Проаналізовано використання протягом 1996 - 2005 рр. антропних технологій для організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів Української академії банківської справи Національного банку України.

Проанализировано использование на протяжении 1996 - 2005 гг. антропных технологий для организации профессионально-прикладной физической подготовки студентов Украинской академии банковского дела Национального банка Украины.

Utilization of anthropic technologies during 1996-2005 for organization of professionally applied physical preparation of students of Ukrainian Academy of Bank Affairs of the National Bank of Ukraine is revealed in the article.

Представлено дослідження професіограми спеціалістів банківської справи обласних регіональних відділень Національного банку України.

Представлены исследования профессиограммы специалистов банковского дела областных региональных отделений Национального банка Украины.

Investigations of the profession conditions descriptions of specialists in banking of the regional divisions of National Bank of Ukraine are provided.

Висвітлено теоретико-методичні та прикладні аспекти побудови процесу професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ. Систематизовано напрямки підготовки спеціалістів у ВНЗ з урахуванням психофізілогічних вимог до їх майбутньої професійної діяльності. Розкрито особливості програмування, моделювання, управління системою професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у ВНЗ банківської системи. Запропоновано програми, моделі засобів розвитку психофізіологічних якостей і алгоритм їх використання у навчальному процесі.

Освещены теоретико-методические и пракладные аспекты построения процесса профессионально-прикладной физической подготовки студентов ВУЗ. Систематизированы направления подготовки специалистов в ВУЗ с учетом психофизиологических требований к их будущей профессиональной деятельности. Раскрыты особенности программирования, моделирования, управления системой профессионально-прикладной физической подготовки студентов в ВУЗ банковской системы. Предложены программы, модели средств развития психофизиологических качеств и алгоритм их использования в учебном процессе.

Досліджено проблему обгрунтування теоретико-методичних основ професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) студентів ВНЗ. Для проектування інноваційної програми ППФП зроблено аналіз сучасного стану системи ППФП. Встановлено необхідність кардинальної перебудови системи ППФП студентів ВНЗ, впровадження інноваційних підходів і сучасних педагогічних особисто орієнтованих технологій організації ППФП. Визначено ознаки реальних змін, функцій програми, проблеми на рішення яких вона зорієнтована, мету нововведення, стратегічне визначення проблеми, проект майбутньої програми, кадрове ресурсне забезпечення, план дій. Розроблено відповідну концепцію проектування та технології її реалізації в ВНЗ та експериментально перевірено ефективність останньої. Здійснено систематизацію напрямів підготовки спеціалістів у ВНЗ згідно з вимогами до психофізіологічних особливостей професійної діяльності, на основі якої відокремлено шість відповідних груп. Інноваційно педагогічні технології спрямовані на формування мотивації до занять ППФП, підвищення рівня знань з фізичного виховання, оновлення змісту освіти у ВНЗ, вдосконалення навчального процесу - нових підходів до проведення занять в режимі навчального дня у ВНЗ, системи самостійних занять фізичними вправами, технології взаємодії ВНЗ і підприємства.

Запропоновано методичний підхід, в основі якого покладено уявлення про моделі професійно-прикладної фізичної підготовки як оптимуму, до якого спрямована система професійно-прикладної фізичної підготовки у своєму розвитку. Розроблено теоретичне обгрунтування необхідної наявності здібностей для розвитку і рішення цільового завдання професійно-прикладної фізичної підготовки, надано оцінку якісних параметрів рівня розвитку фізичних якостей, кількісних характеристик професійно-прикладної фізичної підготовки.

Розглянуто рівень фізичної підготовки студентів і випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) України. Наведено аналіз публікацій про низький рівень кондиційної фізичної підготовки студентів. Показано, що існуюча система фізичного виховання у ВУЗах України неефективна. Проведено експеримент з організації процесу фізичного виховання на основі особистісно орієнтованих технологій у Державному вищому навчальному закладі "Українська академія банківської справи Національного банку України" м. Суми. В експерименті брали участь 445 студентів віком 17 - 23 років. Створено системно-синергетичну технологію організації навчально-виховного процесу. Використано дані анкетного опитування понад 4 тис. студентів ДВНЗ "УАБС НБУ" м. Суми. Встановлено, що використання новітніх технологій організації навчального процесу, таких як урахування мотивації, рівня підготовки, інтересів студентів, створення умов за місцем мешкання, відповідна програма, надало змогу створити ефективну систему фізичного виховання.

