Наведено дані про вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів, гідроперекисів, малонового діальдегіду) у крові мишей при згодовуванні їм мозку великої рогатої худоби, м'ясо-кісткового борошна та сої. Встановлено, що додавання до раціону мишей головного мозку великої рогатої худоби, м'ясо-кісткового борошна та сої посилює інтенсивність перекисного окиснення ліпідів, особливо першої стадії вільнорадикального окиснення ліпідів - утворення дієнових кон'югатів.

Вивчено мікроструктуру селезінки, нижньощелепового лімфатичного вузла та тонкого відділу кишечника у корів чорно-рябої породи різних вікових груп.

Представлено результати гістологічних досліджень слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишечника (дванадцятипала кишка) свиней, які вирощувались за умов інтенсивної відгодівлі за нормального фізіологічного стану та у випадку запалення (гастроентерити). Інтенсивність поглинання кисню мітохондріями слизової оболонки шлунка і кишечника свиней у випадку запалення у гомогенатах слизової оболонки кишечника має тенденцію до зниження.

Представлено результати досліджень процесів дихання мітохондрій слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки в нормі та у випадку запальних процесів (гастроентеритів) у свиней, які вирощувались за умов інтенсивної відгодівлі. Встановлено, що в шлунку інтенсивність кисеньзалежних процесів мітохондрій слизової в нормі та у разі патології є однаковою, а у кишечнику вона знижується у випадку запальних процесів. Досліджено, що під впливом ветеринарних препаратів "Ліпоген", "Ліпофлок" інтенсивність поглинання кисню мітохондріями слизових оболонок шлунка в нормі знижується, а у кишечнику - підвищується. Встановлено тенденцію до підвищення інтенсивності дихальних процесів мітохондрій слизової як шлунка, так і кишечника у випадку запальних процесів та у разі застосування вказаних препаратів.

Вивчено мікроструктуру довгастого мозку корів чорно-рябої породи різного віку. У молодняку великої рогатої худоби встановлено збереженість структури нейроглії, чітко проглядаються нервові клітини, гліальні елементи, судини, капіляри. У нейронах розрізняється цитоплазма та ядро. Під час дослідження вікових змін у довгастому мозку дорослої великої рогатої худоби встановлено, що кількість нейронів зменшується за рахунок розростання нервових волокон, а величина їх збільшується завдяки зростанню об'єму цитоплазми. Виражені структурні зміни в нейроглії дорослої великої худоби не вплинули на зміни нейрогліального комплексу. Відмічено спад судин мозку як наслідок посмертних змін або незначних патологій та склеротичні зміни у судинах, що є наслідком фізіологічного старіння.

Виявлено, що з віком у скелетних м'язах коропа збільшується вміст білків і триацилгліцеролів та зменшується вміст фосфоліпідів, що обумовлено зменшенням інтенсивності їх синтезу та ступенем використання глюкози, жирних і амінокислот в енергетичних процесах. Протягом зимового голодування вміст білків і ліпідів у м'язах коропа зменшується, а інтенсивність їх синтезу знижується. Виявлено збільшення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів за даних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.963.2 + Е60*736.321*72

Рубрики:

Велика рогата худоба

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено мікроструктуру заднього мозку та епіфіза у великої рогатої худоби (ВРХ) української чорно-рябої молочної породи різного віку. Встановлено, що структура мозку та епіфіза збережена, чітко проглядаються нейрони, нервові волокна, оболонки, дрібні судини, капіляри. У мозку дорослої великої рогатої худоби, у порівнянні з молодняком, відмічено спад і склеротичні зміни судин переважно венозного типу. Нейрони зменшуються в розмірі, частково втрачають базофільну речовину, ядра ущільнюються, їх контур стає нерівним, що в основному є наслідком фізіологічного старіння. Відмічено розростання нейроглії в окремих ділянках мозку. В епіфізі у дорослої ВРХ спостерігається зменшення кількості гліальних клітин і пінеалоцитів, розростання сполучної тканини в нейроглії.

Вивчено вміст важких металів у біологічній системі довкілля - корми - тварина - тваринна продукція. Проведені дослідження показали, що концентрація важких металів (Sr, Cd, Pb та Sn) у досліджуваних об'єктах, відібраних за агроекологічних умов Лісостепу, не перевищувала гранично допустимих концентрацій. Результати дослідження кормів для ВРХ показали високий вміст олова у лучному сіні та соломі, відповідно 3,19 та 2,39 мг/кг, а в кукурудзяному силосі та комбікормі рівень цього елемента був значно нижчий: 0,13 та 0,22 мг/кг. Встановлено, що вміст свинцю у дерті був дещо вищий від гранично допустимого рівня - 0,44 мг/кг сирої маси корму. У шерсті корів вміст олова був найвищий - 18,74 мг/кг, що свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.

Встановлено, що за додавання до раціону мишей головного мозку великої рогатої худоби, який є тканиною особливого ризику щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, спричиняється гальмування дихальної активності мітохондрій та зростання продуктів перекисного окиснення ліпідів у організмі. Поїдання мишами тваринних тканин призводило до зростання активності СОД та вмісту пріон-протеїну у мозку мишей і зниження у селезінці та стінці кишечнику. Зменшення активності СОД та вмісту пріон-протеїну стимулює процеси вільнорадикального окиснення структур тканин і може бути передумовою розвитку нейродегенеративних процесів.

