examined. Peculiarities of communicative tolerance of teenagers who are brought up according to the style of hyper-protection are defined by low categoricity and conservatism, forgiveness, an ability to find a common language with partners etc. As for hypo-protection style, children from such families are characterized by the ability to isolate and understand the personality of an interlocutor, adapt to him, the ability to forgive. It was determined that a style of family upbringing as one of the most important parameters of personal environment influence the personality formation, exactly its communicative tolerance that is reflected in specific unity of parameters as well as levels which indicators of communicative tolerance reach.

Розглянуто таку проблему, як реалізація графіко-фонетичних засобів стилістики в художньому тексті. Завдання статті полягає у дослідженні одного з графіко-фонетичних засобів, який використовується з метою створення мовної характеристики образу і розглядається як своєрідний образотворчий засіб, який носить назву графон. В дослідженні обгрунтовано важливість розуміння й розпізнавання графічних відхилень від нормативного написання. Для кращого сприйняття художнього тексту визначено суть грифону, виокремлено причини застосування цього стилістичного засобу; проаналізовано групи графонів та засоби їх реалізації. На основі роману Емілі Бронте "Wuthering Heights" визначено функції графону в англомовному художньому тексті.

Досліджено проблеми вивчення мов світу в їх історичному і перспективному розвитку. Увагу приділено актуальним проблемам перекладознавства та міжкультурної комунікації. Охарактеризовано невербальні засоби комунікації у текстах англомовних підручників. Розглянуто лексичні особливості англомовного політичного дискурсу. Проаналізовано інтерактивні методи навчання англійської мови професійного спрямування як чинник розвитку іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти. Висвітлено особливості дистанційного навчання іноземних мов. Проаналізовано динаміки формування моніторингової компетентності майбутніх викладачів іноземних мов упродовж педагогічної практики. Досліджено лінгвістичні психологічні та лінгводидактичні проблеми викладання іноземних мов, літератури та перекладу. Наведено приклади використання ситуативних вправ на уроках економіки. Увагу приділено гастрономічній метафорі у визначенні хвиль ізраїльської алії у пострадянський період.