Запропоновано метод знесірчення вугілля вилученням з нього піритної сірки з можливістю її подальшої утилізації. Вивчено вплив тривалості та температури на процес знесірчення. Встановлено, що оптимальний інтервал температур становить 673 - 723 К, тривалість процесу - 60 - 30 хв.

Висвітлено питання впливу різних чинників на процес знесірчення високосірчистого вугілля, цільовими продуктами якого є низькосірчисте вугілля та діоксид сірки. Наведено характеристику сірчистості вугілля родовищ світу. Описано сучасні методи знесірчення вугілля та очищення димових газів. Розглянуто процес знесірчення вугілля пароповітряною сумішшю.

Освещены вопросы влияния разных факторов на процесс обессеренности высокосернистого угля, целевыми продуктами которого являются низкосернистый уголь и диоксид серы. Приведена характеристика сернистости угля месторождений мира. Описаны современные методы обессеренности угля и очищения дымовых газов. Раскрыты теория процесса обессеренности угля паровоздушной смесью.

Розглянуто походження, класифікацію, основні показники якості, склад, структуру, етапи підготовки та переробки вугілля. Розкрито питання виробництва коксу та використання летких продуктів коксування, газифікації, виробництва вуглеграфітових матеріалів. Увагу приділено екологічним аспектам використання вугілля, методам боротьби із забрудненнями водного та повітряного басейнів продуктами його переробки та спалювання, а також способам ефективної утилізації побічних продуктів переробки вугілля.

Рассмотрены происхождение, классификация, основные показатели качества, состав, структура, этапы подготовки и переработки угля. Раскрыты вопросы производства кокса и использования летучих продуктов коксования, газификации, производства углеграфитовых материалов. Уделено внимание экологическим аспектам использования угля, методам борьбы с загрязнениями водного и воздушного бассейнов продуктами его переработки и сжигания, а также способам эффективной утилизации побочных продуктов переработки угля.

Розглянуто вплив витрати та складу оксиданту на процес знесірчення вугілля. Встановлено, що швидкість руху оксиданту, віднесена до порожнього перерізу реактора за нормальних умов, дорівнює 0,026 - 0,032 м/с, і забезпечує перебіг реакцій окиснення піриту в кінетичній області. Визначено, що оптимальний вміст кисню в оксиданті - 14,5 - 17,8, водяної пари - 15 - 50 % (об.).

Дисертація присвячена питанням охорони довкілля та використання високосіркового вугілля як сировини для одержання енергії й сіркових сполук. Уперше детально вивчено процес селективного окислення піритної сірки низькометаморфізованого вугілля в киплячому шарі, який створюється шляхом подачі паро-повітряної суміші. Показано можливість отримання газів знесірчення з порівняно високим вмістом діоксиду сірки, що дає змогу вилучати останній одним з відомих циклічних методів. Наведено вивчення впливу основних умов процесу на ступінь вилучення сірки, вихід та якість основних продуктів. Встановлено зв'язок між чинниками процесу та функціями його відклику; з допомогою методу лінійного програмування знайдено оптимальні умови десульфуризації трьох різних зразків вугілля. Розроблено основи енергозберігаючої, "екологічно чистої" технології та запропоновано принципову схему проведення процесу знесірчення вугілля.

Досліджено вплив температури на процес оксидаційного знесірчування жирного вугілля внаслідок його обробки пароповітряною сумішшю. Показано, що оптимальною слід вважати температуру близько 425 ℃ . За вищих температур відбувається часткове спікання вугілля, що утруднює доступ оксиданту до частинок піриту та відповідно зменшує швидкість його окиснення.

Доведено доцільність використання емульсійних технологій замість традиційних "гарячих" методів будівництва та ремонту дорожніх покриттів. Показано можливість одержання бітумних емульсій за ДСТУ Б В.2.7 - 129:2006 на основі поверхнево-активних речовин, які випускають на ЗАТ ЗТОС "Барва". Ці емульсії відповідають вимогам вищевказаного стандарту за однорідністю за залишком на ситі, стійкістю та умовною в'язкістю.