Мета роботи - теоретико-методичне обгрунтування технології програмування по залученню інноваційних технологій до тренувального процесу збірної команди України з легкої атлетики. Дослідження здійснено серед легкоатлетів збірної України рівнем не нижче Майстра Спорту України шляхом проведення анкетування, автоексперименту, педагогічного спостереження та педагогічного експерименту. Загальна кількість анкетованих - 43 легкоатлети. Серед учасників експерименту - призери Олімпійських Ігор і чемпіонатів світу, чемпіони та призери чемпіонатів Європи, чемпіони України. Наведено програмування, як жорстко детерміновану систему послідовних і відпрацьованих на практиці операцій у межах певного часу на основі розробленого проекту системи управління. Розроблено інтегровані моделі, показники яких переводяться в бал-очки. Алгоритм побудови системи залучення інноваційних технологій до підготовки легкоатлетів здійснюється на основі регресивного аналізу з числовими коефіцієнтами за формулою. Запропонована технологія програмування надає можливість створити ефективну систему побудови індивідуального тренувального процесу в збірній команді України з легкої атлетики.

Вміщено теоретичні відомості, програми та практичні моделі з розвитку та оптимізації фізичних якостей для самостійних занять із фізичної культури та спорту. Наведено конкретні моделі розвитку оптимізації психофізіологічних якостей людини, а також систему, методику, графік використання моделей щодо розвитку фізичних якостей. Запропоновано програму комплексів фізичних вправ для самостійного виконання, методичні рекомендації й моделі для розвитку фізичних якостей. Викладено теоретичні відомості про процеси, що відбуваються в органах і системах під час занять фізичними вправами.