Наведено дані про ендогенне споживання кисню мітохондріями, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду) та білків зони пріон-протеїну у довгастому мозку великої рогатої худоби в пре- та постнатальний періоди. Встановлено зниження дихальної активності мітохондрій і вмісту білків зони пріон-протеїна та підвищення продуктів ПОЛ у мозку корів 4 - 7-річного віку, у порівнянні з молодняком (12 - 15 міс) і плодами великої рогатої худоби, що може визначати схильність повновікових корів до розвитку губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Представлено результати дослідження вмісту сфінгомієліну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу, фосфатидилхоліну, кардіоліпину, лізолецитину, фосфатидилетаноламіну та фосфатидної кислоти у тканині яєчників корів за різного стану дозрівання жовтого тіла. Встановлено прямолінійну кореляцію між зміною фізіологічного стану яєчників корів на стадіях: "фолікулярний ріст" - "раннє жовте тіло" - "пізнє жовте тіло" з вмістом сфінгомієліну, фосфатидилінозитолу; обернену - з вмістом фосфатидилхоліну та кардіоліпину і криволінійну - з вмістом лізолецитину, фосфатидилсерину, фосфатидилетаноламіну та фосфатидною кислотою.

Вивчено дію утеростимулятора "Міметон" на інтенсивність поглинання кисню мітохондріями ендометрія у зв'язку з запальними процесами слизової оболонки матки та фізіологічним станом яєчників у корів. Ендометрит (серозний та серозно-катаральний) у корів характеризується зменшенням числа та величини маткових залоз, їх атрофією, нагромадженням ексудату, потовщенням м'язових волокон за умов зменшення товщини м'язової (міометрія) та слизової (ендометрія) оболонок. За умов морфологічних змін мазка виявлено зміни дихальної активності мітохондрій, що зумовлено як запальними процесами у слизовій матки, так і фізіологічним станом яєчника. Препарат "Міметон" стимулює споживання кисню та ресинтез АТФ у слизовій матки за ендометриту, що прискорює процеси її відновлення під час запальних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-273.96

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено мікроструктуру яєчників телиць і корів української чорно-рябої молочної породи. В яєчниках корів, у порівнянні з телицями, виявлено зниження числа примордіальних і первинних фолікулів, розростання сполучної тканини та запальні процеси, звуження просвіту артеріальних і венозних судин, нагромадження в їх стінках колагенових волокон. Везикулярні фолікули в яєчниках корів характеризуються нерівномірним ростом фолікулярних клітин, частковою відсутністю і складчастістю фолікулярного шару.

Наведено результати досліджень вмісту важких металів у ланцюгу: грунт - вода - корми - тварина - продукція тварин. Встановлено, що з досліджуваних металів (Sr, Сd, Pb та Sn) у зразках грунту вміст свинцю був найвищим. Вміст стронцію у соломі та сінажі перевищував гранично допустимі концентрації (ГДК - 0,40 мг/кг корму). Рівень інших важких металів у зразках кормів, заготовлених у господарстві і які входили до раціону корів, не перевищував (ГДК). Вміст стануму у молоці та крові корів, що утримувались у господарстві СГПП "Лище", яке знаходиться в біогеохімічній провінції Лісостепу, був найвищий, але не перевищував максимально допустимого рівня цього елемента в досліджуваному біологічному матеріалі. У відібраних зразках шерсті корів, з господарства СГПП "Лище" Волинської області, вміст стронцію та свинцю перевищував (ГДК). Найвищий вміст стануму в шерсті свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П728-2

Рубрики:

Рибництво

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати визначення вмісту сфінгомієліну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу, фосфатидилхоліну, кардіоліпину, лізолецитину, фосфатидилетаноламіну та фосфатидної кислоти у тканині матки корів за різного стану дозрівання жовтого тіла. Встановлено прямолінійну кореляцію між зміною морфофункціонального стану яєчників корів на стадіях: "фолікулярний ріст" - "раннє жовте тіло" - "пізнє жовте тіло" з вмістом сфінгомієліну, фосфатидилінозитолу; обернену - з вмістом фосфатидилхоліну та кардіоліпину і криволінійну - з вмістом лізолецитину, фосфатидилсерину, фосфатидилетаноламіну та фосфатидною кислотою у тканині матки корів.

Наведено результати дослідження жирнокислотного складу ліпідів селезінки великої рогатої худоби (ВРХ) різного віку. Встановлено, що селезінка ВРХ характеризується високим вмістом насичених жирних кислот (стеаринова, пальмітинова, лігноцеринова та міристинова). Мононенасичені жирні кислоти становлять 30,6 - 35,2 % від загальної кількості жирних кислот, серед яких найбільший відсоток припадає на олеїнову, нервонову та пальмітоолеїнову. З віком тварин збільшується частка поліненасичених жирних кислот, серед яких найбільший відсоток припадає на докозогексаєнову та ейкозопентаєнову жирні кислоти. Жирнокислотний склад ліпідів селезінки плодів характеризується вищим вмістом ненасичених (пальмітинової, стеаринової) і мононенасиченої (олеїнової) та низьким вмістом поліненасичених (лінолевої та ліноленової) жирних кислот у порівнянні з дорослими тваринами.

Вивчено вміст важких металів у біологічній системі довкілля - корми - тварина - тваринна продукція за агроекологічних умов Прикарпаття. Одержані результати показали, що вміст важких металів (Sr, Cd, Pb, Sn) у зразках грунту, відібраних в господарських угіддях ФГ "Межиріччя", не перевищував гранично допустимих концентрацій (ГДК). Відзначено високий вміст стануму в лучному сіні та соломі, відповідно 3,38 і 4,25 мг/кг, і дещо нижчий в комбікормі 2,82 мг/кг корму. Встановлено, що вміст стронцію у соломі та комбікормі був вищим від максимально допустимого рівня (МДР, 0,40 мг/кг сухої маси корму). У шерсті корів вміст стануму був найвищий - 12,72 мг/кг, що свідчить про нагромадження цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.