Розглянуто наукові й технологічні засади процесів оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій та вугілля від сполук сірки. Виявлено основні закономірності процесу очищення середньодистилятних нафтових фракцій внаслідок їх обробки повітрям за наявності води та подальшого вилучення продуктів окиснення фільтруванням і ректифікацією та/або адсорбцією. Зазначено, що окрім зменшення вмісту загальної сірки, вдається покращити мастильні властивості палив та зменшити їх здатність до утворення відкладів. Розкрито вплив основних чинників на процес оксидаційного знесірчення вугілля паро-повітряною сумішшю в реакторі з киплячим шаром. Встановлено хімізм перетворення піритної сірки кам'яного та бурого вугілля. Підкреслено, що застосування цього процесу в енергетичній галузі дасть змогу зменшити забруднення довкілля оксидом сірки на 53 - 77 %. Запропоновано принципові технологічні схеми процесів оксидаційного очищення рідких та твердих палив, обгрунтовано доцільність їх практичного використання у промисловості.

Розглянуто причини незадовільної якості дорожніх покриттів та показано, що одним з напрямків їх покращання є використання відомих і нових полімерів як модифікаторів бітумів. Вивчено вплив різних модифікаторів на експлуатаційні характеристики модифікованих бітумів. Як домішки, що суттєво підвищують адгезійні властивості бітумів, рекомендовано використовувати нафтополімерну смолу з карбоксильними групами та інден-кумаронову смолу.

Присвячено опису наукових і технологічних засад процесів оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій. Проаналізовано існуючі методи очищення нафтових фракцій від сірчистих сполук. Описано основні закономірності процесу очищення середньодистилятних нафтових фракцій внаслідок їх оброблення повітрям за наявності води та подальшого вилучення продуктів окиснення фільтруванням і ректифікацією та/або адсорбцією. Детально описано теоретичні засади здійснення, вплив чинників на процес оксидаційного очищення, хімізм і механізм. Важливе місце відведено опису напрямів ефективного застосування отриманих основних, нецільових і побічних продуктів.

Розглянуто основні методи регенерації відпрацьованих мінеральних моторних олив (ММО), зокрема фізичні, хімічні, фізико-хімічні методи. Проведено функціонально-вартісний аналіз (ФВА) методів регенерації відпрацьованих ММО за допомогою галузевих експертів. ФВА полягає в методі парних порівнянь та передбачає процес ранжирування вибраних характеристик за ступенем важливості (вагомості). Для цього кожній характеристиці присвоюється певний індекс. У результаті проведеного ФВА встановлено доцільність використання технологій вакуумної перегонки та гідрокрекінгу відпрацьованих олив у процесах регенерації відпрацьованих олив.

Отримано вузьку кумарон-інденову фракцію із рідких продуктів коксування вугілля. На її основі та за присутності карбазолу методом іонної полімеризації синтезовано новий вид коолігомерів - кумарон-інден-карбазолові смоли (КІКС), які запропоновано використовувати як адгезійний модифікатор дорожніх нафтових бітумів. Вивчено вплив температури на процес синтезу КІКС, її якість та характеристики модифікованих нею бітумів.

Розглянуто нафтову та газову промисловість України в сучасних умовах. Досліджено високов'язкі високосіркові нафти східного регіону України. Увагу приділено мікробіологічному забрудненню біодизельних палив. Визначено вплив структурно-групового складу компонентів на густину палив при змішуванні. Окреслено перспективи мастильних матеріалів на основі рослинних жирів. Увагу приділено ефективному способу очищення забруднених вод від диспергованих органічних домішок. Розглянуто переваги та недоліки використання водню як моторного палива, враховуючи конструкційні особливості двигунів автомобільних транспортних засобів. Висвітлено питання використання полімерних відходів для одержання компонентів рідких вуглеводневих палив; використання ортофосфорної кислоти в дорожніх катіонних бітумних емульсіях. Розглянуто варіанти підвищення швидкості твердіння литої емульсійно-мінеральної суміші. Визначено вплив зміни експлуатаційних властивостей напівсинтетичних моторних олив під час їх використання на стан дизельних ДВЗ комерційного класу застосування.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку в галузі перероблення нафти та газу, мастильних матеріалів, вугле- та нафтохімії України й інших країн світу. Увагу приділено переробленню горючих копалин. Розглянуто проблеми використання ракетних палив в Україні. Висвітлено досягнення та перспективи впровадження технологій генерування та акумулювання водню як моторного палива. Визначено фізичні та технологічні фактори впливу на гранулометричний склад готової шихти на коксування. Вивчено зміну експлуатаційних властивостей напівсинтетичних моторних олив під час їх використання у бензинових ДВЗ. Запропоновано удосконалення промислового методу одержання метилацетату. Розглянуто екологічні аспекти діяльності нафтопереробних заводів і нафтохімічних підприємств. Описано особливості гібридної модифікації полімерів гуміновими кислотами та речовинами бурого вугілля.