підручнику обгрунтовано необхідність психофізичної підготовки кіберспортсменів. Подано характеристики показників важливих психофізіологічних якостей студентів. Рекомендовано моделі фізичних вправ для оптимізації психофізичного стану.Обґрунтування необхідності психофізичної підготовки для успішності кібердіяльності 27 1.1 Особливості діяльності кіберспортсмена як фахівця інформаційно-логічної групи спеціальностей 27 1.2 Характеристика показників фізичного розвитку кіберспортсменів, фізичної підготовленості, координаційних здібностей - передумова розроблення програми КПФП студентів ЗВО як інформаційно- логічної групи спеціальностей 34 1.3 Характеристика показників рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей студентів 43 1.4 Кореляційний і регресійний аналіз факторів впливу на розвиток професійно важливих якостей інформаційно-логічної групи спеціальностей 46 Основи проектування програм кіберприкладної фізичної підготовки кіберспортсменів закладів вищої освіти 59 Обгрунтування управління системою кіберприкладної фізичної підготовки 67 3.1 Управління кіберприкладною фізичною підготовкою кіберспортсменів закладів вищої освіти 67 3.2 Моделювання кіберприкладної фізичної підготовки кіберспортсменів закладів вищої освіти 77 Програмування за системою кіберприкладної фізичної підготовки 89 4.1 Програмування кіберприкладної фізичної підготовки кіберспортсменів 89 Програма кіберприкладної фізичної підготовки 97 Моделі засобів і рухових режимів для розвитку фізичних якостей кіберспортсмена 105 Комплекси КПФП 115 Опис техніки виконання вправ із штангою 145 Організація та проведення самостійних занять 149 Список літератури 174 Кіберспорт (електронний спорт) - це індивідуальний або командний вид спорту з регламентованими правилами, що базується на взаємодії спортсмена з повністю або частково штучним середовищем (відеокомп’ютерною грою, чи мобільною грою, віртуальною та/або доповненою реальністю тощо) і його елементами через використання інноваційних та/або цифрових технологій і технічних засобів, у якому досягнення, майстерність та підготовленість спортсменів виявляють та уніфіковано порівнюють способом проведення навчально-тренувального процесу й змагань із різних дисциплін. Кіберспорт є порівняно новим явищем. Проте саме поняття з’явилося ще в 1997 році в Далласі (США) в результаті створення CPL (The Cyberathlete Professional League) - професійної ліги з кіберспорту. Вона організовувала перші турніри з Quake - комп’ютерної гри в жанрі «шутер» від першої особи. Уже пізніше з’явилися такі сьогодні всім відомі ігри, як «Counter-Strike», «Warcraft 3», «StarCraft 2», «Dota 2», «League of Legends» та ін. Завдяки їх популярності почали проводити більш масштабні чемпіонати по всьому світу. Кіберспортсмени можуть брати участь у змаганнях як онлайн, так і офлайн. Онлайн-турніри зручні, тому що геймер бере участь у грі, не виходячи з дому. Проте жодний онлайн-турнір не зрівняється з офлайновим за викидом адреналіну й атмосферою, на майданчику спортивних баталій, під час офлайн- боїв. Офлайн або, LAN-турніри (від Local Area Network, тобто локальна мережа), проводять на базі спеціальних комп’ютерних клубів, що дає можливість забезпечити однакові умови для всіх учасників. Крім того, це гарна можливість поспілкуватися з колегами та знайти однодумців. Змагання з кіберспорту, зокрема міжнародні, проводять в усьому світі. Найзначущіші з них організовують в спеціальних місцях, у яких публіка спостерігає за гравцями, які сидять за комп’ютерами, а хід змагань можна відстежувати на великому екрані, на який транслюють ігровий процес. Менш масштабні змагання відбуваються в комп’ютерних клубах. Крім того, змагання можуть проводити через мережу «Інтернет». Гра через мережу «Інтернет» має низку недоліків. У різних гравців можуть бути неоднакові затримки передавання інформації через глобальну мережу внаслідок її неоднорідності. Під час гри через мережу «Інтернет» складно виявити шахрайство гравців. Водночас упродовж гри через локальну мережу всі гравці присутні в одному приміщенні під наглядом організаторів змагання, тому шахраювати майже неможливо. Локальна мережа зводить нанівець і проблему затримок, оскільки має достатню й однакову для всіх пропускну спроможність. Загалом гра через LAN створює специфічну атмосферу змагання, що не може бути досягнутою за допомогою мережі «Інтернет». Правила спортивних змагань із кіберспорту (далі — Правила) визначають основні засади їх організації та проведення. Вони розроблені з урахуванням Правил і технічних регламентів Міжнародної федерації кіберспорту (International Esportts Federation). Вимоги цих Правил стосуються всіх дисциплін, із яких проводять змагання з кіберспорту та не поширюються на організацію й проведення міжнародних змагань із кіберспорту на території України, організатором яких є Міжнародна федерація кіберспорту. Окремі міжнародні змагання, організовані ГО «ВО «Українська Федерація Є-Спорту України» (далі - Федерація), можуть бути проведені без погодження з Міжнародною федерацією кіберспорту та врегульовані цими Правилами й положеннями про відповідні змагання, а також Технічними регламентами, розробленими Федерацією та погодженими Міністерством молоді та спорту України. Змагання з кіберспорту проводять згідно з положенням про проведення відповідного змагання (далі - Положення), що визначає його умови, затверджується організатором і не може суперечити Правилам. Зареєстровані для участі в змаганнях особи повинні додержуватися цих Правил як обов'язкових для виконання кожним із учасників змагань. Право ухвалення рішень у ситуаціях, не передбачених цими Правилами, та тлумачення цих Правил належить винятково постійному керівному колегіальному органу Федерації. Змагання з кіберспорту проводять для: 1) розвитку й популяризації кіберспорту в Україні; 2) відбору кращих спортсменів і команд із кіберспорту; 3) відбору кандидатів для формування збірних команд України; 4) удосконалення методів та практики суддівства змагань із кіберспорту; 5) обміну досвідом, знаннями й інформацією. Здійснення антидопінгового контролю в спорті визначено вимогами Закону України «Про ангидопінговий контроль у спорті» та Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті. СПОРТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ У кіберспорті змагаються з дисциплін, що мають таку класифікацію: 1) стратегія в реальному часі; 2) бойова арена; 3) технічний симулятор; 4) спортивний симулятор; 5) змагальні головоломки; 6) файтинг; 7) тактико-стратегічний симулятор. Конкретні ігрові дисципліни, з яких проводять змагання, наведені у відповідних Положеннях про змагання.